- •Анатомія та морфологія рослин
- •Тема 1. Вступ.
- •1. Предмет ботаніки як науки та її завдання.
- •2. Основні розділи ботаніки.
- •3. Методи ботанічних досліджень.
- •4. Короткий нарис в історії ботаніки.
- •5. Роль українських та зарубіжних учених.
- •6. Місце ботаніки в курсі біології середньої школи.
- •Тема 2. Загальна характеристика рослинної клітини.
- •1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
- •2. Історія вивчення клітинної будови рослин.
- •3. Клітинна теорія та її основні постулати.
- •4. Загальні закономірності будови рослинної клітини.
- •5. Відмінність рослинної клітини від клітини тварин.
- •6. Прокаріоти та еукаріоти.
- •Тема 3. Цитоплазма рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика цитоплазми.
- •2. Субмікроскопічна структура цитоплазми.
- •3. Структура біологічних мембран цитоплазми. Основні біологічні мембрани цитоплазми.
- •4. Біологічні та фізичні властивості цитоплазми.
- •5. Хімічний склад цитоплазми.
- •Тема 4. Пластиди рослинної клітини.
- •1. Загальна характеристика пластид.
- •2. Класифікація пластид.
- •3. Хлоропласти: визначення, утворення, структура і функції. Первинний крохмаль та його утворення.
- •4. Хімічний склад хлоропластів.
- •5. Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції.
- •6. Лейкопласти.
- •7. Онтогенез і взаємоперетворення пластид.
- •Тема 5. Будова ядра рослинної клітини.
- •1. Визначення, форма і розміри ядра.
- •2. Структура ядра: ядерна мембрана, нуклеоплазма (каріоплазма), ядерце.
- •3. Хромосоми: визначення, утворення та типи.
- •4. Поняття про каріотип. Диплоїдний та гаплоїдний набори хромосом. Поліплоїдія.
- •5. Хімічний склад ядра.
- •6. Функції ядра.
- •Тема 6. Типи поділу ядра і клітини.
- •1. Передумови, що передують поділу ядра і клітини.
- •2. Амітоз (прямий поділ): визначення, структурні особливості та його відкриття.
- •3. Мітоз (непрямий поділ): визначення, фази мітозу та їх характеристика, відкриття мітозу.
- •4. Ендомітоз: визначення, структурні особливості, фаза ендомітозу та їх характеристика. Відкриття ендомітозу.
- •5. Мейоз (редукційний поділ): визначення, і-й і іі-й поділи мейозу, фази мейозу та їх характеристика.
- •Тема 7. Вакуолі і включення рослинної клітини.
- •1. Вакуолі: визначення та гіпотези щодо їх виникнення.
- •2. Тонопласт і клітинний сік як структурні компоненти вакуолей.
- •3. Функції вакуолей.
- •4.Осмотичні явища в клітині: сисна сила осмос, осмотичний тиск, тургор, тургорний тиск, плазмоліз і деплазмоліз.
- •5.Включення рослинної клітини: визначення та види. Поняття про ергастичні речовини та ергастоплазму.
- •6. Крохмальні зерна: визначення, будова і типи.
- •7. Алейронові зерна: визначення, будова і типи.
- •8. Ліпідні краплі як форма включень.
- •9. Кристалічні включення: утворення та форми.
- •Тема8. Оболонка рослинної клітини.
- •1. Визначення та загальна характеристика оболонки.
- •2. Молекулярна будова і механізм утворення компонентів оболонки.
- •3. Структурна організація оболонки.
- •4. Первинна оболонка: визначення та утворення.
- •5. Вторинна і третинна оболонки: визначення та утворення. Вікові зміни хімічного складу оболонки рослинної клітини: кутинізація, здерев’яніння, опробковіння, ослизнення, мінералізація.
- •6. Поняття про апопласт і симпласт.
- •7. Використання людиною клітинних оболонок.
- •Тема 9. Утворення і онтогенез рослинних клітин.
- •1. Утворення соматичних клітин.
- •2. Утворення статевих клітин.
- •3. Онтогенез рослинних клітин.
- •4. Фази розвитку рослинних клітин.
- •5. Симпластний та інтрузивний ріст клітини. Омніпотентність (тотіпотентність) ембріональних клітин.
- •Тема10. Рослинні тканини.
- •1. Визначення та еволюційне виникнення тканин.
- •2. Принципи класифікації тканин.
- •3. Меристеми: визначення та класифікація.
- •4. Первинні меристеми: визначення, типи і характеристика.
- •5. Теорії будови конуса наростання.
- •6. Вторинні тканини: визначення, типи і характеристика.
- •Тема11. Покривні та механічні тканини.
5. Симпластний та інтрузивний ріст клітини. Омніпотентність (тотіпотентність) ембріональних клітин.
