4.Основніконцепціїтапідходидорозуміннялогістикияксферидіяльностіпідприємства.

В період 50-х – 60-х років можна виділити три концепції і відповідно три підходи до створення та функціонуваннявідділів логістики. Відрізняться ці три підходи:

• по-перше, сферою застосування компромісів;

• по-друге, різними критеріями оптимізації.

Область дії компромісів при першому підході складали витрати на окремі логістичні операції одного підприємства, а критерієм чи цільовою функцією був мінімум загальних витрат на матеріальне розподілення. При збільшенні витрат на деякі логістичні операції можна отримати значне зниження витрат на інші і в результаті звести до мінімуму витрати на функціонування всієї логістичної системи.

Перший підхід		Другий підхід		Третій підхід
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ КОМПРОМІСІВ (ОБЛАСТЬ ДІЇ КОМПРОМІСІВ)
Окремі логістичні операції		Логістичні операції + попит		Внутрішні логістичні операції + міжфірменні логістичні операції
КРИТЕРІЙ ОПТИМІЗАЦІЇ (ЦІЛЬОВА ФУНКЦІЯ)
Мінімізація загальних витрат на матеріальне розподілення		Отримання максимального прибутку підприємства від логістичних операцій		Отримання максимального прибутку від логістичних операцій всіх підприємств- учасників логістичного процесу

Такий підхід не дає можливості врахувати вплив попиту – цього дуже важливого для будь-якого підприємства фактору. Причому мається на увазі не тільки попит зовнішній, а і попит внутрішній. У результаті такого аналізу поступово відбувається перехід до іншого критерію оптимізації – отримання максимального прибутку підприємства від логістичних операцій. Областю дії компромісів при такому підході стали одночасно і витрати, і попит.

Будь-яке підприємство не живе на ринку саме по собі. У будь-якої фірми є конкуренти, і є клієнти і постачальники – надійні партнери. Добрі стосунки між контрагентами створюються поступово і надовго. Акцент на внутрішньофірмові функції та внутрішньофірмові переваги і неувага до аналогічних функцій власних контрагентів обмежував інтереси останніх. Тому наприкінці періоду класичної логістики знову відбулися зміни у її концепції. Критерієм оптимізації системи управління розподіленням став максимальний прибуток від логістичних операцій всіх учасників логістичного процесу. Область дії логістичних компромісів розширилася і на міжфірмові стосунки.

5. Поняття логістики. Визначення логістики.

"Логістика – це процес планування, організації і контролю руху матеріальних потоків, їхнього складування і збереження, надання відповідної інформації про всі етапи їхнього просування від місця відвантаження до місця призначення з метою забезпечення якісного задоволення запитів клієнтури".

Логістична діяльність включає в себе транспортування, складування, обробку матеріалів, захисну упаковку, контроль запасів, вибір місцезнаходження виробництва і складів, замовлення на виробництво продукції, прогнозування попиту, маркетинг, обслуговування споживачів.

Основним об’єктом дослідження та управління у логістиці завжди був і залишається матеріальний потік. Згідно вузького підходу логістика визначається як управління товарорухом – всіма фізичними операціями по доставці товарів від постачальника до споживача.

У межах більш широкого підходу наголошується на багатоаспектності поняття “логістика”. При цьому різноманітні автори акцентують увагу на окремих функціях. Найбільше розповсюдження отримали такі аспекти логістики:

• Управлінський аспект логістики зводиться до планування, управління і контролю матеріального та інформаційного потоків.

• З економічної точки зору логістику трактують як діяльність, спрямовану на отримання з мінімальними витратами необхідної кількості продукції, у необхідний період часу, в зумовленому місці.

• У відповідності із оперативно-фінансовим аспектом трактування логістики дається виходячи із часу розрахунків партнерів по угоді та діяльності, пов’язаній з товарорухом.

У 90-ті роки на Заході став активно використовуватися розширений підхід до логістики та об’єкту її вивчення. У сферу логістики потрапили не тільки інформаційні і фінансові потоки, які є супутніми матеріальному, але і потік сервісу (послуг). Згідно одному з поглядів, об’єктом дослідження та управління у логістиці може бути будь-який економічний потік, наприклад, потік трудових ресурсів.

6.Перша стадія розвитку логістичних систем, характеристики і особливості.

Перший рівень – це структура традиційного плану. На цьому рівні зміцнення позицій підприємства на ринку відбувається тільки шляхом постійної присутності товару в роздрібній мережі або зниженню витрат по його доставці. Система дії за принципом безпосереднього реагування на щоденні коливання попиту та збої у процесі розподілу продукції.

1-й рівень

Для першого рівня є характерним ряд наступних моментів.

1. Низький рівень планування – короткострокове, добове.

2. Область дії логістичної системи охоплює організацію зберігання готової продукції та її транспортування.

3. Роботу системи логістики на цьому рівні розвитку оцінюють величиною долі витрат на зберігання, транспортування та інші операції по розподіленню продукції у загальній сумі витрат.

4. На першому рівні логістичні функції починають об'єднуватися у організаційні підсистеми, що функціонують у рамках великих департаментів. Так, операції по закупівлях і збереженню сировини і напівфабрикатів можуть бути зосереджені у відділі управління матеріальними потоками виробничого департаменту. Питання транспортування, складування і управління запасами готової продукції можуть бути у віданні відділу доставки департаменту маркетингу.