- •Анатомія та морфологія рослин
- •Тема 1. Вступ.
- •1. Предмет ботаніки як науки та її завдання.
- •2. Основні розділи ботаніки.
- •3. Методи ботанічних досліджень.
- •4. Короткий нарис в історії ботаніки.
- •5. Роль українських та зарубіжних учених.
- •6. Місце ботаніки в курсі біології середньої школи.
- •Тема 2. Загальна характеристика рослинної клітини.
- •1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
- •2. Історія вивчення клітинної будови рослин.
- •3. Клітинна теорія та її основні постулати.
- •4. Загальні закономірності будови рослинної клітини.
- •5. Відмінність рослинної клітини від клітини тварин.
- •6. Прокаріоти та еукаріоти.
- •Тема 3. Цитоплазма рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика цитоплазми.
- •2. Субмікроскопічна структура цитоплазми.
- •3. Структура біологічних мембран цитоплазми. Основні біологічні мембрани цитоплазми.
- •4. Біологічні та фізичні властивості цитоплазми.
- •5. Хімічний склад цитоплазми.
- •Тема 4. Пластиди рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика пластид.
- •2. Класифікація пластид.
- •3. Хлоропласти: визначення, утворення, структура і функції. Первинний крохмаль та його утворення.
- •4. Хімічний склад хлоропластів.
- •5. Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції.
- •6. Лейкопласти.
- •7. Онтогенез і взаємоперетворення пластид.
- •Тема 5. Будова ядра рослинної клітини.
- •1. Визначення, форма і розміри ядра.
- •2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.
- •3. Хромосоми: визначення, утворення та типи.
- •4. Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.
- •5. Хімічний склад ядра.
- •6. Функції ядра.
- •Тема 6. Типи поділу ядра і клітини.
- •1. Передумови, що передують поділу ядра і клітини.
- •2. Амітоз (прямий поділ): визначення, структурні особливості та його відкриття.
- •3. Мітоз (непрямий поділ): визначення, фази мітозу та їх характеристика, відкриття мітозу.
- •4. Ендомітоз: визначення, структурні особливості, фаза ендомітозу та їх характеристика. Відкриття ендомітозу.
- •5. Мейоз (редукційний поділ): визначення, і-й і іі-й поділи мейозу, фази мейозу та їх характеристика.
- •Тема 7. Вакуолі і включення рослинної клітини.
- •1. Вакуолі: визначення та гіпотези щодо їх виникнення.
- •2. Тонопласт і клітинний сік як структурні компоненти вакуолей.
- •3. Функції вакуолей.
- •4.Осмотичні явища в клітині: сисна сила осмос, осмотичний тиск, тургор, тургорний тиск, плазмоліз і деплазмоліз.
- •5.Включення рослинної клітини: визначення та види. Поняття про ергастичні речовини та ергастоплазму.
- •6. Крохмальні зерна: визначення, будова і типи.
- •7. Алейронові зерна: визначення, будова і типи.
- •8. Ліпідні краплі як форма включень.
- •9. Кристалічні включення: утворення та форми.
- •Тема8. Оболонка рослинної клітини.
- •1. Визначення та загальна характеристика оболонки.
- •2. Молекулярна будова і механізм утворення компонентів оболонки.
- •3. Структурна організація оболонки.
- •4. Первинна оболонка: визначення та утворення.
- •5. Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.
- •6. Поняття про апопласт і симпласт.
- •7. Використання людиною клітинних оболонок.
- •Тема 9. Утворення і онтогенез рослинних клітин.
- •1. Утворення соматичних клітин.
- •2. Утворення статевих клітин.
- •3. Онтогенез рослинних клітин.
- •4. Фази розвитку рослинних клітин.
- •5. Симпластний та інтрузивний ріст клітини. Омніпотентність (тотіпотентність) ембріональних клітин.
- •Тема10. Рослинні тканини.
- •1. Визначення та еволюційне виникнення тканин.
- •2. Принципи класифікації тканин.
- •3. Меристеми: визначення та класифікація.
- •4. Первинні меристеми: визначення, типи і характеристика.
- •5. Теорії будови конуса наростання.
- •6. Вторинні тканини: визначення, типи і характеристика.
