Розпад ліпідів

Ферментативний розпад тригліцеридів відбувається за участю ферментів ліпаз ступінчато:

СН₂– О – С– R₁

О

СН– О – С – R₂

СН₂– О – С – R₃

+

Н₂О

СН₂– О – С - R₁

О

СН– О – С – R₂

СН₂ОН

+

R₃ – СООН

дигліцерид

О

О

О

СН₂– О – С - R₁

О

СН– О – С – R₂

СН₂ОН

+

Н₂О

СН₂ОН

СН – О– С – R₂

СН₂ОН

моногліцерид

+

R₁ – СООН

О

О

СН₂ОН

СН– О –С – R₂

СН₂ОН

+

Н₂О

СН₂ОН

СНОН

+

R₁ – СООН

О

СН₂ОН

Розпад фосфоліпідів відбувається за участю фосфоліпаз. Кінцевими продуктами розщеплення, наприклад, лецитину є гліцерин, жирні кислоти, холін та фосфорна кислота.

Розпад холестеридів відбувається під впливом холестеринестерази, при цьому утворюються холестерин та вищі жирні кислоти.

Подальше перетворення гліцерину та жирних кислот протікає різними шляхами:

Окиснення гліцерину

Гліцерин насамперед піддається реакції фосфорилювання за участю АТФ під впливом гліцераткінази:

СН₂ОН

СНОН

СН₂ОН

+

АТФ

СН₂ОН

СНОН

СН₂О – Р

+

АДФ

3-фосфогліцерин

Д

СН₂ОН

СНОН

СН₂О – Р

+

НАД

СН₂ОН

С = О

СН₂О – Р

+

НАД ^. Н₂

алі відбувається окислення до 3-фосфодіоксіацетону від впливом гліцерофосфатдегідрогенази:

3-фосфодіоксіацетон

3-фосфодіоксіацетон ізомеризується в 3-фосфогліцериновий альдегід, який далі вступає у процеси перетворення, властиві для вуглеводів.

Окиснення насичених жирних кислот

Вперше припущення щодо механізму окиснення жирних кислот висловив німецький дослідник Кнооп у 1904 р.

Оскільки процес окиснення розпочинається від вуглецевого атома, який знаходиться в -положенні й окиснюється в найбільшій мірі, він дістав назву -окиснення.

-окиснення жирних кислот – найбільш розповсюджений шлях їх розкладу. Він включає наступні стадії:

1

КоА-SН

+

R – СН₂– СН₂– СН₂ – СО ~ S – КоА + АМФ

. Активація кислот за рахунок АТФ. Спершу за участю аденілаткінази і АТФ утворюється ациладенілат, який взаємодіючи з коензимом А утворює активну форму жирної кислоти – ацил-КоА.

R – СН₂– СН₂– СН₂ – С = О + АТФ

ОН

R – СН₂– СН₂– СН₂ – С = О

О ~ АМФ

+

РР

R – СН₂– СН₂– СН₂ – С = О



О ~ АМФ

2. -окиснення ацил-КоА, яке відбувається шляхом послідовного відщеплення атомів водню та відсікання двовуглецевих фрагментів у вигляді ацетил-КоА.

Розпочинається з дегідрування ацил-КоА за участю ФАД-залежного ферменту ацил-КоА-дегідрогенази:

Далі відбувається гідратація при дії еноїл-КоА-гідратази:

Далі відбувається окиснення за участю -гідроксіацил-КоА-дегідрогенази, коферментом якої є НАД:

Потім відбувається розщеплення -кетоацил-КоА за участю вільного КоА – SН на молекули ацетил-КоА та ацил-КоА, який має на два атоми вуглецю менше, ніж жирна кислота, що зазнала окиснення. Реакцію каталізує -кетоацил-КоА-тіолаза:

3. Ацил-КоА знову вступає в цикл -окислення, доки вся жирна кислота на розщепиться на молекули ацетил-КоА.

Окиснення молекул ацетил-КоА у циклі Кребса до СО₂ та Н₂О.