2. Методичний блок

2.1. Економічне зростання. Показники економічного зростання

Заняття розпочніть з пояснення суті економічного зростання. Скористайтесь графічним зображанням рис. 19.1.

Необхідно зробити наголос на вимірювані економічного зростання через показники реального ВВП і реального ВВП на одну особу. Оскільки ці показники повинні при економічному зростанні збільшуватися, то розраховуються темпи їх зростання. Розв’язання задач 1 та 2 дозволять слухачам набути навички розрахунку темпів росту реального ВВП та темпів росту ВВП на одну особу.

Задача 1

В країні за певний період часу реальний ВВП змінився з 150,8 млрд. грошових одиниць до 180 млрд. грошових одиниць. Визначить темп зростання ВВП. Визначить зростання, якщо воно мало місце, при наявній чисельності населення 52 млн. чоловік.

Розв’язання:

За формулою визначаємо темп зростання ВВП:

(180 : 150,8) х 100% - 100% = 19,3 %.

Поясніть слухачам, що ВВП зріс на 19,3 %. Зробіть висновок: в країні відбувається економічне зростання. Далі зверніть увагу аудиторії на існування ще одного показника– реального ВВП на одну особу.

Розрахуйте разом із слухачами, скільки складає реальний ВВП на одну особу на початку і в кінці періоду, що розглядається:

150800 : 52 = 2900 грошових одиниць на одну особу на початку періоду.

180000 : 52 = 3461,5 грошових одиниць на одну особу на кінець періоду.

Визначаємо темпи зростання:

(3461,5 : 2900) х 100% - 100% = 19,3 %.

Зверніть увагу, що темпи зростання, розраховані за допомогою реального ВВП на одну особу, дали такі ж результати, а саме – 19,3 %.

Задача 2

Валовий внутрішній продукт (ВВП) України мав такі значення: 1991 рік – 295,4 млрд. крб., 1992 рік – 254,9 млрд. крб. На скільки змінився ВВП і які темпи (динаміка) цих змін?

Розв’язання:

ВВП України знизився в 1992 році на:

254,9 – 295,4 = - 40,5 млрд. крб.

Зміна ВВП в порівнянні з 1991 роком складає:

(254,9 : 295,4) х 100% = 86,2 %

або

Зменшення ВВП України в 1992 році становило 100% - 86,2% = 13,8%

Відповідь: В Україні за 1991-1992 рр. ВВП знизився на 13,8%, що свідчить про падіння життєвого рівня населення.

Розглянути, як навіть невеликі розбіжності в темпах росту можуть привести до величезних відмінностей в рівні доходу та випуску між країнами через декілька років, можна за допомогою такого прикладу. Кумулятивний ефект (так зване “нагромаджене зростання”) розраховується за допомогою формули складного проценту, тобто коли враховується процент на раніше отриманий процент. Наприклад, якщо в країні величина ВВП складає 100 млрд.дол., а середньорічний темп росту ВВП 10%, то величина ВВП наприкінці першого року складатиме

100 + 100 х 0,1 = 110 млрд. дол.;

величина ВВП наприкінці другого року складатиме

110 +110 х 0,1 = 121 млрд. дол. і т.п.

Отже, середньорічний темп приросту ВВП - це середнє геометричне темпів зростання за певну кількість років.

Для полегшення розрахунків використовують “правило 70”, за яким зростання певної змінної на х % на рік призведе до подвоєння величини цієї змінної приблизно за 70:х років. Якщо ВВП на одну особу зростає щорічно на 1%, то його величина подвоїться через 70:1=70 років. Якщо ВВП на одну особу зростає на 4% на рік, то його величина подвоюється приблизно через 17,5 років (70:4). Так, кожне покоління американців вважає за необхідне залишити після себе подвоєний ВВП для майбутнього покоління, а для цього економіка повинна мати середні темпи зростання приблизно 3% на рік. Повернемося до нашого прикладу. Економіка, що зростає з темпом 1%, подвоїть свій ВВП приблизно через 70 років, а економіка з 4-процентним зростанням збільшить вдвічі свій ВВП через 17,5 % років. Через 70 років економіка з 4-процентним темпом зростання збільшить свій ВВП в 16 разів в порівнянні з базовим рівнем, в той час як економіка з 1-процентним зростанням тільки подвоїть базову величину ВВП. Якщо обидві економіки з самого початку мають однаковий рівень ВВП, то економіка з 4-процентним темпом росту через 70 років буде мати ВВП у 8 разів більший завдяки кумулятивному ефекту, ніж економіка з 1-процентним темпом росту. Явище, при якому бідніша країна починає розвиватися швидше, ніж багатша країна, оскільки перша має більш низький виробничий потенціал та рівень ВВП, отримало назву “ефекту швидкого старту”.

Особливу увагу слухачів зверніть на фактори економічного зростання.

.Поясніть аудиторії відмінність між екстенсивним і інтенсивним шляхами розвитку економіки. Наголосіть, що обидва шляхи мають право на існування, доповнюючи один одного. Наприклад, якщо з метою збільшення виробництва молока фермер придбав п’ять корів кращої молочної породи, то в цьому випадку: збільшення поголів’я корів – це ознака екстенсивного зростання, а той факт, що корови кращої породи, є ознакою інтенсивного зростання.

Виконайте наступну вправу:

Роздайте слухачам картки з інформацією, де треба вказати, який шлях економічного зростання буде відбуватися – екстенсивний чи інтенсивний (відповіді наведені у дужках):

• Завод побудував новий цех для збільшення обсягів продукції, яка має попит. Устаткування та технологія залишилися на тому ж рівні.

(екстенсивний)

• Закінчивши технікум, Сашко поступив в університет, щоб мати вищу освіту.

(інтенсивний)

• Підприємець збільшив кількість магазинів у своїй торгівельній мережі.

(екстенсивний)

• Організація сільськогосподарського профілю взяла в оренду більшу площу землі, щоб посіяти пшеницю того ж сорту, що вирощувалася раніше.

(екстенсивний)

• На будівництві дороги покращали організацію праці, ввели нову систему оплати праці, що дозволило виконати більший обсяг робіт за допомогою тієї самої кількості працівників.

(інтенсивний)

• Акціонерне товариство провело реконструкцію головного виробництва, закупила сучасні ресурсозберігаючі технології.

(обидва шляхи – і екстенсивний, і інтенсивний)

• Введена система оподаткування, яка зменшує податкову ставку на прибуток

(інтенсивний)

Щоб слухачі зрозуміли вплив факторів економічного зростання на процес економічного розвитку країни, запропонуйте виконати наступне завдання.