KURS_LEKTsIJ_IOB
.pdf
Рис. 6.5 Металокаркасна Рис. 6.6 Скляна шахта – акваріум |
Рис. 6.7 Відкрита шахта |
шахта з склінням |
для панорамного ліфта |
Рис. 6.8 Шахта з алюмінієвого профілю з склінням. Рис. 6.9 Металокаркасна шахта з склінням
Кабіна ліфта (рис. 6.10 – 6.14) має в своїй основі металічний каркас з кутника і балок. Кабіни пасажирських ліфтів огороджують з усіх сторін на всю висоту і забезпечують дверима. Огородження кабіни виконують з металічних листів товщиною не менше 1,4 мм, з дерев'яних або дерев'яно-стружкових щитів, а також з листового пластику товщиною не менше 4 мм. Кабіни вантажних ліфтів дозволяється огороджувати металічною сіткою з чарунками не більше 20x20 мм. Для безпеки пасажирів кабіни обладнують вловлювачами і обмежувачами швидкості, які спрацьовують і зупиняють або сповільнюють спускання при аварійних ситуаціях.
Конструкція кабіни ліфта повинна відповідати необхідним технічним вимогам міцності, жорсткості безшумності, плавності ходу і точності зупинки і, в те ж час, володіти гідними естетичними і архітектурними характеристиками, особливо при її зовнішній установці. Ліфти можуть обладнатися непрохідними і прохідними кабінами залежно від планування і призначення відповідної будівлі або споруди.
191
Двері кабін з ручним або автоматичним управлінням повинні обладнатися замками і блокувальними пристроями, що виключають можливість руху при відкритих стулках. Конструкція стулок дверей, також як і огорожі купе, повинна відповідати вимогам пожаростійкості.
Конструкція огорожі купе не винна виготовлятися з матеріалів, що представляють небезпеку для організму людини із-за підвищеної займистості або із-за характеру і кількості випаровувань, що виділяються (азбест синтетичні матеріали, що містять фенол, і т.п.).
Кабіна з суцільними дверима повинна обладнатися вентиляційними отворами вгорі і внизу кабіни, загальної площею не меншого 1% від корисної площі підлоги.
Рис. 6.11 Зовнішній вигляд фрагмента купе |
Рис. 6.12 Консольна конструкція каркаса |
кабіни з металевою огорожею |
кабіни з гідроциліндром не прямої дії |
Противаги зрівноважують масу кабіни і частину маси вантажу, що дозволяє зменшити потужність електродвигуна. Противага виконується у вигляді рами, в яку закладають вантажі противаги вагою до 60 кг кожна. У більшості випадків противаги пересуваються у шахті, однак не виключено влаштування противаги поза шахтою. У цьому випадку весь шлях противаги надійно огороджується.
192
Рис. 6.13 Схема прохідної кабіни з трибічним розміщенням телескопічних дверей
Канати, що застосовують у ліфтовому господарстві, виготовляють зі сталевого дроту діаметром 9,9; 12,0 і 16,5 мм.
Канати розрізнюють за конструкцією, характером і напрямком звивання, а також перерізом дроту. Канати повинні бути гнучкими, міцними і довговічними. Слід відмітити, що канати для підвішування кабіни і противаги
повинні бути однакової конструкції, діаметру і виготовлені за Держстандартами.
Напрямні призначені для напрямку руху кабіни і противаги, збереження необхідного зазору між рухомими деталями у шахті і частинами кабіни і противаги, використовуються в якості опор при їх аварійній посадці на вловлювачі. Кабіна та противага мають по дві направляючі, які розташовують з обох сторін. Напрямні кабіни розташовують по центру її ваги. Як правило,
використовують сталеві профілі таврового перерізу.
Підйомні механізми забезпечують рух кабіни і противаги. У якості підйомного механізму використовують лебідку, яка складається із канатоведучого органу (шків, барабан), редуктора, гальма і електродвигуна. Електродвигуни зазвичай мають потужність 3,5-5 кВт у пасажирських ліфтах, 1-1,7 кВт в малих вантажних та магазинних ліфтах.
6.2.2. Вибір типу ліфта і його розташування в будівлі
Розташування і тип ліфтів залежить від особливостей виробництва, яке вони обслуговують, і потреб населення. В житлових будинках ліфти влаштовують поблизу від сходових кліток. При цьому шахти ліфтів не слід розташовувати поруч зі стінами житлових приміщень. Найзручнішими є пасажирські ліфти вантажопідйомністю до 400 і 630 кг, оскільки вони дозволяють перевозити дитячі коляски, велосипеди, меблі, холодильники тощо.
