IkursIn18 / практ зар
.docx
1.Героїчні поеми ’’Іліада’’ та ’’Одіссея’’– енциклопедія життя стародавніх греків.
Поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея» є одним із перших зразків героїчного епосу. Написані на основі міфів троянського циклу, твори рапсода створювали грандіозну, яскраву картину життя давніх греків, людських чвар й інтриг богів, які призвели до падіння Трої.
У сюжеті поем «Іліада» та «Одіссея» відобразилася тема боротьби за свій рід, плем’я, державу, небезпечні мандри у пошуках дороги додому.
Описуючи конкретні події Троянської війни, поет створює живу картину життя Давньої Греції. Героїчний епос Гомера давно став одним із найважливіших джерел вивчення грецької цивілізації.
В яскравих військових сценах відтворюються і загальна панорама бою, і почуття його учасників.
Характерною рисою поетики «Іліади» є значна роль богів у земних справах: вони втручаються у хід бою, допомагають одним і перешкоджають іншим. Показовою є рада богів на Олімпі під час бою, що характеризує особливості релігійних уявлень давніх греків.
Чільне місце у творі займає опис щита, який виготовив Гефест на прохання матері Ахілла Фетіди. Це художнє свідчення про побут і працю, звичаї, стосунки, конфлікти й розваги давніх греків.
Щит вражає розкішшю прикрас та різноманітністю зображених на ньому картин:
Приготував він насамперед щит — міцний і великий.
Гарно оздоблений всюди, ще й викував обід потрійний.
Ясно блискучий, та ззаду посріблений ремінь приладив,
Щит той з п’ятьох був шарів
Шкіряних, а поверх він багато
Вирізьбив різних оздоб, до дрібниць все продумавши тонко.
Описуючи сцени мирного життя, автор наче милується працею женців на полях, «де буяє високе колосся», виноградниками, де збирають, «наче мед, виногроно солодке», містами, де вирує життя, «пісні скрізь лунають весільні», юнаками, що «у танку молодечім кружляють».
Одна із сцен розповідає, як вершиться суд, коли сталося лихо. Яскраві епізоди суспільних стосунків, побуту, праці дають уявлення про життя, звичаї, інтереси давніх греків («сила народу на площі міській гомоніла…» до «… Щоб їх віддати тому, хто докаже, що має він слушність»).
Характерним є те, що зображені на щиті події подані в динаміці, вони начебто оживають: люди на них рухаються, хвилюються, радіють; відтворено настрої, звуки, фарби. Яскраво змальовано драматичну сцену нападу левів на череду биків і намагання пастухів відігнати їх («Марно їх люди женуть і цькують їх собаками марно. Пси, боячись підійти й у левів вчепитись зубами, Гавкають зблизька на них, дременути готові навтьоки»).
Цікаво, що із зображеного на щиті можна зробити уявлення про знання греків щодо будови всесвіту:
Землю на нім він зобразив майстерно і небо, і море, Сонця невпинного коло, і срібний у повені місяць, І незліченні сузір’я, що неба склепіння вінчають.
У поемі «Іліада» зображено обряд поховання (смерть Гектора). Батько Гектора Пріам суворо дотримується всіх звичаїв, керуючись суворим законом і вірою в те, що неоплаканий і не похований згідно з ритуалом небіжчик не знайде собі місця і шкодитиме живим. Ось чому він поїхав у стан Ахілла, щоб забрати сина.
У поемі «Одіссея» досить детально описані змагання женихів, які приїхали свататися до Пенелопи, дружини Одіссея.
Висновок. Як бачимо, давньогрецький поет Гомер не тільки створив прекрасні зразки героїчного епосу, а й додав у них широкомасштабне змалювання життя давніх греків, їхніх уявлень про світ та моральні закони, звичаї. До цих творів різні народи й покоління повертаються не тільки для того, щоб ознайомитися з давніми подіями, а й для того, щоб краще зрозуміти світ людини та її призначення на землі.
Опорні слова: грецька цивілізація, поетика творів, релігійні уявлення, будова всесвіту, світ людини.
2.Композиційні особливості поем.
Сюжетна основа "Іліади" й "Одіссеї" - це відгомін дійшли до Гомера через 500 років відомостей про Троянської війни (XII ст. До н.е.), в ході якої микенские воїни-ахейці захопили і розграбували місто. Ця подія, що знаменувала один з найдавніших етапів боротьби між народами Азії та Європи, було грунтовно перероблено міфологічним свідомістю тодішніх людей і стало невичерпним джерелом міфів, переказів, сказань. Зовсім незначний за пізнішим масштабами історичний епізод (а Троя в ході тисячоліть багаторазово розорялися, гинула і відновлювалася) перетворюється на ще догомеровскої міфі в грандіозна подія, що визначає долі богів і людей. Греки і троянці винищують один одного у виконання волі Зевса, який вирішив скоротити число людей з-за їх беззаконня. Але при цьому і самі олімпійські боги беруть участь в битвах, як ніби усвідомлюючи, що і їх доля якимось таємничим чином пов'язана із земним долею.
