Як відбувається механічна обробка їжі?

Механічна обробка їжі відбувається завдяки процесам жування, що забезпечують подрібнення їжі.

Жування – це рефлекторний процес переміщення нижньої щелепи відносно верхньої завдяки скороченню жувальних м’язів, що призводить до подрібнення їжі, яка знаходиться в ротовій порожнині.

Регуляція жування здійснюється як довільно (розкривання ротової порожнини та введення їжі в ротову порожнину), так і завдяки безумовним рефлексам, рефлекторні дуги яких замикаються на рівні стовбура мозку. Язик переміщує їжу між зубами верхньої та нижньої щелепи.

Який склад має слина, яка її роль?

Секреція слини здійснюється слинними залозами рефлекторно.

Привушні залози є найбільшими серед слинних залоз, утворюють серозний секрет, до складу якого входять білки та значна кількість води, його кількість становить до 60% слини.

Підщелепні та під’язичні залози утворюють змішаний секрет, до складу якого входять білки та слиз - муцин, підщелепні залози продукують до 25-30% слини, під’язична – до10-15%.

Дрібні залози язика та ротової порожнини секретують переважно слиз - муцин.

За добу слинними залозами утворюється 0,8 – 1,0 л слини, яка містить воду, електроліти (за складом ті ж самі, що у плазмі крові), білки – ферменти, муцин, захисні фактори (бактерицидні, бактеріостатичні); рН слини: 6,0 – 7,0.

До складу слини входять:

• Ферменти:альфа-амілаза, яка розпочинає гідроліз вуглеводів до дисахаридів; “лінгвальна” ліпаза - продукується слинними залозами язика та розпочинає гідроліз ліпідів; значна група ферментів (більше як 20) приймають участь у гідролізі речовин, що утворюють зубний наліт, тим самим зменшують зубні нашарування.

• Муцинє глікопротеїном, який захищає слизову оболонку ротової порожнини від механічного пошкодження та сприяє утворенню харчової грудки.

• Захисні фактори:

а) лізоцим (муромідаза), який руйнує мембрани бактерій, бактеріальна флора стає неефективною при високій концентрації лізоциму в ротовій порожнині.

б) секреторні імуноглобуліни - Ig A, які продукуються слинними залозами, вони більш стійкі до травних секретів, ніж ті, що знаходяться в плазмі крові, полегшують агрегацію мікробів, утворюють комплекси з протеїнами, що знаходяться на поверхні епітелію, що сприяє їх фагоцитозу лейкоцитами:

в) пероксидази, що входять до складу слини, діють як антибактеріальні ферменти;

г) глобуліни і тіоцианати збільшують антибактеріальні властивості слини;

д) лейкоцити, що знаходяться в слині, збільшують її антибактеріальні властивості, виконуючи притаманні їм функції;

Як регулюється секреція слини?

Регуляція секреції слиниздійснюється парасимпатичними і симпатичними рефлексами, локальний центр безумовних рефлексів розташований у довгастому мозку, умовних рефлексів – у корі головного мозку. Кількість і склад слини залежать від виду рецепторів, які подразнюються, бо нервові центри аналізують інформацію і формують адекватні еферентні сигнали до тих слинних залоз, які найкраще забезпечать пристосувальну слиновиділювальну реакцію.

Активація парасимпатичних нервів, що надходять від слиновиділювальних ядер довгастого мозку у складі ІХ пари до привушних залоз і УІІ пари – до підщелепних та під’язикової залози, збільшує продукцію рідкої слини, проте при активації симпатичних нервів слини виділяється мало, але в ній висока концентрація органічних речовин.

Спрощена будова рефлекторної дуги слиновиділювальних рефлексів показана на схемі: