
- •16.4. Аналітична геометрія
- •1. Метод координат
- •2. Координати на прямій. Числова пряма
- •3. Відстань між двома точка на прямій
- •4. Прямокутна (декартова) система координат на площині
- •Питання для самоперевірки
- •§ 2. Найпростіші задачі аналітичної геометрії на площині
- •Питання для самоперевірки
- •3. Полярна система координат
- •Питання для самоперевірки
- •4. Множини точок на площини і їхні рівняння
- •1. Означення рівняння лінії
- •§ 5. Пряма і види її рівнянь
- •1. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
- •2. Рівняння прямої, що проходить через дану точку і має даний кутовий коефіцієнт
- •3. Рівняння прямої, що проходить через дві дані точки
- •4. Загальне рівняння прямої
- •5. Неповне рівняння першого степеня. Рівняння прямої у відрізках
- •6. Кут між двома прямими
- •7. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих
- •8. Відстань від точки до прямої
- •9. Взаємне розташування двох прямих на площині
- •Питання для самоперевірки
- •Вправи для самостійного розв’язування
- •Відповіді
16.4. Аналітична геометрія
Аналітична геометрія є розділом вищої математики, у якому геометричні образи (точки, лінії, поверхні) вивчаються за допомогою алгебраїчних методів.
Засновником аналітичної геометрії є французький математик і філософ Рене Декарт (1596—1650). Їм був розроблений і вперше застосований метод координат, що дав можливість зв’язати один з одним геометричні й алгебраїчні поняття. Будь-якій лінії (чи поверхні) співставляється її рівняння, а потім властивості лінії (поверхні) вивчаються за допомогою аналітичного дослідження відповідного рівняння.
1. Метод координат
В основі методу координат лежить побудова системи координат. Таких систем існує досить багато. Ми познайомимося з двома з них: із прямокутної (чи декартовой) і полярної системами координат.
Означення 2. Відрізок з граничними точками А і В називається напрямленим, якщо вказано, яка з точок А і В вважається початком, а яка — кінцем відрізка.
Напрямлений
відрізок з початком точці А
і кінцем в точці В
позначимо
і будемо вважати, що він напрямлений
від початку до кінця.
Довжина
напрямленого відрізка
позначається так:
або
Означення
3. Величиною АВ
напрямленого відрізка
називається число, рівне
,
якщо напрямлення відрізка і осі
співпадають, і дорівнює —
,
якщо ці напрями протилежні.
Теорема
1 (основна тотожність).
Для будь-яких трьох точок А,
В і С
на осі величина відрізка АС
дорівнює сумі величин
відрізка
і
,
тобто
Теорема
2. Які б не були дві точки
і
,
завжди справедлива рівність
2)
Приклад.
Дані точки
,
,
,
.
Знайти величини відрізків
,
і
.
Розв’язок.На основі формули (2) отримаємо
,
,
.
2. Координати на прямій. Числова пряма
Розглянемо будь-яку пряму. Виберемо на ній напрямок (тоді вона стане віссю), деяку точку О (початок координат) і одиницю масштабу для виміру довжин відрізків.
Означення 4. Пряма з обраним напрямком, початком координат і одиницею масштабу називається координатної прямою.
Рис. 5
Нехай
М —
довільна точка на координатної прямої
(рис. 5). Поставимо у відповідність точці
М число
х, рівне
величині ОМ
відрізка
:х = ОМ.
Це буде означати, що точка М
лежить на координатній прямій на відстані
х одиниць
масштабу від початку координат у
позитивному напрямку. Число х
називається координатою
точки М.
З означення величини відрізка випливає,
що якщо напрямок відрізка ОМ
збігається з напрямком осі, то М
розташована праворуч О
і координата х
додатня; якщо ж напрямок відрізка ОМ
не збігається з напрямком осі, то М
розташована ліворуч О
і координата х
від»ємна; нарешті якщо точка М
збігається з точкою О,
то координата х
дорівнює нулю.
Той факт, що точка М має координату х, символічно записують у виді М(х).
Таким чином, ми установили відповідність між числами і точками координатної прямої: кожній точці відповідає визначене число — її координата, і кожному числу (при тій же відповідності) — одна визначена точка на координатній прямій; двом різним точкам відповідають два різних числа. Така відповідність у математиці називається взаємно однозначною.
Отже, числа можна зображувати точками координатної прямої, тому множину усіх чисел називають числовою прямою (або числовою віссю), а будь-яке число — точкою цієї прямої.