- •Міністерство освіти і науки україни
- •С.М. Котікова
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Опис приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини Завдання 1
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Завдання 2
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Визначення абсолютної і відносної вологості повітря за допомогою гігрометра і психрометра
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Визначення показника адіабати для повітря
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання деяких термодинамічних характеристик процесу плавлення олова
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Визначення коефіцієнта температуропровідності харчових продуктів методом регулярного режиму
- •Основні теоретичні відомості та опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Київ нухт 2004
Опис установки
Найпростіший гігрометр складається з циліндричної посудини з добре полірованою (блискучою) поверхнею. У посудину вставляється термометр. Для охолодження через посудину пропускають холодну воду з товченим льодом. Коли повітря, яке дотикається посудини, достатньо охолоне, на зовнішній полірованій поверхні почне осідати волога. Поверхня посудини запітніє (потьмяніє).
На початку потьмяніння полірованої поверхні за допомогою термометра фіксують температуру t1. Після цього припиняють проходження холодної води, і коли запітніння зникає, фіксують температуру t2. Середнє арифметичне значення обох визначених температур є точкою роси :
. (3)
Найпростіший психрометр складається з двох однакових термометрів, встановлених поряд на одному штативі. Кулька одного з термометрів щільно обгорнута батистом, змоченим водою та опущеним у склянку з дистильованою водою; кулька іншого термометра суха. Якщо повітря насичене водяною парою, обидва термометри показують одну й ту саму температуру. Але чим повітря сухіше, тим швидше буде охолоджуватися „мокрий” термометр за рахунок випаровування. Отже, різниця показань сухого tc та „мокрого” термометрів tм (психрометрична різниця) t є показником відносної вологості.
Порядок виконання роботи
1. Встановити гігрометр і психрометр за скляний екран.
2. Верхню місткість гігрометра заповнити холодною водою з льодом.
3. Якщо потрібно, долити воду в скляночку психрометра, щоб вона змочувала батист на кульці термометра.
4. Відкрити краник або затискач і пропускати тоненьким струмочком воду через гігрометр.
5. Визначити температуру виникнення роси t1.
6. Закрити краник або затискач і визначити температуру зникнення роси t2.
7. Визначити точку роси за формулою (3).
8. В таблиці за температурою tp знайти абсолютну вологість повітря .
9. У цій самій таблиці за температурою приміщення (можна брати температуру сухого термометра у психрометрі) визначити н в стані насичення при даній температурі.
10. Визначити за психрометром температуру сухого термометра tс.
11. Визначити за психрометром температуру „мокрого” термометра tм.
12. Знайти різницю t = tс − tм.
13. За психрометричною таблицею за значеннями tс і t визначити відносну вологість r у відсотках.
14. Пункти 12−15 повторити п’ять разів.
15. Результати записати в таблицю.
№ пор. |
Гігрометр |
Психрометр | |||||||||||
t1,°C |
t2,°C |
°C |
, г/м3 |
tс, °C |
н, г/м3 |
r, % |
r |
tс, °C |
tм, °C |
, °C |
r, %
|
r | |
1. 2. 3. 4. 5. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середнє Значення |
− |
− |
− |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|