Найбільшим новаторством Гомера, яке і висуває його в статус творця всієї європейської літератури, є принцип Синекдоха (частина замість цілого), взятий ним як основа фабулістики "Іліади" й "Одіссеї", - не всі десять років Троянської війни (як то передбачалося міфом) , а всього лише 51 день, та й то з них повно висвітлені події дев'яти днів; не десять років повернення Одіссея, а всього 40 днів, з яких наповнені важливими подіями знову-таки дев'ять днів. Така концентрованість дії дозволила Гомеру створити "оптимальні" обсяги поем (15693 віршовані рядки в "Іліаді", 12 110 рядків в "Одіссеї"), які, з одного боку, створюють враження епічного розмаху, з іншого ж - не перевищують розміри середнього європейського роману. Передбачив Гомер і ту традицію в прозі XX ст., Яка спонукає романістів обмежувати дію великих романів одним або декількома днями (Дж. Джойс, Е. Хемінгуей, У. Фолкнер).
3. Гуманістичний пафос ’’Іліади’’
Провідна ідея поеми Номера “Іліада ” — це засудження війни як явища, що протирічить самій людській природі, та уславлення миру, проголошення гуманного ставлення до людини, захоплене оспівування світобудови. Гомер не приховує свого постійного милування і навколишнім світом, і людиною. Світ неосяжний, великий, прекрасний; він може бути грізним, може принести людині загибель, але він не тисне на людину. Людина підкоряється невідворотності, оскільки їй підкоряються і боги, але ніколи не проявляє по відношенню до богів рабського самоприниження. Людина здійснює свій життєвий вибір. Світ прекрасний у всіх його проявах: і в благості, і в злі, і в радості, і в трагізмі. Це позиція самого автора і це ознаки його легендарної особистості.Гомер описує все з максимальною точністю, тяжіє більш до зовнішніх характеристик, не заглиблюючись у внутрішній стан героїв. Гомерова “Іліада’ стала засобом виховання мужності, героїзму, відданості роду та бойовому товариству, а головне — гуманного ставлення до людини. Використовував порівняння в зображенні героїв поеми, відшукував відмінне у схожому. Гомер максимально віддалився від рис казковості, при 4 таманних ранньому фольклору. Навіть продукти міфо І поетичного світосприйняття давніх греків, боги, в по І емі Гомера виглядають надзвичайно реалістичними. Можемо говорити, що Гомером були започатковані принципи наївнореалістичного відтворення дійсності. Майстерно використовується поєднання типізації та індивідуалізації у створенні образів героїв “Іліади”. Тема та ідеї поеми тісно пов’язані із традиціями та ідеалами родовообщинного суспільства давніх греків, що сповідувало та дотримувалося норм героїчної моралі, для якого є боліснозагостреним почуття власної . гідності та родової образи. Стрижнева тема “Іліади” — гнів Ахілла — обумовлена якраз цими епічними нормами. Гомер застосовує принцип “хронологічної несумісності” (колм події, що відбуваються одночасно, зображуються як послідовні.) Гомер дотримується епічного об’єктивізму, його авторська позиція щодоспівчуття ахейцям чи троянцям є відстороненою. Читачеві важко зрозуміти, на чиєму боці автор. Проте одне є незаперечним — Гомер на боці людини. Співець вва і жає винними у трагедіях війни не самих людей, а богів, : чию волю виконують смертні (тобто люди). Величності, монументальності оповіді Гомер досягає використай , ням як засобу зміни “обставин за контрастом”, новаторською є і величезна кількість суто “гомерівських” розгорнутих порівнянь, складних епітетів (”шоломосяйний” Гектор, “прудконогий” Ахілл тощо).
4. Казковий і побутовий елементи ’’Одіссеї’’ звеличення людського розуму, винахідливості та допитливості.
1. Казкові елементи:
Боги, чаклунки, міфічна істота Кіклоп (Циклоп)
1. Зустріч з Еолом-напівбогом, володар Еолії, володар вітрів. Дарує Одіссею «Зефір» (вітер) а також хутро дев ятирічного бика, в якому були вшиті інші вітри. Наказав не відкривати це хутро.
2. Зустріч з чаклунками Киркою та Каліпсо.
Кирка перетворила супутників Одіссея у свиней.
Каліпсо пропонувала Одіссею безсмертя.
3. Міфологічна істота кіклоп Поліфем, який бере в полон супутників Одіссея і з їдає три пари. Одіссей чекає коли Поліфем засне і виколює йому єдине око.
4. Одіссей у царстві Аїда зустрів віщуна Тіресія. Одіссей довідався про долю себе та сім ї.
2. Побутові елементи.
Зображення бенкетів, свят, застільних бесід.
5.Твори Гомера у школі.
Твори Гомера вивчаються у 8 класі курсу зарубіжної літератури.
А саме поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея»
“Іліада”: Заспів (пісня 1, вірші 1—10), “Щит Ахілла” (пісня 18, вірші 478—608), “Двобій Ахілла й Гектора” (пісня 22, вірші 139—411), “Пріам у Ахілла” (пісня 24, вірші 469—670) Гомер — легендарний основоположник європейської літератури. Гуманістичний пафос “Іліади” — осуд війни та її жорстокості, співчуття людському горю, повага до людини, поетизація її героїзму та подвигу. Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна. “Одіссея”: Заспів (пісня 1, вірші 1—21), “Аед Демодок” (пісня 8, вірші 486—520), “Одіссей і кіклоп Поліфем” (пісня 9, вірші 181—566), “Одіссей у Кірки” (пісня 10, вірші 91—399) Пригодницький, казковий і побутовий елементи “Одіссеї”. Звеличення людського розуму, винахідливості та допитливості. Засудження беззаконня, тупої несправедливої сили (кіклоп Поліфем), а також самовпевненості й пихи людини (конфлікт Одіссея з Посейдоном). Образ Одіссея: воїна, ватажка, батька, сина, чоловіка, мандрівника, патріота.