- •Соціологія
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Програма
- •Тема 1. Соціологія як наука
- •Тема 2. Історія соціологічних вчень
- •Тема 3. Соціологічні дослідження: класифікація, організація і проведення
- •Тема 4. Соціальні інститути
- •Тема 5. Соціологія освіти і виховання
- •Тема 6. Соціологія сім'ї та шлюбу
- •Тема 7. Соціальна організація і соціологія управління
- •Тема 8. Соціальна система і особистість. Соціалізація особистості
- •Структура залікового кредиту з курсу
- •Теми семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання, навчальний проект
- •Розподіл балів, що присвоЮються студентам
- •Шкала оцінювання
- •Література
Тема 2. Історія соціологічних вчень
Загальна періодизація розвитку соціологічного знання. Стародавні емпіричні уявлення про форми і правила спільного життя людей. Розвиток соціологічних знань в античній Греції, в період Ренесансу та Реформації. Започаткування географічного напрямку в соціології (Жан Боден, Шарль Монтеск‘є) і філософії історії (Дж.Віко, Кондорсе, Й.Гердер).
Становлення соціології як самостійної академічної науки, його етапи. О. Конт – батько соціологічної науки. Основні напрямки, школи розвитку соціологічного знання на конторському етапі: органічна (Г.Спенсер), соціал- дарвіністська (Беджгот), расово-антропологічна (Гобіно), географічна (Г. Бокль) школи; емпірична і марксистська соціологія.
Психологічний напрям у соціології Х1Х ст.: Г. Тард і теорія наслідування, „психологія натовпу” Г. Лєбона, „психологія народів” Вундта, ”інтеракціонізм” Кулі і Міда, інстиктивізм Мак-Дугала і соціальні проблеми психоаналізу З. Фрейда.
Кінець Х1Х – поч. ХХ ст. – розвиток соціології соціальної дії М. Вебером, Парето. „Соціологізм” концепції Е. Дюркгейма.
Вивчення соціальної поведінки людей в 20–60-роки ХХ ст. Дж. Хоманс, Б. Скінер і теорія „соціального біхевіоризму”, „соціобіологія” Е. Уілсона, структурно-функціональна школа в соціології Р. Мертона, Т. Парсона, теорія конфлікту (Л. Козер, Р. Даренфорф, Дж. Рекс).
Новітні (80–90-х років) пошуки у соціології (нефункціоналізм Дж. Александера, постструктуралізм Леві-Строса, М. Фуко, постмодернізм П. Бурд‘є та ін.)
Історія вітчизняної соціологічної думки. Соціальні ідеї часів Київської Русі, козацької доби.
Соціологічні проблеми в творчості Я. Козельського, В. Каразіна, П. Лодія, О. Потебні, І. Шада. М. Грушевський як історик і соціолог. Політична соціологія М. Драгоманова, В. Липинського. Соціологічні концепції Б. Кістяківського, М. Шаповала. Кирило-Мефодіївське товариство і його роль для формування соціологічної думки в Україні.
Сучасний етап розвитку соціологічної теорії в Україні.
Тема 3. Соціологічні дослідження: класифікація, організація і проведення
Основні етапи і види соціологічних досліджень. Підготовка дослідження, його програма, робочий план і допоміжні матеріали. Визначення проблеми, предмета і об‘єкта дослідження, його завдань і кінцевої мети. Формулювання гіпотез.
Методи збору первинної соціологічної інформації. Характеристика соціологічного спостереження, аналізу документів і соціологічного експерименту в дослідженні. Місце опитування серед інших методів збору інформації, його різновиди. Особливості інтерв‘ю і анкетування при опитуванні. Методика складання і роботи з анкетами. Експертні опитування.
Методика обробки (попередньої і безпосередньої) анкет, узагальнення соціологічних даних і їх пояснення, аналізу.
Звіт і використання результатів соціологічного дослідження на практиці.
Тема 4. Соціальні інститути
Поняття соціальних інститутів, їх місце і роль в суспільстві, в соціальній системі. Класифікація соціальних інститутів, їх основні елементи. Соціологічні аспекти дослідження політики: оцінка суспільною думкою органів політичної влади, діяльності і впливу на маси політичних партій і рухів, ступеню демократизації суспільно-політичного життя, рівня політичної культури населення.
Соціальні проблеми трудової діяльності, обміну, розподілу і споживання матеріальних благ, організації послуг, зміни в економічній свідомості народу як предмет соціологічного аналізу.
Соціальні інститути релігії і культури, їх роль в духовній сфері життя суспільства. Секуляризація і сакралізація – альтернативні процеси в ставленні до релігії. Соціологічний аналіз ступеню рівня і характеру релігійності населення. Проблема нетрадиційних релігій. Культура як головний об'єктивний фактор виховання, удосконалення людей, їх взаємин в групі, суспільстві і предмет соціологічного аналізу.