Проблеми гносеології

План

1. Пізнання як соціально-опосередковане відношення людини до світу. Структура процесу пізнання.

2. Агностицизм, його історичні форми та методологічне значення.

3. Чуттєве та раціональне пізнання.

4. Співвідношення понять пізнання, мислення, розсудок, розум.

5. Проблема істини в науці і філософії.

6. Критерії істини. Істина, оцінка, цінності та їх місце в пізнавальному процесі.

7. Ненаукові форми пізнання: повсякденне, міфологічне, релігійне та особливості їх картин світу.

8. Методи наукового пізнання: емпіричні та теоретичні.

Основні поняття: гносеологія, пізнання, суб’єкт та об’єкт пізнання, агностицизм, скептицизм, форми чуттєвого пізнання, форми раціонального пізнання, мислення, розсудок, розум, наука, істина, абсолютна істина, відносна істина, об’єктивна істина, суб’єктивна істина, проблема, теорія, гіпотеза.

Література:

Планк М. Позитивизм и реальный внешний мир // Вопр. Филос. – 1998. – №3.

Тулмин Ст. Человеческое понимание. – М., 1984.

Абрамова Н.Т. Являются ли несловесные акты мышлением // Вопросы философии. – 2001. – №6.

Братусь Б.С. Смысловая вертикаль сознания личности // Вопросы философии. – 1999. – №11.

Дольник В. Происхождение человека // Наука и жизнь. – 1993. – №8.

Катавин И.Т. Теория как образ и понятие // Вопросы философии. – 2001- №3.

Коваленко В.А. Организация творческого мышления // Вопр. филос. – 2002. – №8.

Лекторский В.А. Теория познания (гнесеология, эпистемология) // Вопр. Филос. – 1999 - №8.

Лобастов Г.В. Так что же есть истина? // Философские науки. - 1991. - №6.

Логостаева О.В. О взаимосвязи языка и мышления //Философские науки. – 1990. – №2.

Микешина Л.А. Философия познания: диалог и синтез подходов // Вопросы философии. – 2001- №4.

Нугаев Р.М. Смена развитых научных теорий: ценностные измерения // Вопросы философии. – 2002. – №11.

Овчинников Н.Ф. Знание – болевой нерв философской мысли // Вопр. Филос. – 2001. - №1-2.

Оезер Э. Мозг, язык, мир // Вопросы философии. – 1998. – №5.

Савчук В. Новации и архаические элементы познания // Филос. науки. – 1991. - №10.

Тихонов А.А. Гносеологическое отношение: Статус и структура // Философские науки. - 1991. - №1.

Швырев В.С. Рациональность как ценность культуры // Вопр. филос. - 1992. - №6.

Фейнберг Е.Л. Интуитивное суждение и вера // Вопр. филос. - 1991. - №8.

Чудинов З.М. Природа научной истины. – М., 1997.

Завдання для самостійної роботи:

1.Чому пізнання є соціально-опосередковане відношення?

2. Яке значення ненаукових форм пізнання для формування картини світу?

3. Що таке наукова раціональність?

4. Які історичні етапи розвитку проходить наука? Що являє собою постнекласична наука?

5. У чому суть проблеми відповідальності вченого перед суспільством?

6. Абсолютизація яких сторін пізнання веде до емпіризму та раціоналізму?

7. Що таке істина? Які існують концепції істини?

8. У чому полягає критерій істини?

9. Чи може бути істина суб’єктивною?

9. Яка різниця між поняттями істина і правда?

10. Що таке інтуїція?

11. Як співвідносяться поняття пізнання, мислення, розсудок, розум?

12. Чи погодитесь Ви з висловом: «Немає нічого в розумі, чого б не було у відчуттях? Погляди якого напрямку він відображає?

13. Представникові якого напрямку належить вислів: «Твердження, судження, вислів або думка істинні, якщо вони відповідають фактам»?

14. Що мав на увазі Лао-цзи: «Знати, як зупинитись на незнаному, - це є досконалість»?

15. Як пов’язані розвиток науки з прогресом техніки? Наведіть приклад.

16. Як співвідносяться знання і віра в процесі пізнання?

17. Чи правильно стверджувати, що якщо сутністю пізнання є відображення дійсності, то джерелом пізнання є зовнішній світ?

18. До якої сфери пізнання відноситься інтуїція? Чому?

19. Поясніть, як співвідносяться поняття „об’єкт пізнання” та „об’єктивна реальність”. Чи можна їх ототожнювати?

Семінарське заняття 7 (2 год.)