- •Тема11. Покривні та механічні тканини.
М.М.Барна, Н.В.Корнукова
Анатомія та морфологія рослин
Тема 1. Вступ.
1. Предмет ботаніки як науки та її завдання.
2. Основні розділи ботаніки.
3. Методи ботанічних досліджень.
4. Короткий нарис в історії ботаніки.
5. Роль українських та зарубіжних учених.
6. Місце ботаніки в курсі біології середньої школи.
1. Предмет ботаніки як науки та її завдання.
Ботаніка (від грец.bonane— рослина, зелень, трава)— наука про рослини, їх зовнішню і внутрішню будову, розвиток, життєдіяльність, еволюцію, класифікацію, поширення, екологію і охорону. Ботаніка як самостійна наука входить до складу біологічних наук, які вивчають загальні для рослинного і тваринного світу явища та закономірності. У вищих навчальних закладах біологічного профілю ботаніка є обов’язковою навчальною дисципліною, яка сукупно із іншими навчальними біологічного циклу дозволяє формувати висококваліфікованих фахівців. Основним завданням ботаніки як науки є дати глибокі і всебічні знання про рослини, їх структурну організацію, морфологію вегетативних і репродуктивних органів, виникнення і поширення рослин на планеті з метою всебічного і раціонального їх використання.
2. Основні розділи ботаніки.
Різні напрямки у вивченні рослинного світу призвели спочатку до накопичення даних про рослини, а відтак до виділення в межах ботаніки самостійних наукових дисциплін, які відрізняються між собою за змістом завдань і методами досліджень. У широкому розумінні ботаніка об’єднує такі основні розділи: анатомію, морфологію, систематику (таксономію), фізіологію, ембріологію рослин, геоботаніку, палеоботаніку тощо. Анатомія рослин (від грец. anatome — розтин) — розділ ботаніки, що вивчає будову рослинних тканин, органів та закономірності їх поширення. Термін “А.р.” запровадили італійський вчений М. Мальпігі і англійський вчений Н. Грю (1671). На сучасному етапі розвитку ботанічної науки з анатомії відокремилась в самостійний розділ цитологія рослин. Цитологія (від грец.kytos—вмістилище, тут — клітина і logos—вчення, наука)— наука, що вивчає структуру, функціонування й еволюцію клітин. У Ц. Виділяють цитоморфологію, що вивчає структуру клітини і її компонентів; цитофізіологію, завданням якої є вивчення функцій клітини; цитохімію, що вивчає локалізацію хімічних речовин у клітині; цитогенетику, спрямовану на вивчення цитологічних особливостей спадковості й мінливості. Морфологія (від грец.morphe— форма, logos— вчення, наука) — розділ ботаніки, що вивчає закономірності будови та процес формоутворення у рослин в індивідуальному та історичному розвитку. Систематика (від грец. systematicos — впорядкований) — розділ ботаніки, що вивчає види, встановлює філогенетичні зв’язки між ними та іншими таксономічними категоріями рослинного світу і розробляє природну класифікацію рослин. Ембріологія (від грец. embrion — зародок, logos — вчення, наука) — розділ ботаніки, що вивчає мікро - і макроспорогенез, мікро - і макрогаметогенез, процес запилення і запліднення, розвиток зародка й ендосперму. Розрізняють загальну, порівняльну, експериментальну і екологічну Е.р. Фізіологія (від грец. physis — природа і logos— вчення, наука) — наука, що вивчає загальні процеси, закономірності та особливості життєдіяльності рослинних організмів і взаємозв’язок цих процесів з навколишнім середовищем. У 1988 р. на ІІ всесоюзному з’їзді фізіологів рослин фізіологія була відокремлена від ботаніки і визнана самостійною біологічною наукою. Геоботаніка (від грец. ge — земля і botane — рослина, зелень, трава)— розділ ботаніки, що вивчає склад, будову та розвиток рослинних угруповань в їх єдності з середовищем. Термін “Г” запропонував російський ботанік Ф. Рупрехт (1886). Палеоботаніка (від грец palatos — старовинний, давній,paline —тонкий пил, і botane — рослина, зелень, трава) — розділ ботаніки, що вивчає рослинний світ минулих геологічних епох.