- •Визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля землі
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення циркуляції вектора напруженості магнітного поля соленоїда
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Експериментальні значення
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання індукції магнітного поля за допомогою веберметра
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання магнітної індукції з використанням ефекта хола
- •Теоретичні основи методу вимірювання та опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення індуктивності соленоїда
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Побудова початкової кривої намагнічування і петлі гістерезису імпульсно-індукційним методом
- •Основні теоретичні відомості
- •1. Магнітні властивості речовин
- •2. Опис лабораторної установки і методика вимірювань в(н) імпульсно-індукційним методом
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Зняття петлі гістерезису та початкової кривої намагнічування феромагнітної речовини за допомогою електронного осцилографа
- •Основні теоретичні відомості
- •Лабораторна установка і фізичні основи експерименту
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № ем 9 дослідження згасаючих коливань у коливальному контурі
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № ЕМ 1
Визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля землі
Мета роботи − ознайомитись із основними величинами, що характеризують магнітне поле Землі, і навчитись експериментально визначати горизонтальну складову напруженості магнітного поля Землі за допомогою тангенс-гальванометра.
Основні теоретичні відомості
Землю можна розглядати як величезний магніт. Магнітна cтрілка у магнітному полі Землі встановлюється в напрямку вектора магнітної індукції (напруженості) поля. Величиниіє силовими характеристиками магнітного поля, яке, як відомо, здатне діяти на рухомі електричні заряди, провідники зі струмом та магнітну стрілку. Стрілка, що може вільно обертатись у просторі, розташується у вертикальній площині, яка утворює деякий кутіз площиною географічного меридіана в місці спостереження. Цей кут називається кутом магнітного схилення. Також користуються так званим кутом магнітного нахилу, тобто кутом між віссю магнітної стрілки та певною горизонтальною лінією (“горизонтом”).
Кут магнітного схилення не дорівнює нулю, оскільки магнітні полюси Землі не збігаються з географічними полюсами. Крім того, як показують сучасні дослідження, магнітні полюси Землі з часом змінюють своє положення. Південний магнітний полюс Sм Землі розташований у північній півкулі (на північ від Гренландії), а північний магнітний полюс Nм – у південній півкулі (на південь від Австралії, в Антарктиді).
Лінії напруженості магнітного поля Землі зображені на рис.1 (N і S – географічні, Nм і Sм – магнітні полюси). У районі екватора лінії напруженості спрямовані горизонтально, в районі магнітних полюсів – вертикально, в інших місцях – під деяким кутом до горизонтальної площини. Напруженість магнітного поля Землі незначна: від 27 А/м – на екваторі до 51 А/м – поблизу полюсів.
Розкладемо вектор напруженості магнітного поля Землі на дві складові– горизонтальну і вертикальну. Якщо будуть відомі горизонтальна складоваі кут магнітного нахилу, можна визначити повну напруженість магнітного поля Землі
. (1)
Величини Нг, , , які характеризують магнітне поле в даній точці поверхні Землі, називаються елементами земного поля в даному місці. Вони постійно, хоча дуже повільно і слабко, змінюються з часом.
Для вимірювання горизонтальної складової напруженості магнітного поля Землі можна використати тангенс-гальванометр, який складається із плоскої (короткої) котушки, в центрі якої розміщено компас.
Якщо магнітна стрілка розташована в магнітному полі Землі, на її північний і південний полюси діятиме відповідно пара сил, пропорційних напруженості магнітного поля в даній точці Землі,
F1,2 = kH, (2)
де k – стала величина, що залежить від властивостей стрілки.
При розімкнутому колі на стрілку компаса діє тільки магнітне поле Землі; вона розміститься так, що її вісь збігатиметься з напрямком горизонтальної складової , тобто північний полюс стрілки показуватиме на північ.
При замиканні кола в котушці проходить струм, і на стрілку компаса, крім магнітного поля Землі, діятиме поле котушки в напрямку, перпендикулярному до її площини. Напруженість магнітного поля в центрі котушки (з N витками) можна обчислити за законом Біо−Савара−Лапласа. Результат буде такий:
, (3)
де I – сила струму; R – радіус котушки.
Під дією двох полів стрілка відхилиться від початкового положення на деякий кут, величина якого залежить від сили струму і кута між площинами витків котушки і магнітного меридіана. Для спрощення обчислень площину котушки тангенс-гальванометра зручно сумістити з площиною магнітного меридіана, коли струм не ввімкнуто, тобто площину котушки повернути так, щоб в ній розмістилася магнітна стрілка компаса.
Магнітне поле струму котушки діє на північний і південний полюси стрілки з силами
. (4)
Ці сили перпендикулярні до площини котушки. Пара сил ,буде відхиляти стрілку від початкового положення із площини магнітного меридіана. Коли рівнодіючі сили,і,(рис.2) пройдуть через точку О (центр стрілки), настане рівновага.
Із рис.2 видно, що
. (5)
Підставивши у формулу (5) значення сил і, одержимо
.
Із останнього співвідношення випливає робоча формула для обчислення значення :
. (6)
Отже, за значеннями сили струму і кута відхилення стрілки компаса тангенс-гальванометра можна визначати горизонтальну складову магнітного поля Землі.