- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •1.2. Переваги пробіотиків
- •Розділ 2. Характеристика цільового продукту
- •Аналітично-нормативна документація
- •Специфікація колібактерин
- •Методи контролю Колібактерину:
- •Розділ 3. Техніко-економічне обґрунтування
- •Розділ 4. Обґрунтування вибору біологічного агента і його характеристика Обгрунтування вибору біологічного агента
- •Різним вмістом ампіцеліну
- •Характеристика біологічного агента
- •Морфолого-культуральні ознаки
- •Фізіолого-біохімічні ознаки
- •Таксономічний статус біологічного агента
- •Розділ 5. Обґрунтування вибору поживного середовища і його перевірочний розрахунок
- •Порівняльна таблиця вартості компонентів поживного середовища
- •Розділ 6. Схема біосинтезу цільового продукту
- •Розділ 7. Обґрунтування вибору технологічної схеми Обґрунтування способу проведення біосинтезу
- •Обгрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •Загальна характеристика ферментера:
- •Обгрунтування вибору миючого засобу
- •Обгрунтування вибору ліофільного висушування біомаси
- •Ліофільну сушку напівпродукту здійснюють в установці ліофільної сушки марки тг – 50 (рис 6.4.), а попередню заморозку проводять в установці глибокого заморожування.
- •Розрахунок кількості стадій підготовки посівного матеріалу
- •Розділ 8. Розрахунок обладнання
- •Розділ 9. Опис технологічної схеми
- •5.1.2. Приготування та стерилізація розчину 2
- •5.2.3. Приготування та стерилізація розчину 3.
- •5.2.2. Приготування та стерилізація розчину 2
- •Розділ 10. Технологічна і апаратурна схеми
- •Розділ 11. Специфікація обладнання
- •Відомість специфікації обладнання
- •Розділ 12. Матеріальний баланс
- •Розділ 13. Контроль виробництва Контрольні точки виробництва
- •Методи контролю Визначення сторонньої мікрофлори
- •Визначення кількості життєздатних колібактерій
- •Визначення концентрації біомаси
- •Специфічна нешкідливість.
- •Визначення антагостичної активності методом агарових блоків
- •Мікробна чистота
- •Шкідливі фактори в цеху по виробництву пробіотиків
- •14.2. Мікроклімат
- •14.3.Виробничий шум
- •14.4. Виробничі вібрації
- •14.5. Природне освітлення
- •14.6. Штучне освітлення
- •Розрахунок штучної освітленості для сушильного відділення виробництва «Колібактерину»
- •14.7. Склад повітря робочої зони
- •Розділ 15. Охорона навколишнього природного середовища
- •Список використаної літератури
Визначення концентрації біомаси
Концентрацію біомаси визначаємо за оптичною густиною клітинної суспензії із наступним перерахунком на абсолютно суху біомасу у відповідності з калібрувальним графіком [19].
У пробірки із 9 мл дистильованої води вносимо по 1 мл культуральної рідини. Суміш збовтується, потім вимірюється оптична густина (при 540 нм), отримані дані перераховують за калібрувальним графіком [19].
Специфічна нешкідливість.
Препарат повинен бути нешкідливий для білих мишей при введенні його перорально в кількості однієї дози [19].
Для визначення нешкідливості випробувані зразки розводять 0,9 % розчином хлориду натрію з розрахунку 0,5 мл на одну дозу препарату. Отриману мікробну завись по 0,5 мл вводять 5-ти білим мишам масою (15±1) г кожній по 1 дозі. Спостереження за мишами ведуть на потязі п'яти діб.
У випадку загибелі за цей строк хоча б однієї миші контроль повторюють на подвійній кількості тварин. Якщо під час повторного контролю ні одна з 10 мишей на гине, препарат вважають таким, що витримав випробування. В протилежному випадку цю серію препарату бракують [19].
Визначення антагостичної активності методом агарових блоків
1 см3 мікробної суспензії переносять у стерильну чашку Переносять у стерильну чашку Петрі, вносять 15-20 см3 розплавленого агаризованого середовища, охолодженого до температури (45±1) ºС, ретельно перемішують і залишають чашки на холодній горизонтальній поверхні до затвердіння середовища [19].