Відповідно до діючих норм ліфти передбачають у житлових будівлях, в яких відмітка підлоги верхнього поверху перевищує планувальну відмітку землі більше, ніж на 14 м (6 поверхів і більше). При цьому у будівлях до 10 поверхів влаштовують 1 ліфт, в 11-17 поверхових будівлях – 2 ліфта, у 18-25 поверхових – 3,20-25 поверхових – 4 ліфта. Починаючи з 17 поверхових будівель передбачають ліфти зі збільшеною швидкістю (1,6 м/с). У висотних будівлях окремі ліфти повинні служити експресами без проміжних зупинок і з великою швидкістю руху, у надвисотних будинках передбачають пересадочні поверхи. Швидкості піднімання в таких будівлях становлять до 6-7 м/с. У всіх житлових будинках, обладнаних ліфтами, необхідно передбачати посадочні майданчики шириною не менше – для пасажирських ліфтів вантажопідйомністю до 400 кг – 1,2 м, до 630 кг з кабіною шириною 2100 мм і глибиною 1100 мм – 1,6 м.
193
Машинне приміщення ліфтів не повинне розташовуватися безпосередньо над житловими приміщеннями, а також суміжно з ними. Шахти ліфтів не повинні щільно примикати до стін. Машинне відділення ліфта може бути над шахтою, під шахтою, а також з винесенням в сторону або за межі сходової клітки.
У громадських будівлях число ліфтів встановлюють за розрахунком, виходячи з функціональних потреб. Число пасажирських ліфтів у будівлі повинно бути не менше двох. Допускається другий ліфт заміняти вантажним, в якому дозволено транспортування людей, якщо за розрахунком у будівлі достатньо встановлення одного пасажирського ліфта.
Ліфти слід розташовувати таким чином, щоб відстань від дверей найвіддаленішого приміщення до дверей ліфта не перевищувала 60 м(рис. 6.14).
В будинках до 10 поверхів при числі пасажирських ліфтів не більше двох дозволяється їх розташування безпосередньо на сходовій клітці. В решті випадків виходи з ліфтів слід передбачати у ліфтові холи, при цьому ширина холу при однорядному розташуванні ліфтів повинна бути не менше 1,3 найменшої глибини кабіни ліфтів, при двохрядному розташуванні – подвійної найменшої глибини, але не більше 5 м. Схеми розміщення ліфтових шахт у житловому будинку наведені на рис. 3. Вихід з допоміжних, підсобних та інших приміщень для зберігання і переробки горючих матеріалів безпосередньо у ліфтовий хол не допускається.
В промислових будівлях розташування ліфтів повинно відповідати напрямку вантажопотоків. Ліфти можливо розташовувати у різних частинах будівлі залежно від напрямку потоків, але групове (парне) розташування ліфтів доцільніше, оскільки
полегшує обслуговування ліфтів і дозволяє влаштовувати машинне відділення із загальними такелажними пристроями. Машинне відділення пасажирських та вантажних ліфтів у будинках слід розташовувати зверху над шахтами. Доступ у машинне відділення передбачають із середини будівлі.
Особливо суворі вимоги до роботи ліфтів у лікарнях. Ліфти повинні рухатися плавно, безшумно, при зупинках рівень підлоги в ліфті повинен точно співпадати з рівнем підлоги сходової клітки, внутрішнє облицювання ліфтів повинно відповідати гігієнічним нормам (екологічно безпечний матеріал, легке миття). Також не завадить мати у ліфті протипожежну систему і телефонний зв'язок.
При визначенні кількості ліфтів слід мати на увазі, що ліфтове обслуговування вважається відмінним, якщо пасажиру доводиться чекати ліфт не більше 30 с, хорошим, якщо очікування не перевищує 45 с, і задовільним,
194
якщо час очікування ліфта не перевищує 60 с. В житлових будівлях допускається збільшення тривалості очікування до 1,5 хв.
Складність проблеми проектування вертикального транспорту полягає не лише у забезпеченні перевезення інтенсивних потоків пасажирів у висотних будівлях, але і у необхідності оптимального роз'єднання або об'єднання окремих потоків пасажирів багатофункціональних комплексів – потоків мешканців у житловій частині будівлі, потоків службовців у офісній частині будівлі, потоків покупців у торгових закладах тощо. При цьому для вирішення даної проблеми слід застосовувати найефективніші засоби вертикального транспорту – швидкісні електричні ліфти для висотної частини будівель з комп'ютеризованими ефективними системами групового управління, пасажирські електричні ліфти середньої швидкості для нижньої частини висотних будівель, гідравлічні пасажирські ліфти і вантажні ліфти для нижніх поверхів будівель і комплексів, електричні або пасажирські ліфти для обслуговування багатоповерхових автомобільних стоянок, ескалатори і пасажирські конвеєри для перемішування масових потоків пасажирів у нижніх поверхах комплексів.
