52. Розкрийте дидактичні особливості уроків для учнів шестирічного віку.

52. Головна мета навчально-виховного процесу з шестирічни­ми учнями — підготувати їх до систематичного навчання в на­ступних класах. Саме тому під час вивчення всіх предметів велика увага приділяється загальному й фізичному розвитку дітей, формуванню нового типу діяльності - навчання.

Найвиразніше дидактичні особливості уроку в першо­му класі виявляються у способах організації навчальної діяльності і в структурі. Зокрема, на уроках широко пред­ставлено ігрові форми навчання, тривалість уроку скорочено до 35 хв., обов'язково проводяться динамічні паузи, немає до­машніх завдань, а є розгорнуте повторення, по-іншому оціню­ються результати навчальної праці.

Відповідно і в струк­турі уроку основні його етапи - повторення, підготовка до зас­воєння нового матеріалу, робота над новим матеріалом, пер­винне закріплення, висновок з уроку.

На етап повторення вважаємо за доцільне виділити 4—5 хв., оскільки коротко повторюється попередній матеріал і прово­диться цілеспрямована підготовка до вивчення нового. Чим більше уроків з певної теми пройшло, тим частіше слід вклю­чати в поточний урок короткочасне пригадування (приблизно 2 - 3 хв.) саме тих знань, умінь і навичок, які винесено для контролю на кінець теми. З цією метою варто пропонувати дітям завдання з опорою на наочність, наприклад, роботи з моделями слів, таблицями складів, схемами складу числа, се­рією малюнків. Повторення вивченого з орієнтацією на кінце­вий результат навчання потрібне тому, що відсутність до­машніх завдань і бального оцінювання може послабити уваг}' вчителя до міцності засвоєного.

Робота над новим матеріалом - центральний етап уро­ку. Його тривалість — 18 — 20 хв. Цей етап характеризується різноманітністю видів сприймання. Наголошуємо, що деякі вчителі переоцінюють можливості вербальних методів у на­вчанні шестилітніх. Ці діти тяжіють до практичної діяльності, тому завжди при нагоді пояснення вчителя слід поєднувати з вправлянням учнів. Спостерігаються випадки, коли вчителі кілька разів іншими словами пояснюють ту саму думку, а учні вже втратили інтерес до неї: їм хочеться діяти. Отже, важливо вчасно переходити від слів до практичних дій, вводити на етапі ознайомлення з новим матеріалом короткочасні (2 — 3 хв.) са­мостійні роботи практичного характеру з наданням можливості звертатися до зразка, наочності.

На етапі роботи над новим матеріалом важливу роль відігра­ють наслідувальні дії учнів. Тому зразок - економний і доступ­ний засіб, коли учень засвоює новий спосіб дії слідом за вчите­лем: «Слово вимовляється так...»; «Вимовте разом зі мною»; «Ди­віться, як треба писати...»; «Робіть разом зі мною так...», «Фігу­ри, які я виклала на дошці - трикутники, знайдіть їх серед інших фігур»; «Порівняй свій малюнок з тими, які ти бачиш. Що не так? Подивись уважно ще раз. Що тобі хотілося б змінити?»

53. Покажіть педагогічні можливості екскурсій.

53. Педагогічний екскурсійний процес заснований на дидактичних принципах, які визначають зміст, організацію і методику навчання екскурсантів. До цих принципів відносять: науковість, ідейність, зв'язок з життям, доступність, системність, дохідливість і переконливість.

Екскурсія як форма культурно-освітньої роботи грає самостійну роль Що ж до загальноосвітньої школи, тут вона підпорядкована іншим видам загальноосвітньої діяльності - уроку і лекції. У учбовому процесі екскурсія, будучи формою навчання, за своїм значенням не відрізняється від інших форм цього процесу.

Ефектівность екскурсії як педагогічного процесу залежить від рівня активності обох сторін - екскурсовода і екскурсантів. Творці екскурсій для молоді, що вчиться, в 20-і роки ставили завдання - добитися максимальної активності і самодіяльності екскурсантів, спонукати їх самостійно "працювати" на екскурсіях. Від екскурсовода вимагали так вести показ об'єктів, щоб підводити екскурсантів до аналізу зорових вражень, накопичених в ході спостереження об'єктів.

Важливою частиною педагогічного процесу, який протікає в ході екскурсії, є осмислення екскурсійної інформації. В ході такого осмислення в свідомості екскурсантів відбуваються різні розумові операції - порівняння з раніше побаченим і почутим, зіставлення даного об'єкту з іншим, виділення головного і другорядного, узагальнення, виводи.

Друге завдання екскурсії як педагогічного процесу - озброїти екскурсантів практичними навиками для самостійного спостереження об'єктів. Екскурсія своєю наочністю, методичними прийомами показу, формами розповіді сприяє активізації екскурсантів. Для вирішення цього завдання екскурсовод прагне прищепити групі певну "екскурсійну письменність", перш за все уміння бачити об'єкт.

Важливе місце в екскурсійному процесі займає організаторська робота екскурсовода, що проводиться впродовж всього маршруту з моменту посадки групи в екскурсійний автобус, з перших кроків в пішохідній екскурсії. Організовуючи екскурсантів, екскурсовод виконує обов'язки педагога.