ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………3

Розділ 1. Теоретико-методичні основи аналізу розривів між цілями та можливостями у рамках стратегічного маркетингового планування на промисловому підприємстві……………………………………………………5

1. Теоретичні засади обґрунтування цілей підприємства як одного із стратегічних орієнтирів господарської діяльності підприємства……………..5

2. Методичні підходи щодо визначення та аналізу маркетингових можливостей підприємства……………………………………………………..9

3. Методика проведення GAP-аналізу як основного інструменту аналізу розривів між цілями та можливостями підприємства……………….16

Розділ 2. Аналіз розривів між стратегічними цілями та маркетинговими можливостями ТОВ «ЕЛКОМ»……………………………………………….19

2.1. Техніко-економічна характеристика ТОВ «ЕЛКОМ»……………19

2.2. Характеристика та визначення цілей підприємства………………

2.3. Аналіз ринкових можливостей підприємства……………………..

2.4. Визначення невідповідностей між цілями і можливостями підприємства на основі GAP-аналізу…………………………………………….

Розділ 3. Розроблення основних напрямів та пропозицій щодо ліквідації розривів між цілями та можливостями ТОВ «ЕЛКОМ»………………………...

3.1. Окреслення пріоритетних для підприємства напрямів подолання розривів між його цілями та можливостями…………………………………..

3.2. Розроблення спеціальної програми ліквідації розривів…………..

Висновки. …………………………………………………………………..

Список використаної літератури…………………………………………

ВСТУП

Стратегічне планування є однією з основних функцій стратегічного управління. Воно являє собою процес прийняття управлінських рішень щодо стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів, адаптації компанії до зовнішнього середовища, внутрішньої організації.

Актуальність проблеми полягає у динамічному впливі чинників внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства на розробку та реалізацію стратегії його діяльності, що викликає необхідність постійного переосмислення цього процесу, а саме визначення найдоцільніших шляхів здійснення стратегічного планування в сучасних умовах та ліквідації розрівів між цілями та його можливостями.

Проблемам стратегічного управління та стратегічного планування присвячені праці провідних іноземних вчених, таких як І. Ансофф, К.В. Гофер, П.Ф. Друкер, М.Е. Портер, К. Ендрюс, Дж. Куінн, Г. Мінцберг, А. Стрікленд, А.А. Томсон, Е. Чендлер, Б.Дж. Хендерсон, Р.А. Фатхутдінов та інші. Провідними вітчизняними науковцями також багато уваги приділяється проблемам здійснення стратегічного управління в сучасних економічних умовах на основі концепції стратегічного планування. Їх у своїх працях вивчають А.П. Наливайко, В.Д. Нємцов, Л.Е. Довгань, І.А. Ігнатьєва, В.М. Нелеп, О.М. Онищенко, Б.Й. Пасхавер, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак, В.Г. Андрійчук, М.В. Вихор, С.І. Дем’яненко, Д.Ф. Крисанов, В.В. Липчук, В.М. Трегобчук, В.В. Галанець та інші.

Метою є розроблення осоновних напрямів та пропозицій зодо ліквідації розривів між цілями та можливостями підприємства ТОВ «ЕЛКОМ»

Задля досягнення поставленої мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

• вивчені теоретико-методичні основи аналізу розривів між цілями та можливостями підприємства

• проаналізовано ринкові можливості та цілі підприємства ТОВ «ЕЛКОМ»;

• оцінено відповідність між цілями та ринковими можливостіми підприємства;

• розроблена спеціальна програма ліквідації розривів;

• проведено окреслення пріоритетних для підприємства напрямів подолання розривів між його цілями та можливостями ;

• внесено пропозиції щодо ліквідації розривів між цілями та можливостями ТОВ «ЕЛКОМ».

Об’єктом дослідження є маркетингова діяльність ТОВ «ЕЛКОМ»

Предметом дослідження є процес аналізу розривів між цілями та можливостями діяльності на ТОВ «ЕЛКОМ» у рамках стратегічного маркетингового планування на промисловому підприємстві.

Структура і обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить * сторінок, включаючи * таблиць, * рисунків, *схем. Список використаної літератури складається з * найменувань - * сторінок.

Розділ 1 теоретико-методічні основи аналізу розривів між цілями та можливостями у рамках стратегічного маркетингового планування на промисловому підприємстві

1. Теоретичні засади обґрунтування цілей підприємства як одного із стратегічних орієнтирів господарської діяльності підприємства

Вибір конкретних цілей, їх якісних і кількісних характеристик є індивідуальним процесом для кожного підприємства та залежить від його фінансового стану та ресурсних можливостей. Таким чином, не може бути однозначного алгоритму розробки та вибору цілей підприємства для будь-якої господарської ситуації, проте можна виділити основні з них.Досягнення головної цілі підприємства реалізується за допомогою цілей різних рівнів. Значимість окремих цілей, безумовно, різна на окремих етапах розвитку підприємства, і це слід враховувати при виборі шляхів їх реалізації.

Існують три основні характеристики, які визначають як саму мету, так і ті зусилля, які вимагаються від працівника щодо її досягнення: складність, специфіка і прийнятність. 

1)Складність мети відображає рівень професіоналізму, необхідний для її досягнення. Чим вища кваліфікація працівника, тим частіше він визначає свою діяльність як систему результатів, яку повинен забезпечити. Складність цілей визначається процесом її досягнення. Наприклад, для технічної служби може бути поставлена ​​мета - забезпечити задану якість товару. При наявності технічної документації досягнення цієї мети не є чимось особливо складним. Якщо технічної документації немає, то складність досягнення мети зростає. 

