- •Міністерство освіти і науки України
- •Переднє слово
- •Загальні відомості про проектування
- •Основні терміни й означення в царині проектування
- •Розроблення проектної документації для промислових об'єктів
- •Загальний алгоритм проектування електропостачальних систем промислових підприємств
- •Загальні засади техніко-економічного аналізу під час проектування електропостачальних систем
- •Показники та критерії економічної ефективності інвестицій в електроенергетику
- •Визначення ефективності інвестицій від реалізації електроенергії
- •Визначення ефективності інвестицій , економічним результатом яких є економія витрат
- •Визначення розрахункових електричних навантажень промислових об’єктів
- •Модифікований статистичний метод
- •Вибір схеми зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •Вибір кількості та потужності трансформаторів пгв
- •Вибір оптимального перерізу проводів і жил кабелів
- •Вибір оптимальної напруги повітряних і кабельних ліній
- •Вибір схеми внутрішнього електропостачання
- •Вибір кількості та потужності трансформаторів і компенсувальних устав
- •Вибір оптимального місця встановлення трансформаторних підстанцій
- •Вибір перерізу кабельних ліній і проводів напругою до 1 кВ із пластмасовою ізоляцією
- •Використана та Рекомендована література
- •Основи проектування електропостачальних систем загального призначення нАвЧальНий посібник
Загальні засади техніко-економічного аналізу під час проектування електропостачальних систем
Показники та критерії економічної ефективності інвестицій в електроенергетику
Під час вибору найдоцільнішого варіанту вкладення коштів у інвестиційний проект, що пов’язаний із проектуванням електропостачальних систем, необхідно оцінити технічне виконання, екологічну безпеку й економічну ефективність проекту. Перевага надається тому проекту, який матиме найбільший економічний ефект, що визначається шляхом порівняння отриманого прибутку та витрат.
Комплексна оцінка інвестиційного проекту та його техніко-економічне обгрунтування, повинно здійснюватися відповідно до „Загальних методичних положень визначення економічної ефективності капітальних вкладень в енергетику” (ГКД 340.000.001-95), затверджених Міненерго України. На підставі цих методичних засад розроблена галузева „Методика визначення економічної ефективності капітальних вкладень в енергосистеми та електричні мережі” (ГКД 340.000.002-97), яка може бути застосована для:
Визначення економічної ефективності інвестицій у розвиток ЕЕС, електричних мереж і електропостачальних систем.
Визначення економічної ефективності інвестицій у нове будівництво, розширення та реконструкцію елементів ЕПС.
Техніко-економічного обґрунтування вибору найефективнішого варіанту об’єкту ЕПС і його елементів.
Обґрунтування ефективності інвестицій у заходи з енергоощадності, захисту довкілля тощо.
Техніко-економічного обґрунтування типових і нормативних проектних вирішень будівництва об’єктів ЕПС.
Загальним критерієм економічної ефективності інвестицій є додатне значення економічного ефекту
, |
(2.1) |
де Р – результат (економічний ефект);
Д – дохід;
В – одночасні та щорічні витрати за розрахунковий період будівництва й експлуатації.
Розрахунковий період Т, за який визначається ефективність інвестицій, дорівнює сумі тривалості будівництва об’єкту та періоду його експлуатації.
На підставі поняття економічного ефекту (2.1) побудована система показників і критеріїв економічної ефективності інвестицій (капіталовкладень).
Показники та критерії економічної ефективності поділять на інтегральні й елементарні. Інтегральні показники – це сумарні дисконтовані (зведені до поточної чи майбутньої вартості) доходи та витрати за розрахунковий період, а елементарні – за окремі роки tрозрахункового періоду без дисконтування.
Дисконтування – це зведення майбутніх витрат за різні роки терміну існування об’єкту до нинішнього періоду, тобто встановлення теперішнього еквівалента суми капіталовкладень, що виплачуватиметься в майбутньому. Дисконтовані витрати визначаються за допомогою дисконтного множника, який залежить від норми банківського відсотка та терміну дисконтування. Дисконтний множник – це показник за допомогою якого визначається теперішня вартість майбутньої суми грошей, що визначається значенням доходу, який збільшується за певний проміжок часу за правилом складних відсотків.