Для офісних будівель критичними періодами є початок і кінець роботи, коли спостерігаються пікові односторонні потоки пасажирів. Для житлових будівель пікові потоки також відмічаються в ранкові та вечірні години, однак, як правило, інтенсивність цих потоків нижча, ніж у офісних будівлях, а самі потоки носять двосторонній характер, тобто пасажири рухаються одночасно і вниз, і уверх. Прогнозування потоків пасажирів здійснюється на базі наявних даних про характеристики потоків у існуючих будівлях аналогічного призначення з врахуванням особливостей проектування будівлі та її місця розташування.
Пропускна здатність вертикального транспорту розраховується з врахуванням таких параметрів ліфтів – вантажопідйомність, швидкість, кількість ймовірних зупинок кабіни під час рейсу, характеристики розгону і гальмування, витрат часу на відкривання і закривання дверей, вхід і вихід пасажирів. Суттєвий вплив на пропускну здатність ліфтів чинить ефективність організації їх руху, яка забезпечується сучасними комп'ютеризованими системами групового управління. Ці системи здатні реєструвати дані про завантаження кабін ліфтів, напрямку і інтенсивності потоку пасажирів, тривалості очікування виклику на поверхах. Для висотних багатофункціональних будівель розрахунок вертикального транспорту здійснюється за допомогою методів математичного моделювання.
Перед монтажем ліфтів необхідно перевірити наявність технічної документації, яка складається з паспорта ліфта, комплектної відомості, проекту електроприводу і автоматики, креслення установки ліфта і всіх будівельних креслень, пов'язаних із спорудженням ліфтової установки. Випробовування і прийом ліфтів у експлуатацію здійснюється відповідними органами нагляду. При прийомі ліфта необхідно провести:
а) зовнішній огляд – перевірити механізми, електрообладнання, системи управління сигналізації, дверних замків, дверних контактів, кінцевих вимикачів
195
та інших запобіжних пристроїв, а також освітлення ліфтів і майданчиків перед ними;
б) статичне випробовування ліфта – перевірити надійність механізму ліфта, його кабіни, канатів кабіни та їх кріплення, а також дію гальма (статичне випробовування пасажирських ліфтів проводять із навантаженням, що перевищує номінальну вантажопідйомність на 50 %);
в) динамічне випробовування ліфта – перевірити дію механізмів, гальм, вловлювачів і буферів (динамічне випробовування ліфта проводять із навантаженням, що перевищує номінальну величину на 10%).
6.2.3. Заходи щодо зменшення шуму від ліфтового обладнання та їх пожежна безпека
Шумовою характеристикою житлового або службового приміщення є рівень звуку. Рівні звуку в житлових приміщеннях від роботи ліфтового обладнання становлять 25-50 дБ. При проектуванні механічного або електричного вузла ліфта технічне рішення щодо зменшення шуму повинно базуватися на компромісі між акустичними вимогами, технічними можливостями і економічними результатами.
При розробці заходів щодо боротьби з шумом ліфтового господарства в
першу чергу враховують техніко-економічні показники.
Основне джерело шуму – привід ліфта, який знаходиться у машинному відділенні. Він визначає шумовий режим приміщень верхніх поверхів будівлі. Зменшити шум можливо шляхом послаблення шуму в джерелі і поліпшенням звукоізоляції в приміщенні. Зниження шуму в джерелі дороге, трудомістке і не завжди виправдане. Доцільніше інший шлях, при якому створюється акустичний «відрив» машинного відділення і шахти ліфта від основної конструкції будівлі, а також застосовується ефективніша віброізоляція для лебідок, кабін і станцій управління.
Іншим шляхом зменшення шуму є заміна дверей, що розкриваються навстіж, на розсувні. Зниження шуму від електродвигуна можливе за рахунок реконструкції системи охолодження двигуна, а саме виносу вентилятора у інше приміщення і влаштування повітропроводу та застосування глушників.
Розташування машинного відділення знизу шахти знижує шум, але при цьому використовується подвійна кількість тросу і виникає необхідність у будівництві спеціального приміщення у підвалах будинків, а у деяких випадках
– і дренажних пристроїв.
