37. Українсько – Російська війна 1917-1918 рр. Бій під Крутами

Перша війна РСФСР і УНР (грудень 1917 – березень 1918 рр.). Вибори до Всеукраїнських установчих зборів збіглися в часі з наступом російських військ, який здійснювався під гаслом нової і всебічної підтримки проголошеної Всеукраїнським з’їздом рад Братньої республіки. В. Антонов-Овсієнко об’єднав війська, що йшли на Київ, у три угруповання, які дістали назву армій. Командував трьома арміями підполковник царської армії, лівий есер М. Муравйов.

Щоб затримати наступ військ Муравйова на ділянці залізниці Гребінка-Крути, С. Петлюра надіслав юнкерів військової школи ім. Б. Хмельницького, підрозділ гайдамаків і курінь, сформований зі студентів університету св.. Володимира, Українського народного університету та старшокласників Кирило-Мефодіївського гімназії. Загалом під Крутами зосередилося до 420 осіб, озброєних рушницями, десятком кулеметів і гарматою на залізничній платформі. На них наступали загони чисельністю 5600 осіб. Уже в ході бою до них приєднався загін петроградських червоногвардійців з панцерником.

Захисники Крут тримали кілька годин. Потім вони забрали вбитих та поранених і відступили в напрямку до Києва, руйнуючи за собою залізничну колію. Однак невеликий загін студентів та гімназистів відірвався від своїх і потрапив у полон. Полонених наказали розстріляти.

7 лютого (26 січня) радянські війська ввірвалися в місто. На вулицях розгорнулося полювання на гайдамаків, офіцерів, анархістів і всіх, хто був за зовнішністю схожий на ворога революції. Кількість жертв вимірювалася тисячами.

38. IV Універсал цр. Брестський мир.

Війна, яку розгорнула проти УНР Радянська Росія, спонукала ЦР рішуче відмежуватися від режиму більшовицької диктатури. Крім того, треба було самостійно виступити на мирних переговорах у Брест–Литовську, які вже почалися.

Закрите засідання Малої ради, на якому обговорювався текст 4 універсалу, почалося 22(9) січня 1918р. і тривало 3 дні. У ніч на 25 січня на відкритому засіданні в будинку Педагогічного музею М. Грушевський оприлюднив останній Універсал ЦР.

Зміст Четвертого універсалу:

1. Проголошено самостійність і незалежність УНР як вільної суверенної держави українського народу й наголошено на її прагненні мирно співіснувати з сусідніми народами.

2. Підтверджено всі демократичні свободи, оголошені ІІІ універсалом, наголошено на праві всіх націй УНР на національно-персональну автономію.

3. Підтверджено повноваження влади УЦР до моменту скликання Українських установчих зборів.

4. Повідомлено про перетворення Генерального Секретаріату на Раду Народних Міністрів та доручено їй продовжувати переговори з Центральними державами й укласти мирний договір.

5. Призначено вибори до місцевих органів влади.

6. Встановлено термін передачі соціалізованої землі – до початку весняних робіт.

7. Викладено вимоги РНМ негайно приступити до відновлення промисловості, з переведенням її на виробництво мирної продукції.

8. Оголошено про державний контроль над банками, найважливішими галузями торгівлі, експортом-імпортом та ціноутворенням, з встановленням монополії на найбільш прибуткову продукцію.

9. Заклик до уряду та громадян уряду УНР дати відсіч більшовикам. Оголошено про цілковитий розпуск постійної армії та організацію замість неї народної міліції.

Центральна рада оголосила Четвертий універсал у ситуації кризи національного руху і втрати довіри до своїх дій з боку суспільства. Російські війська швидко захоплювали територію України. Керівники УЦР не змогли протиставити їм істотні військові сили.

9 лютого (27 січня) 1918р. ухвалено перший у світовій війні мирний (Брестський) договір між УНР з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною давали згоду на передачу їй Холмщини з Підляшшям і на відокремлення західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини в окремий коронний край. Сторони відмовлялися від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною, обмінювалися військовополоненими й зобов’язувалися відновити взаємні економічні відносини. Українська делегація не приховувала, що ЦР потребує негайної збройної допомоги.