7.Друга стадія розвитку логістичних систем, характеристики і особливості.
Другий рівень – це коли в завдання відділу логістики, крім уже перерахованих функцій, починає входити централізоване логістичне обслуговування клієнтури, організація збереження на власних складах, раціоналізація управління запасами.
2-й
рівень
Для підприємств, які мають системи логістики другого рівня розвитку, є характерним наступне:
Планування заходів логістики здійснюється вже на тижневий період, відбувається їхнє ув'язування з бюджетом підприємства, організований процес пошуку варіантів зниження витрат виробництва.
Область дії логістичної системи – управління потоком виробленої продукції від останнього пункту виробничої лінії до кінцевого споживача. Контроль системи логістики поширюється на наступні функції:
обслуговування замовника,
обробка замовлень,
зберігання готової продукції на підприємстві,
управління запасами готової продукції,
перспективне планування роботи системи логістики.
При виконанні цих задач використовуються комп’ютери, але відповідні інформаційні системи не відрізняються високою складністю.
Робота логістичної системи оцінюється шляхом порівняння даних кошторису розходів та реальних витрат.Проте це не найкращий орієнтир у роботі – бажання скоротити витрати з метою вкластися в кошторис.
На другому рівні на підприємстві створюється спеціальний департамент (управління, диреуція) з логістики, що об'єднує більшість логістичних операцій. І лише деякі з них усе ще перебувають у віданні інших департаментів. Наприклад: всі операції по доставці готової продукції, аж до післяпродажного обслуговування, перебувають у віданні департаменту логістики, а постачання і збереження сировини на підприємство – у виробничому департаменті.
8. Третя стадія розвитку логістичних систем, характеристики і особливості.
3-й рівень
Системи логістики третього рівня:
Планування стає середньостроковим – на місяць.
Контролюють логістичні операції від закупівлі сировини до обслуговування кінцевого споживача продукції. До додаткових функцій таких систем відносяться:
доставка сировини на підприємство,
прогнозування збуту,
виробниче планування,
закупівля сировини,
управління запасами сировини та незавершеного виробництва,
проектування систем логістики.
Зостається одна сфера, яка не підлягає контролю менеджеру по логістиці, – це повсякденне управління підприємством.
Робота системи оцінюється не шляхом порівняння суми витрат, а порівнюється із стандартом якості обслуговування. При цьому підприємство намагається підвищити продуктивність системи, а не скоротити витрати (як це характерно для систем другого рівня). Управління здійснюється не за принципом безпосереднього реагування (як на І-ІІ рівнях), а основується на принципі випереджаючих впливів.
На третьому рівні на підприємстві створюється посада віце-президента по логістиці, що дозволяє зосередити у одних руках все управління логістичними операціями. На підприємстві діє один або декілька департаментів, відділів і підвідділів, що займаються різноманітними напрямками логістичної діяльності. Як правило, це департамент логістичних операцій із підрозділами: пакувальних робіт, обробки вантажів, складування, управління запасами, транспортних операцій; також департамент організації доставки з підрозділами: закупівлі і доставки сировини і напівфабрикатів, поставки готової продукції, обліку виконання замовлень. Може бути організований департамент планування операцій з логістики з відділами: прогнозування ринку, обробки замовлень, контролю за виробництвом, обліку запитів клієнтури, післяпродажного обслуговування і т.д.