Рівні каналу розподілу
Канали розподілу можна охарактеризувати за числом рівнів, з яких вони складаються. Рівень каналу розподілу – це будь-який посередник, який виконує роботу з наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача. Оскільки визначену роботу виконують і сам виробник, і кінцевий споживач, вони теж входять до складу каналу. Довжину каналу позначають за числом наявних у ньому проміжних рівнів. Ширина каналу – кількість посередників на кожному рівні каналу.
Вироб-ник
Канал нульового
рівня
Спожи-вач
Одно-рівневий
канал
Спожи-вач
Спожи-вач
Роздрібний
торговець
Вироб- ник
ик
Двох-рівневий
канал
Вироб- ник Оптовий торговець
Роздрібний
торговець 
Трьохрі-вневий
канал Дрібно-оптовий
торговець
Спожи-вач
Вироб- ник
Оптовий торговець
Роздрібний
торговець
Рис. 2. Приклади каналів розподілу різних рівнів
Канал нульового рівня (прямого маркетингу) складається з виробника, що продає товар безпосередньо споживачам. Три основних способи прямого продажу – торгівля через комівояжерів фірми («Эйвон»), телемаркетинг і посилкова торгівля (Клуб сімейного дозвілля), а також торгівля через належні виробнику фірмові магазини.
Однорівневий канал містить у собі одного посередника. На споживчих ринках ним звичайно буває роздрібний торговець, агент зі збуту чи брокер.
Дворівневий канал містить у собі двох посередників. На споживчих ринках такими посередниками стають оптові і роздрібні торговці.
Трьохрівневий канал містить у собі трьох посередників. Між оптовим і роздрібним торговцями звичайно існує дрібний оптовик. Дрібні оптовики купують товари у великих оптових торговців і перепродують їх невеликим підприємствам роздрібної торгівлі, яких великі оптовики не обслуговують (м’ясна промисловість).
Існують канали і з більшою кількістю рівнів, але вони зустрічаються рідше. З точки зору виробників, чим більше рівнів має канал розподілу, тим менше безпосередніх контактів зі споживачем він має і тим нижче ступінь його контролю за просуванням продукції до кінцевого споживача.
Кількість рівнів каналу розподілу визначається видом товару, галузевою належністю, розмірами ринку тощо.
Довжина КР споживчих і промислових товарів відрізняється: найдовші КР споживчих товарів. Промислові канали короткі, що пояснюється: меншою кількістю споживачів, вищою географічною концентрацією, самими товарами, враховуючи їх складність, що потребують контактів виробника і споживача.
КР послуг коротші за КР споживчих товарів, це пояснюється їхнім нематеріальним характером, який вимагає особистих контактів споживача і постачальника послуг. Щоб охопити широко розкидану аудиторію, фірми повинні вдало розмістити свої представництва (лікарні розташовують в центрі регіону, школи будують поруч з місцями проживання дітей, яким треба вчитися).
Інтенсивність каналу розподілу
Характеристикою каналу розподілу є інтенсивність його використання, тобто число посередників, яке буде використано на кожному рівні каналу. Існує три підходи щодо рішення про інтенсивність каналу розподілу:
Інтенсивний розподіл. Виробники товарів повсякденного попиту і сировинних товарів прагнуть налагодити їхній інтенсивний розподіл, тобто забезпечити наявність запасів своїх товарів в максимально можливій кількості торгових підприємств. Для цих товарів обов'язкова зручність місця придбання. Сигарети, приміром, продають більш ніж у мільйоні торгових точок, тільки так можна домогтися максимально широкого представлення марки і зручності для покупців. Але якщо виробник хоче, щоб його торгова марка завоювала довіру споживачів, він повинен самостійно просувати продукцію на ринку.
Винятковий (ексклюзивний) розподіл, полягає в тому, що виробники навмисно обмежують число посередників, що торгують їх товаром, тобто надають посередникам виключне право продажу товару на певному регіональному ринку. Виробник сподівається на організацію більш агресивного і витонченого збуту, а також на можливість більш повного контролю за діями посередника в області політики цін та стимулювання збуту. Цей метод виправдовує себе на невеликих ринках, особливо технологічно складної та дорогої продукції, де один посередник може задовольнити всіх потенційних споживачів.
При застосуванні методу селективного (вибіркового) розподілу, число посередників більше одного, але менше загального числа бажаючих зайнятися продажем товару. Фірма може встанови добрі ділові відносини зі спеціально відібраними посередниками та очікувати від них зусиль зі збуту на рівні вищому за середній. Цей розподіл дає виробнику можливість домагатися необхідного охоплення ринку при більш твердому контролі і з меншими витратами, ніж при інтенсивному розподілі. Інші методи є різними сполученнями цих трьох методів.
Фірма-виробник може переходити від виняткового розподілу до вибіркового і далі до інтенсивного по мірі проходження товару по стадіям життєвого циклу. Однак зворотній рух: від інтенсивного до вибіркового і виняткового є дуже важким.