- •Анатомія та морфологія рослин
- •Тема 1. Вступ.
- •1. Предмет ботаніки як науки та її завдання.
- •2. Основні розділи ботаніки.
- •3. Методи ботанічних досліджень.
- •4. Короткий нарис в історії ботаніки.
- •5. Роль українських та зарубіжних учених.
- •6. Місце ботаніки в курсі біології середньої школи.
- •Тема 2. Загальна характеристика рослинної клітини.
- •1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
- •2. Історія вивчення клітинної будови рослин.
- •3. Клітинна теорія та її основні постулати.
- •4. Загальні закономірності будови рослинної клітини.
- •5. Відмінність рослинної клітини від клітини тварин.
- •6. Прокаріоти та еукаріоти.
- •Тема 3. Цитоплазма рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика цитоплазми.
- •2. Субмікроскопічна структура цитоплазми.
- •3. Структура біологічних мембран цитоплазми. Основні біологічні мембрани цитоплазми.
- •4. Біологічні та фізичні властивості цитоплазми.
- •5. Хімічний склад цитоплазми.
- •Тема 4. Пластиди рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика пластид.
- •2. Класифікація пластид.
- •3. Хлоропласти: визначення, утворення, структура і функції. Первинний крохмаль та його утворення.
- •4. Хімічний склад хлоропластів.
- •5. Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції.
- •6. Лейкопласти.
- •7. Онтогенез і взаємоперетворення пластид.
- •Тема 5. Будова ядра рослинної клітини.
- •1. Визначення, форма і розміри ядра.
- •2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.
- •3. Хромосоми: визначення, утворення та типи.
- •4. Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.
- •5. Хімічний склад ядра.
- •6. Функції ядра.
- •Тема 6. Типи поділу ядра і клітини.
- •1. Передумови, що передують поділу ядра і клітини.
- •2. Амітоз (прямий поділ): визначення, структурні особливості та його відкриття.
- •3. Мітоз (непрямий поділ): визначення, фази мітозу та їх характеристика, відкриття мітозу.
- •4. Ендомітоз: визначення, структурні особливості, фаза ендомітозу та їх характеристика. Відкриття ендомітозу.
- •5. Мейоз (редукційний поділ): визначення, і-й і іі-й поділи мейозу, фази мейозу та їх характеристика.
- •Тема 7. Вакуолі і включення рослинної клітини.
- •1. Вакуолі: визначення та гіпотези щодо їх виникнення.
- •2. Тонопласт і клітинний сік як структурні компоненти вакуолей.
- •3. Функції вакуолей.
- •4.Осмотичні явища в клітині: сисна сила осмос, осмотичний тиск, тургор, тургорний тиск, плазмоліз і деплазмоліз.
- •5.Включення рослинної клітини: визначення та види. Поняття про ергастичні речовини та ергастоплазму.
- •6. Крохмальні зерна: визначення, будова і типи.
- •7. Алейронові зерна: визначення, будова і типи.
- •8. Ліпідні краплі як форма включень.
- •9. Кристалічні включення: утворення та форми.
- •Тема8. Оболонка рослинної клітини.
- •1. Визначення та загальна характеристика оболонки.
- •2. Молекулярна будова і механізм утворення компонентів оболонки.
- •3. Структурна організація оболонки.
- •4. Первинна оболонка: визначення та утворення.
- •5. Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.
- •6. Поняття про апопласт і симпласт.
- •7. Використання людиною клітинних оболонок.
- •Тема 9. Утворення і онтогенез рослинних клітин.
- •1. Утворення соматичних клітин.
- •2. Утворення статевих клітин.
- •3. Онтогенез рослинних клітин.
- •4. Фази розвитку рослинних клітин.
- •5. Симпластний та інтрузивний ріст клітини. Омніпотентність (тотіпотентність) ембріональних клітин.
- •Тема10. Рослинні тканини.
- •1. Визначення та еволюційне виникнення тканин.
- •2. Принципи класифікації тканин.
