- •Міністерство освіти і науки україни
- •Видання подається в авторській редакції
- •Під час виконання лабораторних робіт
- •Заходи безпеки під час роботи з хімічними реактивами Перш ніж приступити до роботи, необхідно добре вивчити правила поводження з отрутами, кислотами, лугами і газами.
- •Лабораторна робота 1 методи якісного та кількісного визначення cахарози
- •1.1. Теоретичні відомості
- •Поляриметричний метод визначення сахарози
- •Речовина Питоме обертання d20
- •Поляриметри-цукрометри
- •Поляриметричні кювети
- •Масовий та об’ємний методи визначення мосової частки сахарози
- •1.2 Завдання для виконання роботи
- •1.5. Аналіз одержаних результатів. Висновки і рекомендації.
- •Лабораторна робота 2 визначення масової частки сухих речовин у напівпродуктах цукробурякового виробництва та їх чистоти
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.2 Завдання на виконання роботи
- •2.4.3 Визначення чистоти сиропу Визначення масової частки сухих речовин
- •Визначення масової частки сахарози
- •2.4.4 Визначення чистоти меляси Визначення масової частки сухих речовин меляси розбавленням 1:1
- •Визначення масової частки сахарози у мелясі
- •Визначення чистоти
- •3.2 Завдання на виконання роботи
- •3.3 Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви
- •3.4 Методики виконання роботи
- •3.4.1 Визначення масової частки золи в цукрі-піску кондуктометричним методом (Офіційний метод icumsa gs2/3-17 (1994 р.)
- •Обчислення результатів
- •3.4.2 Визначення масової частки солей кальцію і магнію в соку іі сатурації комплексометричним методом
- •Обчислення результатів
- •3.5 Аналіз одержаних результатів. Висновки та рекомендації
- •Лабораторна робота 4 визначення масової частки редукувальних речовин у крохмальній патоці
- •4.1. Теоретичні відомості Метод Вільштеттера та Шудля
- •4.2 Завдання на виконання роботи
- •4.5. Аналіз одержаних результатів. Висновки та рекомендації
- •Рекомендована література
- •Загальні технології харчових технологій
- •6.051701 “Харчові технології та інженерія”
3.2 Завдання на виконання роботи
1. Визначення масової частки золи у білому цукрі кондуктометричним методом.
2. Визначення вмісту солей кальцію і магнію в соку ІІ сатурації комплексометричним методом.
3.3 Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви
Кондуктометр КЛЗ-1; або КД-30; технічні і аналітичні терези; піпетка Сакса-Ле Докта; беззольний фільтр; бідистильована вода з питомою електропровідністю менше ніж 2 мкСм/см; мірні колби місткістю 100, 200 см3; конічна колба місткістю 250 см3, циліндри місткістю 5,10 см3, метрична бюретка на 25 см3; 1/28 н розчин трилону Б; аміачний буферний розчин; 2%-й розчин Na2S; індикатор кислотний хромовий темно-синій (розчин у етанолі або у твердому вигляді в суміші з NaCl у співвідношенні 1:100).
3.4 Методики виконання роботи
3.4.1 Визначення масової частки золи в цукрі-піску кондуктометричним методом (Офіційний метод icumsa gs2/3-17 (1994 р.)
Розчиняють 31,3 0,1 г білого цукру в дистильованій воді в мірній колбі на 100 cм3 і доводять до мітки при 20С (або розчиняють 28,0 0,1 г білого цукру у воді й доводять кількість розчину до 100 г). Розчин фільтрують через паперовий беззольний фільтр, перші 10 см3 фільтрату зливають [2,6].
Перед вимірюванням гніздо кондуктометра ополіскують досліджуваним розчином, після чого розчин заливають у гніздо кондуктометра і визначають його електропровідність. Попередньо визначають питому електропровідність дистильованої води. Величина питомої електропровідності дистильованої води має бути не більшою ніж 2,0 мкСм/см. В разі потреби величину питомої електропровідності води досягають її бідистиляцією.
Обчислення результатів
Масову частку золи, %, розраховують за формулою:
Зола білий цукор= 610-4 ( – 0,351) % до маси цукру, (3.1)
де 610-4 – коефіцієнт перерахунку питомої електропровідності на вміст золи при 28 % СР/100 см3; – питома електропровідність досліджуваного розчину цукру, мкСм/см; 0,35 – поправка на питому електропровідність води при 28% СР/100 см3; 1 – питома електропровідність дистильованої води, мкСм/см.
В кондуктометрах, що градуйовані у відсотках золи, числове значення масової частки золи видається безпосередньо на табло приладу.
Якщо визначення проводиться при температурі, що відрізняється від 20С, вводять поправку на температуру за умову, що відхилення температури не перевищує 5С.
Поправку, мкСм/см, обчислюють за формулою
(3.2)
Значення поправки на температуру віднімають від значення одержаного під час дослідження проби,якщо температура вища 20С, і додають, якщо температура нижча 20С.
За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,001 % [6].
3.4.2 Визначення масової частки солей кальцію і магнію в соку іі сатурації комплексометричним методом
10 г фільтрованого соку ІІ сатурації переводять у конічну колбу місткістю 250 см3, додають 100 см3 дистильованої води, 5 см3 аміачного буферного розчину, 1 см3 2%-го розчину Na2S (для зв‘язування іонів Fe2+, Cu2+, які заважають визначенню переходу забарвлення індикатора внаслідок утворення темно-забарвлених комплексів), 7-8 крапель індикатора кислотного хромового темно-синього (розчину в етанолі або у твердому вигляді в суміші з NaCl у співвідношенні 1:100).Суміш титрують 1/28 н розчином трилону Б до переходу забарвлення від червоного до синього. Попередньо проводять “глухий” дослід з 100 см3 дистильованої води і вводять поправку до загальної витрати трилону Б.