Важливою проблемою для сучасних багатонаселених будівель є забезпечення пожежної безпеки ліфтів, а також встановлення ліфтів для пожежників. Закордонний і вітчизняний досвід свідчить про те, що для боротьби із пожежею необхідне використання спеціально призначених ліфтів. Ліфти для пожежників повинні забезпечувати швидку доставку пожежних підрозділів на поверхи для боротьби з пожежею. Також вони можуть використовуватись для евакуації населення з висотних будівель під керівництвом пожежників. Ці ліфти повинні мати додатковий захист від пожежі і обов'язково забезпечуватись спеціальною системою управління, зв'язаною із розміщеними на поверхах температурними датчиками і датчиками задимлення.
196
6.3 ПІДЙОМНИКИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ
За найскромнішими оцінками в нашій країні число людей з обмеженими фізичними можливостями різних категорій складає близько 10% від загального числа населення. Значну частину відданого числа складають люди з порушенням опорно-рухового апарату. Люди зазнають великі труднощі при пересуванні як по місту так і усередині громадських і житлових будівель.
Визначений пріоритет соціальної адаптації і інтеграції таких людей в суспільство – підвищення їх цивільної активності і включення в повноцінне життя.
Підйомне устаткування для людей з обмеженими фізичними можливостями, залежно від технічних характеристик і виконуваних функцій, можна класифікувати наступним чином:
–підйомна платформа з вертикальним переміщенням;
–підйомна платформа з похилим переміщенням;
–ліфт, доступний для людей з обмеженими фізичними можливостями;
–автомобільний підйомник;
–підйомник для басейну і ванн;
–пересувний сходовий підйомний пристрій.
Залежно від структури експлуатованої будівлі, числа людей з обмеженими фізичними можливостями, фінансових можливостей замовника рекомендується передбачати один з двох варіантів організації доступності:
–доступність для людей з обмеженими фізичними можливостями всіх приміщень будівлі;
–виділення на рівні вхідного майданчика спеціальних площ, зон і спеціальних входів, пристосованих і обладнаних для людей з обмеженими фізичними можливостями.
При цьому дотримання необхідних вимог доступності для людини з обмеженими фізичними можливостями не повинно принижувати відповідні права і можливості інших громадян.
Планувальні рішення будівель і споруд винні враховувати параметри інвалідного крісла-коляски. Доступність людей з обмеженими фізичними можливостями визначається характеристиками комунікаційних шляхів і просторів в будівлі.
Критерії доступності містять наступні вимоги:
–безперешкодний рух по приміщеннях і просторам будівлі;
–досягнення місця цільового призначення і користування наданими можливостями;
–можливість скористатися місцями відпочинку і очікування.
Вимоги до комунікацій і їх елементів – параметри шляхів руху, пропускна спроможність коридорів габарити поворотів і розворотів, габарити дверних отворів тамбурів, придверних зон і майданчиків приведені в СНиП. Частина основних даних вимог і рекомендації представлені на рис. 6.15 .
197
Рис. 6.15 Вимоги до комунікацій і їх елементами
Особливо серйозні проблеми виникають у людей в кріслі-колясці при необхідності подолання перепаду висот на шляху руху – східців або сходів.
Для створення доступного середовища найбільш простим і менш витратним способом вирішення даної проблеми є пандус і з'їзди.
Підйомні платформи і ліфти є стаціонарними підйомними пристроями і, встановлюються в житлових, суспільних і промислових будівлях. Можливо також їх використання поза будівлями.
Варіантів вирішення проблеми забезпечення доступності для людей з обмеженими фізичними можливостями з використанням підйомника може бути декілька. Тому часто необхідно вирішувати, який з варіанти якнайповніше відповідає вимогам забезпечення доступності для маломобільних громадян. Не слід забувати і про фінансові можливості.
Підйомні платформи для людей з обмеженими фізичними можливостями. Для безпеки користувачів, людей, що знаходяться поза підйомними платформами і обслуговуючого персоналу, конструкція і умови експлуатації підйомних платформ повинні відповідати вимогам правил безпеки.
Платформи розрізняються по напряму переміщення:
–по вертикалі (вертикальна платформа);
–по похилій траєкторії уздовж сходового маршу (похила платформа) (рис. 6.16).
Усвою чергу вертикальні підйомні платформи можуть бути:
– без огорожі шахти (рис. 6.18);
– з огорожею. Похилі платформи, як
правило, не мають огорожі.
Висота підйому і довжина шляху похилих платформ не обмежена.
За типом приводу підйомні платформи Рис. 6.16 Похила платформа можуть бути електричні і гідравлічні.
По конструкції механізму передачі руху:
–канатні або канатно-шарові, підйомний пристрій якого переміщається за допомогою канатів і лебідки;
–ланцюгові, гвинтові і рейкові, рух яких здійснюється за допомогою відповідно тягових ланцюгів системи гвинт–гайка, приводної системи шестерня
–зубчата рейка; підйомним механізмом типу "ножиці".
Залежно від розладів функцій організму людина на платформі може розташовуватися на платформі в одному з положень " сидячи, стоячи, сидячи в кріслі–колясці. Вантажопідйомність підйомних платформ обмежена 500 кг
198
Номінальну вантажопідйомність платформи слід визначати з обліком маси користувача:
–при транспортуванні сидячи або стоячи – 120 кг:
–у кріслі–колясці – 155 кг
Рис. 6.18 Вертикальна платформа без огорожі шахти
Для громадських будівель і споруд масу користувача в кріслі–колясці рекомендується приймати не менше 225 кг
Маса супроводжуючого приймається не меншого 100 кг. Швидкість руху платформ обмежена, не більше 0,15 м/с. Розміри підйомного пристрою платформи повинні відповідати мінімально необхідним для розміщення користувача:
– стоячи без супроводжуючого – 650 х 650
мм;
– сидячи без супроводжуючого – 650 х
700мм;
–сидячи в кріслі–колясці без супроводжуючого – 800 х1250 мм;
–сидячи в кріслі–колясці з супроводжуючим ззаду – 800 х 1600 мм;
–сидячи в кріслі–колясці з супроводжуючим збоку – 1100 х 1400 мм; Підйомні платформи повинні мати наступні пристрої безпеки:
–обмежувачі ходу платформи (упори або буфера) які не дозволяють платформі переміщатися вгору або вниз за крайні допустимі межі;
–ловці і обмежувач швидкості оберігають платформу від неконтрольованого руху (падіння);
–ручний привід, що дозволяє в необхідних випадках (аварійна зупинка, ремонтні роботи і ін.) переміщати підйомний пристрій платформи уручну із зусиллям не більше 235 Н;
–огорожі, кромки і майданчики безпеки.
Небезпечні механізми і передачі підйомної платформи винні бути захищені для уникнення випадкового контакту з ними користувачів і обслуговуючого персоналу. Елементи конструкції, доступні для користувачів і для людей зовні підйомної платформи, які при русі підйомного пристрої можуть завдати травми (здавлення, удар затискання), повинні бути обладнані кромками і майданчиками безпеки.
Ліфт, доступний для людей з обмеженими фізичними можливостями. При необхідності підйому на висоту більше 4 метрів застосовуються ліфти, доступні для людей в кріслі–колясці. Ліфти повинні відповідати вимогами доступності для таких людей.
Доступність ліфта для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями це можливість для них переміщатися в межах ліфтового холу викликати ліфт і при його допомозі безперешкодно переміщатися на потрібний поверх будівлі. Ліфт з доступністю для людини в кріслі–колясці повинен мати:
–ширину кабіни – не меншого 1100 мм;
–ширину дверного отвору – не меншого 800 мм.
199
Розміри кабіни даного ліфта 1950х 1400 мм (ширині глибина) дозволяють людині в кріслі–колясці маневрувати в кабіні. Мінімальна ширина вхідного отвору повинна бути не меншого 800 мм.
При проектуванні нових будівель і реконструкції старих рекомендується мати ширину дверного отвору не менше 900 мм.
Двері кабіни і шахти ліфта повинні бути горизонтально – розсувними, такими, що відкриваються і що закриваються автоматично. У обмежених (обгрунтованих) випадках допускається використання орних дверей.
Система управління ліфтом повинна відповідати вимогам доступності для користувачів з порушенням статодінамічеськой функції і (або) функції зору і слуху.
Графічне зображення основних вимог до ліфтового обладнання з доступністю для людей з обмеженими фізичними можливостями приведені на рис. 6.19.
Рис. 6.19 Графічне зображення основних вимог до ліфтового устаткуванню з доступністю для людей з обмеженими фізичними можливостями
Запитання для самоперевірки
1.Як класифікуються ліфти?
2.Які архітектурно-планувальні рішення влаштування ліфтів та їх основні елементи?
3.Які заходи щодо зменшення шуму ліфтового обладнання?
4.Які основні вимоги до підйомників для людей з обмеженими фізичними можливостями?
200