- •Київський національний торговельно-економічний університет
- •Передмова
- •Тема 1 Функціонування української літературної мови як мови державної
- •М. Рильський
- •1. Прочитайте висловлювання про мову. Яке значення має мова в житті суспільства та людини?
- •Питання для самоконтролю
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальні вимоги до мовних засобів ділового мовлення
- •1. До якого стилю належать подані нижче тексти. Обґрунтуйте.
- •Питання для самоконтролю
- •Книжна лексика та іншомовні слова в текстах фахового спрямування
- •Замісник – заступник
- •Дилема – проблема
- •Економічний – економний
- •Комунікабельний - комунікаційний – комунікативний
- •Професіональний – професійний
- •Тактовний – тактичний
- •1. З наведеними словами іншомовного походження складіть речення, в яких кожне іншомовне слово було б замінене власне українським.
- •13. Запишіть речення, добираючи потрібне з дужок. Поясніть свій вибір.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Науково-термінологічна, виробничо-професійна лексика
- •Вживання м’якого знака
- •М’який знак не вживається
- •2. Від поданих слів утворіть нові з префіксом з- чи його варіантами с-, зі-, поясніть правопис кожного з них:
- •Питання для самоконтролю
- •1. Ступені порівняння прикметників
- •Правопис складних прикметників
- •Вправи та завдання
- •6. Утворіть від поданих прикметників усі можливі форми ступенів порівняння. З’ясуйте, які фонетичні зміни відбуваються при утворенні вищого ступеня прикметників за допомогою суфікса -ш-.
- •Тема 7 Правопис прізвищ в українській мові
- •Творення форм по батькові
- •Кличний відмінок
- •Вправи та завдання
- •3. Перепишіть слова, на місці крапок поставте відповідні букви, усно сформулюйте правила.
- •4. Вимовіть і запишіть форму кличного відмінка від наведених імен й по батькові.
- •5. Вимовіть і запишіть форму кличного відмінка від наведених імен й по батькові.
- •6. Напишіть історію виникнення свого прізвища та імені, прокоментуйте особливості їхнього написання та відмінювання. Питання для самоконтролю
- •Відмінювання числівників Відмінювання простих числівників від одного до чотирьох Однина
- •Множина
- •Зразок відмінювання числівників від п’яти до тридцяти
- •Відмінювання складених числівників
- •Вправи та завдання
- •1. Розкрийте дужки, запишіть числа словами; обгрунтуйте зв’язок числівників з іменниками.
- •2. Провідміняйте складені кількісні числівники:
- •3. Поєднайте числівники з іменниками.
- •6. Провідміняйте подані числівники.
- •9. Запишіть правильно займенники, поясніть правопис.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10
- •Вправи та завдання
- •2. Виберіть правильні варіанти сполучення.
- •3. Перебудуйте подані конструкції за нормами української мови.
- •4. Розкрийте дужки й запишіть словосполучення; де треба, вживайте прийменники.
- •6. Запам’ятайте переклад усталених прийменникових конструкцій і складіть з ними речення.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11 Синтаксичні особливості текстів фахової документації. Основні правила вживання розділових знаків
- •Вживання розділових знаків
- •Вправи та завдання
- •1. Замініть складні речення простими:
- •3. Спростіть подані речення, записуючи їх підрядні частини дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами.
- •4. Перепишіть текст, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12 Мовний етикет. Види усного професійного спілкування
- •Телефонна розмова як різновид усного ділового спілкування
- •Використання автовідповідача
- •Використання факсу, електронної пошти
- •Використання мобільного телефону
- •Вправи та завдання
- •Вимоги до сучасних виступів. Підготовка до виступу
- •Основні складові частини виступу
- •Кілька заповідей ораторові
- •Словник термінів, найбільш уживаних у ділових документах
- •Словник ділової людини а
Тема 1 Функціонування української літературної мови як мови державної
Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови...
М. Рильський
Ставлення до рідної мови – свідчення національної свідомості. Культурномовні питання мали велике значення в усі періоди історії України, мовна проблема - це політична проблема, яка завжди в полі зору держави.
У Конституції України, яку прийнято 28 червня 1996 року, записано:
Стаття 10
Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Стаття 11
Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Стаття 12
Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.
Державною в Україні може бути лише літературна українська мова.
Літературна українська мова – це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту, побут людей. Вона характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів.
Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Обидві форми однаково поширені в сучасному мовленні, їм властиві основні загальномовні норми, проте кожна з них має і свої особливості, що пояснюється специфікою функціонування літературної мови в кожній з форм.
Писемна форма літературної мови функціонує в галузі державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності.
Усна форма літературної мови обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства.
Сучасна українська літературна мова сформувалась на основі південно-східного наріччя, ввібравши в себе окремі діалектні риси інших наріч. Зачинателем нової української літературної мови був І.П.Котляревський – автор перших великих художніх творів українською мовою (“Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник”). Він першим використав народнорозмовні багатства полтавських говорів і фольклору.
Основоположником сучасної української літературної мови вважають Тараса Шевченка, який відібрав з народної мовної скарбниці багаті лексико-фразеологічні шари, відшліфував орфоепічні й граматичні норми, поєднав її різнотипні стильові засоби (книжні, фольклорні, іншомовні елементи) в єдину чітку мовностилістичну систему – українська мова стала придатною для вираження найскладніших думок і найтонших почуттів; вивів українську мову на рівень високорозвинених європейських мов, відкрив перед нею необмежені перспективи дальшого розвитку.
Традиції Т.Шевченка у розвитку української літературної мови продовжували у своїй творчості Іван Франко, Леся Українка, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський та інші письменники.
Українська літературна мова постійно розвивається і збагачується. Цей процес супроводжується усталенням, шліфуванням обов’язкових для всіх літературних норм.
Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації.
Норми літературної мови |
регулюють ПРАВИЛЬНІСТЬ |
Приклади |
Орфоепічні |
вимови звуків, звукосполучень, наголошення слів |
ведеться [ведеця], кігті [кіхті], позáочі, добрóдій |
Орфографічні |
написання слів |
пів’яблука, пів-Європи |
Лексичні |
вживання слів у властивих їм значеннях, правильне поєднання слів |
будь-яке
випрасував
наступна
|
Граматичні |
творення слів, уживання форм слів, побудови слів і речень |
по містах і селах (містами і селами), згідно з наказом,
відповідно
до наказу,
найбільший
|
Стилістичні |
використання мовних засобів, властивих даному стилю |
Серед
проблем, якими займається
колектив, чільне місце |
Пунктуаційні |
вживання розділових знаків |
Це, без сумніву, є актуальним |
Норми характеризуються системністю, історичною і соціальною зумовленістю, стабільністю. Проте з часом літературні норми можуть змінюватися. Тому у межах норми співіснують мовні варіанти, під якими розуміють видозміни однієї й тієї ж мовної одиниці, наявні на різних мовних рівнях: фонетичному, лексичному, морфологічному чи синтаксичному. Варіанти виникають відповідно до потреб суспільства в кодифікації написань і відображають тимчасове співіснування старого і нового в мові.
Вправи та завдання