- •Забезпечення сировиною
- •1.1 Місце розташування підприємства, його
- •1.2 Форми оплати на підприємстві
- •1.3 Організація охорони праці (структура охорони праці, штат, хто за що відповідає, нормативні документи, якими регламентується робота в області охорони праці)
- •1.4 Основні заходи по охороні навколишнього середовищі, які проводяться на підприємстві
- •2.3 Описати основні привила експлуатації основного обладнання (підготовка до роботи, запуск в роботу, обслуговування обладнання під час роботи, підготовка до зупинки, зупинка, консервація).
- •2.4 Основні правила техніки безпеки при експлуатації обладнання
- •2.5. Для двох одиниць основного обладнання дільниці описати:
- •2.5.1 Підготовка обладнання до ремонту. Розбирання обладнання. Дефектація обладнання. Характерні види зношування деталей, методи їх виявлення
- •2.5.2 Скласти перелік деталей для основного обладнання відділення яке швидко зношується.
- •2.5.3 Технологічний процес ремонту основного обладнання. Необхідні матеріали для ремонту, контрольно-вимірювальні інструменти та прилади, ремонтні інструменти та механізми.
- •2.5.4 Ремонтна документація. Оцінка якості ремонту обладнання. Приймання обладнання після ремонту.
- •3. Оволодіння вмінням та навичками роботи інженерно-технічних робітників
- •3.1 Посадові обов'язки помічника головного механіка, головного механіка, завідуючого ремонтною майстернею
- •3.2 Права та відповідальність головного механіка, помічника головного механіка, завідуючого ремонтною майстернею.
Забезпечення сировиною
1. |
Село Оситняжка. |
|
2. |
Село Тишківка. |
|
3. |
Село Пастирське. |
|
4. |
Село Сердюківка. |
|
5. |
Село Капітанівка. |
|
6. |
Село Червоний Хутір |
|
7. |
Село Богуново. |
|
8. |
Село Софіївка. |
|
9. |
Село Макіївка. |
|
10. |
Село Попівка. |
|
11. |
Село Сердюківка. |
|
12. |
Село Ташлик. |
|
13. |
Село Санжариха. |
|
14. |
Село Тернівка. |
|
15. |
Село Грушівка. |
|
16. |
Село Калинівка. |
|
17. |
Село Мушне. |
|
18. |
Село Мала Смілянка. |
|
19. |
Село Капустянка. |
|
20. |
Село Хвацьке. |
|
1.1 Місце розташування підприємства, його
ПІДПОРЯДКОВАНІСТЬ ВИЩЕ СТОЯЩИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ, РІК ЗАСНУВАННЯ, СТРУКТУРАКЕРІВНИЦТВА, НОМЕНКЛАТУРА ВИРОБЛЯЄМОЇ ПРОДУКЦІЇ, ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА, ЗАБЕСПЕЧЕННЯ СИРОВИНОЮ, РЕЖИМ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА
Завод в Капітанівці побудований в 1846 році О.О.Бобринським був одним із перших в південно-західній частині України разом із заводами Смілі, Грушківці, Яблунівці. Спочатку завод являв собою плетену побудову, обмазану глиною. Буряк обмивався і подрібнювався вручну на тертушках, а потім отриману стружку завантажували в прес з кінним приводом шляхом відтискання отримували клітинний сік. Отриманий сироп розливали в форми для охолодження і в охолодженому розчині викристалізовувалась сахароза. Висушували цукор відкритим способом і готову продукцію розповсюджували серед споживачів. Продуктивність заводу в перші роки складала всього 150 берківців за добу (1 берковець -164 кілограми).
В 1848 році завод був вдруге перебудований. Побудована піч для отримання вапна та газу. Встановлена 12-членна дифузійна батарея, бурякорізки, горизонтальні випарні апарати. В цьому ж році було побудовано будівлю котельної з десятьма котлами батарейної системи, що дозволяло довести добову переробку буряку до 2300 берківців.
В 1910 році завод реконструюється в третє. Заводський корпус являє собою будівлю довжиною 65 метрів, при ширині 32 метра. Встановлений єдиний центральний двигун-турбогенератор в 600 кВт, всі насоси замінені відцентровими з індивідуальним приводом. Застосування цієї зовсім нової для цукрової промисловості системи дозволило довести в 1912 році продуктивність заводу до 4000 берківців за добу. Підвищився і вихід цукру із одного берківця, так якщо в 1840 році вихід цукру не перевищував 1,5, то в 1912 році він збільшився до 12,3 % до маси переробленого буряку.
