РЕФЕРАТ"Мій рідний край-Полтава"

ПЛАН:

1.Історичне минуле

2.Географічне положення

3.Геологічна будова і рельєф

4.Клімат та погода

5.Річки,озера,болота

6.Рослинний світ

7.Тваринний світ

8.Корисні копалини

9.Найважливіші галузі промисловості

10.Сільське господарство

11.Наукові та культурні центри

12.Заповідні території

13.Список використаної літератури

1. Історичне минуле Полтавщини

Історія нашого краю бере витоки із глибини віків. Плин часу, культурно-етнічні процеси, які відбувалися на території сучасної Полтавщини, та визначні історичні події залишили по собі унікальні пам'ятки культурної спадщини, серед яких і Більське городище, і багато інших.

Про часи Київської Русі (XI-XII ст. н.е.), коли територія сучасної Полтавської області входила до Переяславського князівства, свідчать залишки Посульської оборонної лінії або "змієві вали", які охороняли кордони і торгові шляхи князівства від кочових племен. До оборонних укріплень входило близько 40 острогів і містечок, найдавніші з них згадуються у літописах і збереглися до наших часів. Серед них – Хорол, Лубни, Пирятин, Лохвиця, Горошин. Одне з цих містечок – Лтава, з часом перетворилось у нинішню Полтаву. З глибокої давнини Полтава була і залишається економічним та культурним центром області. Вперше місто згадується в Іпатієвському літописі 1174 року, хоч цілком зрозуміло, що найперші сторінки її історії губляться в глибині віків, і це доведено полтавськими археологами, завдяки чому ми нещодавно відзначали 1100-літній ювілей міста Полтава.

Архітектурна спадщина Полтавщини представлена пам'ятками різноманітних стильових напрямків, серед них є й такі, що відносяться до розряду унікальних. У більшості – це споруди культового та громадського призначення, які збудовані переважно на межі XVIII ст. – XIX ст. Значне місце в переліку пам'яток займає ансамбль Мгарського Спасо-Преображенського монастиря поблизу м. Лубен (XVIII ст.), Хрестовоздвиженський монастир в м. Полтаві (XVIII ст. – XIX ст.). Серед пам'яток архітектури українського бароко, яке вважається видатним явищем в історії культури і мистецтва українського народу, – Преображенська церква в с. Великі Сорочинці Миргородського району та Троїцька церква в Диканьці (1780 р.). Багата Полтавська земля і пам'ятками архітектури епохи класицизму. Громадські та культові споруди цього стилю будувалися в багатьох дворянських садибах міст і сіл губернії. До теперішнього часу дійшли прекрасні пам'ятки цього архітектурного стилю: Миколаївська церква (1794 р.), дзвіниця (1810 р.) та тріумфальна арка (1820 р.) в садибі Кочубеїв, що у Диканьці, садибний будинок та інші споруди у маєтку Муравйових-Апостолів у селі Хомутець Миргородського району, будівлі у садибі Закревського в селі Березова Рудка Пирятинського району. До пам'яток архітектури зрілого класицизму також відносяться церкви: Троїцька ( м. Котельва, 1812 р.), Успенська (с. Веприк Гадяцького району, 1821 р.), Благовіщенська (с. Федорівка Карлівського району, 1828 р.) Всіхсвятська (м. Гадяч, 1836 р.). Принципи архітектури класицизму реалізовані в забудові мм. Кременчука, Полтави та інших населених пунктів. Видатним зразком вітчизняного містобудування XIX ст. й архітектурного класицизму є ансамбль Круглої площі в Полтаві.

Видатною спорудою архітектури українського модерну є будинок Полтавського губернського земства, спорудженого у 1902 – 1908 рр. (будівля сучасного Полтавського краєзнавчого музею), та собор в ім'я Різдва Богородиці в смт Козельщині.

В меморіальних комплексах, окремих пам'ятках і пам'ятних місцях увічнено багате історичне минуле нашого народу. Послідовні дослідження дозволяють стверджувати, що архітектурна спадщина Полтавщини ще повністю не вивчена і з кожним роком доповнюється новими неповторними відкриттями.

Особливе місце належить пам'яткам, які відображають боротьбу українського козацтва за національне визволення і незалежність. Серед них виділяється відкритий у Полтаві у вересні 1995 р. – року відзначення 225-річчя від дня народження зачинателя нової української літератури і української літературної мови і. П. Котляревського – пам'ятник "Козацької слави". Місце для нього вибране не випадково. Панянський узвіз – це старовинний район Полтави, з найвищого місця якого відкривається панорама на Хрестовоздвиженський монастир, побудований козаком Мартином Пушкарем на честь перемоги над поляками, та на місцину над Ворсклою, де, як свідчать легенди, в свій час жила і творила легендарна піснетворка Маруся Чурай. Автор проекту пам'ятника – заслужений художник України В. Батурін, скульптор – В. Білоус. Пам'ятник "Козацької слави" виконано з використанням найважливіших козацьких атрибутів. На зеленому пагорбі встановлено Козацький Хрест з написом "Українським загиблим козакам" і двома бунчуками. На центральному камені пам'ятника розміщено герб міста Полтава, який був затверджений Богданом Хмельницьким.

До 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні, упродовж 2007–2008 років меморіали та пам’ятні знаки жертвам Голодомору споруджено більше ніж у 400-х населених пунктах області. У теперішній час їх кількість становить 666 одиниць.

Не менш трагічною сторінкою в історії нашої країни були роки репресій. Місце вшанування пам'яті загиблих жертв репресій 30-х років XX ст. – урочище Триби Полтавського району, де поховані їх залишки (об'їзна траса Київ – Полтава – Харків у напрямку Харкова). 14 квітня 1990 р. в урочищі Триби проведено перепоховання останків жертв репресій 30-х років із виробленого піщаного кар'єру. Біля могили, яка знаходиться на невисокому піщаному пагорбі у лісі, споруджено пам'ятний знак. Він являє собою декілька хрестів, які, немовби, виростають з пагорба. Завершує композицію центральний хрест із вмонтованою в нього зіркою. Елементи знаків оздоблені полірованими сірими та чорними гранітними плитами. Автор ескізного проекту пам'ятного знака – полтавець В. Шевченко.

Подвигу нашого народу в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. присвячено 2 254 пам'ятки. Це – братські та поодинокі могили радянських воїнів, партизанів, підпільників, пам'ятні знаки загиблим воїнам-односельцям, пам'ятники радянським воєначальникам. Серед них – пам'ятники генерал-лейтенанту О.І. Зигіну, який загинув при звільненні Полтави, "Нескореній полтавці" Герою Радянського Союзу Лялі Убийвовк, генерал-лейтенанту П.П. Корзуну, який загинув при звільненні Гадяча, двічі Герою Радянського Союзу С.А. Ковпаку в Котельві, жінкам-полтавкам О.А. Бондаренко і К.І. Бородай, піонерам-героям О. Василенку, Б. Гайдаю, Т. Буценку, В. Савицькому; історико-меморіальним заповідником є Шумейкове урочище, де у 1976 р. споруджено пам'ятник воїнам Південно-Західного фронту.