Вирощування здійснюють в анаеробних умовах за температури 37ºС упродовж 72 год, після чого агаризований блок вирізають пробійником та розміщують у центрі чашки Петрі з середовищем Гаузе-2 ( або будь-яким іншим, придатним для вирощування досліджуваних патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів) і радіально підсівають тест-культури. Засіянні чашки інкубують за температури 37ºС увпродовж 72 год. Ступінь чутливості оцінюють за розміром зон затимки росту, мм: 5-15 – малочутливі, 15-20 – помірно чутливі; 30-40 – високочутливі [19].
Мікробна чистота
Контроль на відсутність сторонніх мікроорганізмів проводять:
Методом мікроскопії – шляхом переглядумазків, приготовлених із зависі розчиненого препарату та забарвлених по Граму. В мазках мають бути грамнегативні з закругленими кінцями палички;
Мікробіологічним методом – шляхом посіву на м’ясопептонний агар та агаризоване середовище Сабуро. Вміст 4 флаконів розводять 9 г/л натрію хлориду із розрахунку 1 мл на одну дозу препарату і залишають на 1 годину для регідрації біомаси. Отриману завись висівають по 0,5 мл у пробірки (по 2 пробірки з поживним середовищем). Співвідношення посівної дози об’єму поживного середовища повинно складати 1: 10 або 1:20.
Посівний матеріал розподіляють по всій поверхні поживного середовища погойдуючи пробірку. Посіви на МПА, агаризованому середовищі Сабуро інкубують при температурі 37ºС (спочатку в горизонтальному положенні (протягом 2 діб), а потім - у вертикальному положенні. Результати посівів враховують через 48 годин , 72 години і через 8 діб. Посіви на агаризованому середовищі Сабуро інкубують при температурі (22 ±1)°С протягом 8 діб.
Після інкубації посівів протягом вказаних термінів на поживних середовищах МПА не повинно виявлятися росту сторонніх мікроорганізмів, на твердому агаризованому середовищі Сабуро - росту грибів. У випадку виявлення у посівах сторонніх мікрорганізмів контроль повторюють на подвоєній кількості зразків препарату. При відсутності росту мікроорганізмів при повторному висіві досліджуваний препарат вважають таким, що відповідає вимогам. У випадку росту сторонніх мікроорганізмів при повторному висіві зразків, хоча б в одній пробірці, серію препарату бракують.
РОЗДІЛ 14. Охорона праці
Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. В поняття охорони праці входять і всі ті заходи, що спеціально призначені для створення особливих полегшених умов праці для жінок і неповнолітніх, а також працівників зі зниженою працездатністю [21].
Суспільно-політичні та соціально-економічні реформи, що здійснюються в нашій країні, не можуть бути ефективно реалізовані без докорінних змін у сфері праці. Безпечні умови виробництва стоять поруч з такими суспільними потребами людини, як харчування, житло, одяг, лікування, екологічно чисте середовище та інші [22].
Управління охороною праці на підприємстві, обов'язки роботодавця (керівника підприємства) та керівників підрозділів і спеціалістів з питань охорони праці, створення та завдання служби охорони праці, питання соціального страхування працівників від нещасних випадків та захворювань на виробництві регулюються Законом України “Про охорону праці, Кодексом законів України “Про працю”, Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 р. № 73, (із змінами, внесеними згідно з наказом Держнаглядохоронпраці № 82 від 17 травня 1996 р.) та “Положенням про службу охорони праці в системі Міністерства сільського господарства і продовольства України”, затвердженим наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 15.03.94 р. №74; Законом України “Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 р.
Служба охорони праці вирішує завдання:
а) забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;
б) забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;
в) професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;
г) вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;
д) професійного добору виконавців для визначених видів робіт [21].
У даному виробництві Колібактерину технологія складається з таких частин: стерилізація та охолодження поживного середовища, стерилізація захисного середовища, вирощування в інокуляторі та посівному апараті, виробничий біосинтез, сепарування, ліофільне висушування, пакування в пакети, картонні коробки та дерев’ні ящики.