В 1935-1936 роках завод реконструюється знову. Встановлено під'ємне колесо до бурякомийки системи Добровольського, періодична сатурація замінена безперервною - безбарботерною, екрановано поверхні нагріву котлів низького тиску, згодом екрановано поверхні нагріву котлів високого тиску. Перед Великою Вітчизняною війною завод являв собою добре оснащене новою технікою підприємство.
Відновлювальні роботи почалися після звільнення міста в лютому 1944 року. Був побудований головний корпус
і котельня, встановлено нове обладнання і в 1949 році Капітанівський цукровий завод дав першу післявоєнну продукцію. В 1959 році реконструйовано бурякопереробне відділення з встановленням вітчизняного типового безперервно-діючого обладнання: буряконососи ЦИС-400, каменеловушка Соколова-Павлюка, бурякомийка КМЗ-57, Автоматичні ваги ДС-800, відцентрові бурякорізки, безперервно-діючий дифузійний апарат РДА-57 та інше. В сокоочисному відділенні встановлено дискові фільтри, сульфітатор Смілянського машинобудівного заводу.
В 1967 році побудована нова ТЕЦ, в якій всі процеси автоматизовані.
Механізовані роботи на бурякоприймальному пункті за допомогою буртоукладочних машин (БУМів) та інші машини. Для відбору аналізів буряку встановлений пробовідбірник «РЮПРО» з поточною лабораторною лінією.
В 1968 році встановлені автоматичні безперервно діючі центрифуги АПН-1250.
В 1969 році встановлений безперервно діючий дифузійний апарат ДДС-20 (в замін РДА-57), в якому всі процеси автоматизовані.
Проведена реконструкція станції фільтрації.
В 1970 році встановлені фільтри ФЦВО, а в 1972 році - Філси для соку другої сатурації. Реконструкція сушильного відділення проведена перед виробництвом в 1972 році .В 1972 році продуктивність заводу була 1800 тонн буряку за добу.
Проведена реконструкція станції центрифуг першого продукту – встановлені центрифуги ВМА-1250 (1975 рік).
В 1976 році в сокоочисному цеху добудована площа для дискових фільтрів 6 штук: 4 - сік другої сатурації, 2 - густого сиропу.
В 1977 році замінений перший корпус випарної станції.
В 1978 році була встановлена станція афінації жовтого цукру останнього продукту з встановленням двох центрифуг фірми «Зингенхаузер-100» і афінаційної мішалки. Була проведена модернізація преддефекатора з метою прогресивного нарощування лужності. Додатково встановлений дисковий фільтр густого сиропу.
В 1979 році встановлений дефекатор для подачі вапна в сік другої сатурації
В 1980 році заміна дифузійної установки ДДС-20 на ДС-12.
Заміна трьох жомових пресів.
Заміна поверхні нагріву другого і четвертого корпусу випарної станції.
Заміна елеватора буряку через надмірне зношення.
Заміна поверхні охолодження в утфелемішалках другого продукту.
За останні десятиліття завод декілька разів реконструювався. Удосконалювалася технологічна схема заводу, встановлювалося нове обладнання. В 1981 році змонтована і введена в експлуатацію схема автоматизації станції дефекосатурації.
В 1982 році було введено в експлуатацію нове вапнякове відділення з двома вапняково-спалювальними печами системи БМ-40. в цьому ж році встановили горизонтальний апарат прогресивної попередньої дефекації.
В 1988 році встановлені безперервно діючі центрифуги для утфелю другої кристалізації і афінаційного утфелю. В 1989 році встановлені вакуум-апарати системи Ж4-ПВА-40.
В 1991 році побудоване нове сокоочисне відділення з прогресивним технологічним обладнанням.
В 1993 році в мийному відділенні проведена реконструкція з встановленням нової бурякомийки Ш1-ПМД.
В 2010 році було встановлено відстійник соку І сатурації Я1-ОС1С-01
В теперішній час продуктивністьКапітанівського цукрового заводу 4000 тонн за добу.