Симпластний ріст клітин — процес, коли ріст оболонок суміжних клітин відбувається так узгоджено, що ніякого відродження їх одної від іншої не спостерігається.Інтрузивний ріст клітин характеризується тим, що ростучі клітини займають проміжок, який утворюється між оболонками клітин, що розходяться.Омніпотентність або тотіпотентність (від лат.totus — весь, цілий і potentilla — сила) — це властивість живих рослинних клітин реалізовувати генетичну інформацію до утворення цілого організму. Тотіпотентною є зигота рослин. Т. Можуть виявляти багато соматичних клітин (напр., розвиток рослини з клітини листка у бегонії. Якщо цей листок відокремити і помістити у вологу камеру, то він може утворювати цілий пагін, але дослідження показали,що початок пагону дає лише одна клітина епідермісу. При цьому вона спочатку проходить процес де диференціації, тобто набуває ознак і властивостей ембріональних клітин. В цій клітині починається інтенсивний синтез цитоплазми з органелами, зникає центральна вакуоля після чого клітина переходить до поділу). Реалізацію Т. Соматичних клітин можна спостерігати в культурі тканин рослин. Омніпотентність (тотіпотентність) наглядно проявляється в дослідах з культурою клітин, тканин і органів в штучних умовах на спеціальних поживних середовищах.
Тема10. Рослинні тканини.
1. Визначення та еволюційне виникнення тканин.
2. Принципи класифікації тканин.
3. Меристеми: визначення та класифікація.
4. Первинні меристеми: визначення, типи і характеристика.
5. Теорії будови конуса наростання.
6. Вторинні тканини: визначення, типи і характеристика.
1. Визначення та еволюційне виникнення тканин.
Диференціація організмів на тканини властива лише вищим багатоклітинним рослинним організмам.Тканини (лат. texux, грец. histos) — комплекси клітин, спільних за походженням, будовою та пристосовані для виконання певних специфічних функцій.Спеціалізовані клітини найбільш ефективно виконують властиві їм функції. Така спеціалізація окремих клітин, а також їх груп (тканин) зумовлена тим, що рослини в процесі еволюційного розвитку перейшли від порівняно однорідних умов життя у водному середовищі до наземних, які характеризуються більшою різноманітністю екологічних факторів. Серед вищих рослин найбільш досконалі і складні за будовою тканини сформувались у покритонасінних (квіткових) рослин.
2. Принципи класифікації тканин.
Термін “тканина” вперше ввів у ботанічну науку відомий вчений –мікроскопіст Неємія Грю у 1671 р. Йому також належить перші спроби класифікації тканин, які він поділяв на паренхімні та прозенхімні. Такої ж класифікації дотримувався відомий гістолог Лінк (1807). Це, звичайно, була штучна класифікація, яка ґрунтувалась лише на співвідношенні довжини та ширини клітин. Пізніше Ван-Тігем (1891) запропонував принципіально нову класифікацію, виділивши функціонально різні групи тканин: відмерлі і живі. Більш детальну класифікацію запропонував фізіолог Сакс (1868), розділивши всі тканини на три групи:
покривні, які виконують захисні функції всіх органів рослин;
провідні тканини, серед яких виділені елементи ксилеми, що проводять воду і розчинені в ній мінеральні речовини по стеблу вверх до листків від кореня — “висхідна течія”, та елементи флоеми, по якій рухаються органічні речовини від листків до коренів — “низхідна течія”.Основні тканини, тобто такі, які становлять основну складову частину органів рослин.Таким чином, ця класифікація базується на морфологічних і фізіологічних принципах і тому її можна назвати морфолого – фізіологічною.За класифікацією російських ботаніків А.Васильєва та ін. (1988) всі рослинні тканини об’єднані в такі системи:
І. Твірні тканини (меристеми):
верхівкові (апікальні);
бокові (латеральні): а — первинні (прокамбій, перицикл);
вторинні (камбій, фелоген);
вставні (інтеркалярні);
раневі (травматичні).
ІІ. Асиміляційні тканини.
ІІІ. Запасаючі тканини.
ІV. Аеренхіма.
Пограничні тканини:
1) зовнішні, з переважаючою функцією газообміну і транспірації, а також функцією механічного захисту (покривні тканини):
а) первинні (епідерма), б) вторинні (перидерма), в) третинні (кірка або ритидом);
2) зовнішні з переважаючою функцією всмоктування:
а) ризодерма, б) веламен.
3) внутрішні з переважаючою функцією регуляції проходження речовин:
а)ендодерма, б) екзодерма, в) клітини, що отчують провідні пучки в листках.
Видільні тканини:
1) зовнішні: а) залозисті волоски (трихоми) і вирости (емергенци), б) нектарники, в) гідатоди;
2) внутрішні: а) видільні клітини (з ефірними маслами, смолами, кристалами, танінами тощо), б) багатоклітинні вмістилища виділень, в) молочники.
Механічні (опорні, скелетні) тканини:
коленхіма, склеренхіма:
а) волокна,
б) склереїди.
Провідні тканини:
ксилема (деревина);
флоема (луб).