- •3. Меристеми: визначення та класифікація.
- •4. Первинні меристеми: визначення, типи і характеристика.
- •5. Теорії будови конуса наростання.
- •6. Вторинні тканини: визначення, типи і характеристика.
- •Тема11. Покривні та механічні тканини.
2. Утворення статевих клітин.
Процес формування статевих клітин у рослин поділяється на два етапи:
1)Спорогенез — завершується утворенням гаплоїдних клітин — спор.
2)Гаметогенез — характеризується рядом поділів гаплоїдних клітин і утворенням зрілих гамет (чоловічих сперміїв і жіночих яйцеклітин).
Процес утворення мікроспор або пилкових зерен називається мікро спорогенезом, а процес утворення мегаспор (або макроспор) — мега– або макроспорогенезом. У рослин внаслідок двох мейотичних поділів виникає гаплоїдна спора, з якої розвивається гаметофіт (чоловічий і жіночий) . розглянемо мікроспорогенез на прикладі покритонасінних рослин.В субепідермальній тканині молодого пиляка виділяється спорогенна тканина, яку називають археспоріальною тканиною. Кожна первинна археспоріальна клітина після декількох поділів стає материнською клітиною пилку. Внаслідок двох мітотичних поділів з кожної такої клітини виникає чотири гаплоїдні мікроспори, які називаються тетрадами. При дозріванні клітинні тетради розпадаються на окремі мікроспори, кожна з яких формує власну оболонку, що складається з внутрішньої (інтина) і зовнішньої (екзина) шарів. На цьому закінчується процес мікроспорогенезу. Відразу після утворення одно ядерної мікроспори починається процес формування чоловічого гаметофіту. Перший мітотичний поділ ядра мікроспори призводить до утворення вегетативної і генеративної клітини. Далі вегетативна клітина і її ядро не ділиться. В ній нагромаджуються запасні поживні речовини. Генеративна клітина здатна ділитися. Причому цей поділ може відбуватися в пилковому зерні або у пилковій трубці. Внаслідок мітотичного поділу генеративної клітини утворюються дві чоловічі статеві клітини, які називаються сперміями. Мегаспорогенез, який передує утворенню жіночого гаметофіту у покритонасінних рослин протікає в насінному зачатку. В субепідермальному шарі насінного зачатка відокремлюється археспоріальна клітина (одна або декілька), яка згодом перетворюється на материнську клітину мегаспори. Внаслідок двох поділів мейозу материнської клітини макроспор утворюється тетрада мегаспор. Кожна із клітин тетради має гаплоїдний набір хромосом. Халазальна макроспора продовжує розвиватися, а три мікропілярні дегенерують. Починаючи з цього етапу поділу макроспори здійснюється Гаметогенез. Характерною особливістю утворення жіночого гаметофіту покритонасінних рослин є те, що ядро материнської клітини зародкового мішка ділиться тричі, а сама клітина при цьому не ділиться. Внаслідок трьохкратного поділу ядра макроспори утворюється восьми ядровий зародковий мішок, в якому всі ядра мають гаплоїдний набір хромосом, але тільки одне з них перетворюється на яйцеклітину — жіночу статеву клітину.Крім типів поділу клітини за способом поділу ядра значне поширення мають асиметричні клітинні поділи, внаслідок яких дочірні клітини виявляються не однаковими за їх майбутньою судьбою. До такої категорії асиметричних поділів належать так звані диференційовані мітози.. за рахунок таких мітозів з одної материнської клітини виникають дві дочірні клітини, які зовнішньо подібні між собою, але різниця між ними проявляється в їх судьбі. Наприклад, одна із клітин – сестер вступає на шлях диференціації і більше не ділиться (принаймні у звичних для неї умовах існування ), в той час як друга зберігає здатність до поділу. Це має місце в зоні диференціації меристеми в конусі наростання, при поділі клітин камбію, фелогену, при утворенні спорогенних і криючих клітин в насінних зачатках і т.д.