Задачі техніко-економічного аналізу поділяють на динамічні й статичні. До динамічних належать задачі, коли спорудження елементів ЕПС здійснюється більше одного року, а поточні економічні показники змінюються протягом розрахункового періоду. До статичних належать задачі, коли інвестиції здійснюють за один рік, а поточні показники є сталими протягом усього терміну експлуатації.
Залежно від того, як визначається економічний ефект інвестицій в електропостачальні системи, можна розглядати задачі двох видів:
а) визначення економічної ефективності інвестицій, результатом яких є дохід від пересилання та реалізації електроенергії;
б) визначення економічної ефективності інвестицій, результатом яких є дохід від зменшення витрат, зумовлений зниженням втрат електроенергії, підвищенням надійності електроустаткування та зменшенням експлуатаційних витрат.
Для визначення показників економічної ефективності за кожний рік t розрахункового періоду існування об’єкту визначають такі показники витрат:
а) капітальні вкладення, значення яких приймають на підставі кошторисних розрахунків вартості в чинних цінах.
На початковій стадії проектування величину капіталовкладень визначають за узагальненими показниками вартості елементів ЕПС окремо для ліній і підстанцій:
|
(2.2) |
де Кt – сумарні капітальні вкладення в лінії та підстанції ЕПС протягом року t;
Ктрі, Кві, Ккпі– відповідно розрахункові вартості трансформаторів, вимикачів і компенсувальних устав, установлених наі-й підстанції;
Ксті – стала складова витраті- ої підстанції;Коі – розрахункова довжинна вартість1кмі - ої лінії;
li – довжинаі - ої лінії;
б) річні експлуатаційні витрати (на технічне обслуговування й поточний ремонт) Веt знаходяться в залежності від вартості основних виробничих фондів (капіталовкладень у лінії та підстанції)
, |
(2.3) |
де аел, аепс– річні норми експлуатаційних витрат для ліній і підстанцій, %.
в) амортизаційні відрахування на реновацію Арt(накопичення коштів на капітальний ремонт і заміну зношеного устаткування)
, |
(2.4) |
де арл, арпс – річні норми амортизаційних відрахувань для ліній і підстанцій, %;
г) вартість втрат електроенергії Ввтрв елементах ЕПС
, |
(2.5) |
де Wt– величина втрат електроенергії в елементах ЕПС;
Соt– вартість електроенергії (тариф);
д) ліквідна (залишкова) вартість демонтованого протягом розрахункового періоду t устаткування, термін експлуатації якого ще не закінчився
, |
(2.6) |
де К0 – початкова вартість демонтованого устаткування;
ар – річна норма амортизаційних відрахувань, %;
Tet– кількість років експлуатації демонтованого устаткування.
До вартісних показників, що характеризують результати діяльності електропостачальних підприємств, належать:
річний валовий дохід;
річний балансовий прибуток;
річний чистий прибуток;
чистий грошовий потік.
Річний валовий дохід від реалізації електроенергії споживачам визначається за формулою
, |
(2.7) |
де Совt, Сокt – відповідно тарифи, за якими реалізується та купляється електроенергія електропостачальним підприємством;
Wt– кількість реалізованої за рік електроенергії (без урахування втрат);
d – норма податку на додану вартість.
Річний балансовий прибуток, з якого сплачується податок – це різниця між річним валовим доходом і поточними річними витратами й амортизаційними відрахуваннями
. |
(2.8) |
Поточний річний чистий прибуток – це різниця між річним балансовим прибутком і податком разом із процентами за кредит
, |
(2.9) |
де Ппрt– податок на прибуток;
Вкрt – відрахування за кредит.
Чистий грошовий потік – це сума всіх доходів за розрахунковий період tз амортизаційними відрахуваннями включно
. |
(2.10) |
Чистий грошовий потік – це та величина грошових коштів, які можуть бути використані підприємством для забезпечення його поточної діяльності.