2)Специфіка мети відображає кількісний результат, її визначеність. Специфіка передбачає відповідність процесу досягнення мети посадових обов'язків виконавця. З розвитком ринкових відносин у підприємств дива з'являтися ринкові (маркетингові) мети. Відповідно, для здійснення цих цілей спочатку залучалися фахівці відділів збуту, які не повною мірою розуміли специфіку ситуації, що змінилася на ринку: конкуренція, товари-замінники, інфляція і т. д. 

Метою підприємства на ринку стало досягнення певної ринкової частки, на відміну від колишньої мети - виконання плану. Розуміння, що таке частка ринку, як її визначати і як впливати на неї, у багатьох підприємств відсутнє й досі. Для досягнення цих цілей необхідно новезнання і його структурна підтримка. Для цього вводяться маркетингові структури. 

3) Прийнятність мети відображає ступінь сприйняття працівником мети, що перед ним поставлено. Людина завжди оцінює ті трудовитрати, які йому необхідні для досягнення мети, і те, що він отримає в результаті. Якщо вигоди для нього нс очевидні, то мета може бути і не прийнята, а значить, і не досягнуто. Таким чином, прийнятність мети безпосередньо залежить від мотивації співробітника на її виконання[4,с.32]. 

При визначенні цілей необхідно брати до уваги такі базові вимоги: 

- Не можна визначити ціль без наявності достатньої кількості достовірної інформації про об'єкт; 

- Недоцільно користуватися тільки яким-небудь одним способом визначення цілей, особливо якщо це стратегічні цілі; 

- Мета повинна бути чітко описана, і далі необхідно переконатися в тому, що вона правильно зрозуміла тими, кому її доведеться виконувати; 

- Мета повинна бути конкретною і вимірною, тобто мати кількісний показник результату (наприклад, обсяг реалізації, кількість нових клієнтів, періодичність подання інформації); 

- Мета повинна бути досяжною в заданий період часу. Виконавець повинен бути впевнений в тому, що зможе досягти результату, тобто повинні бути виділені ресурси (адміністративні, фінансові, трудові) для досягнення мети; 

- Цілі повинні бути сумісними в часі. Довгострокові цілі відповідають місії, а короткострокові - довгостроковим; 

- Цілі не повинні бути суперечливими. Це означає, що не повиннісуперечити один одному цілі, пов'язані з прибутковості й до встановлення конкурентної позиції, або цілі посилення позиції на існуючому ринку й цілі проникнення на нові ринки, цілі підвищення мотивації працівників та публічної благодійності і т. д.; 

- Цілі повинні бути гнучкими, т. з. їх слід встановлювати таким чином, щоб вони залишали можливість для їх коригування відповідно до змін, що відбуваються в зовнішньому оточенні фірми; 

- Для досягнення кожної мети повинен бути визначений термін (тиждень, місяць, рік і т. д.) . 

Процес постановки цілей має свої особливості: 

- Централізована постановка цілей, тобто мети визначаються вищим рівнем керівництва організації. Позитивним аспектом є те, що мета має загальний напрямок, а негативним аспектом є те, що на нижніх рівнях організації може виникати неприйняття поставлених керівництвом цілей і навіть опір їм. 

- Децентралізована постановка цілей, тобто в процесі встановлення цілей беруть участь всі рівні управління організацією. Позитивним аспектом є те, що участь співробітників у процесі розробки цілей підприємства сприяє підвищенню ефективності їх досягнення. Негативним аспектом є те, що складно знайти компроміс при ранжируванні цілей [7,с.58] . 

Значення цілей в діяльності організації. Як випливає з визначення організацій, серед всіх компонентів її внутрішньої структури особливе місце займають цілі, так як заради їх досягнення і здійснюється вся діяльність організації. Організація, яка не має мети, безглузда і не може існувати скільки-небудь тривалий час. 

Цілепокладання означає вибір орієнтирів, що визначають спрямованість дій організації. 

В основі програмно-цільового підходу лежить встановлення цілей розвитку системи, розробка різних варіантів її досягнення, відбір найбільш ефективних варіантів і формування на їх основі цільових програм. Даний підхід передбачає, що при проведенні будь-якої розробки повинні враховуватися всі її елементи, інакше мета розробки не буде досягнута. Для цього необхідно виходити з деякої ієрархічної структури. Це може бути структура типу «дерева цілей», графа чи інша багаторівнева структура. 

«Дерево цілей» - графічне відображення взаємозв'язків і співпідпорядкованості цілей однієї системи. 

Один з найбільш поширених методів ПЦП заснований на виявленні та структуризації проблем у вигляді «дерева цілей» з непересічними шляхами. Назва «дерево» пов'язане з поданням цілей у вигляді перевернутого кроною вниз дерева. Побудова дерева цілей здійснюється шляхом декомпозиції стратегічної мети на цілі більш низького рівня. Потім передбачається побудова системи заходів, здійснення яких дозволяє досягти поставлених цілей, та визначення ресурсного забезпечення зазначених заходів. Конкретні цільові програми при такому підході формуються за основними гілкам «дерева цілей» . 

Спочатку визначається і формулюється головна, глобальна мета діяльності або місія. Потім здійснюється процедура її декомпозиції, що представляє собою поділ цілі на складові частини або підцілі. Склад під цілей детермінується при цьому набором потрібних для досягнення мети ресурсів, визначених експертним шляхом. Процедура декомпозиції повторюється по відношенню до кожної з під цілей, а далі до під цілі під цілей. І так до тих пір, поки досягнуту ступінь деталізації не можна буде не визнати достатньою. Ієрархія цілей отримала назву «дерево цілей» [2,с.62].