Залежність обсягу вибірки від її похибки

Похибка вибірки (%)	2	3	4	5	6	7	8	9	10	12	14	17	20
Обсяг вибірки (од.)	2500	1100	620	400	280	200	160	110	100	67	50	30	25

Як свідчать дані таблиці, для отримання найбільш повної, вичерпної інформації доречно використовувати максимально можливий обсяг вибірки. З його зменшенням можуть виникати ризики недоотримання необхідної інформації.

3. Особливості дослідження конкурентного середовища підприємства

Для сучасної підприємницької діяльності здебільшого характерним є високий ступінь конкуренції. Під конкуренцієюрозуміютьсуперництво на певному ринку між окремими юридичними або фізичними особами (конкурентами), зацікавленими в досягненні однієї і тієї ж мети. З точки зору підприємства такою метою є максимізація прибутку за рахунок завоювання переваг споживачів.

На гостроту конкурентної боротьби впливають різні фактори. Однак, деякі з них зустрічаються частіше від інших.

1. Боротьба посилюється, якщо кількість конкуруючих фірм, підприємств чи організацій збільшується і коли вони стають відносно порівнюваними з точки зору розмірів і можливостей. Кількість є важливим чинником, оскільки більша кількість підприємств підвищує ймовірність нових стратегічних ініціатив. При цьому зменшується вплив якихось окремих фірм на всіх етапах.

2. Конкурентна боротьба посилюється, коли попит на продукт зростає повільно.

3. Конкуренція на певних сегментах ринку може посилюватися ще й тому, що попит на товари або послуги відрізняється значними сезонними коливаннями.

4. Конкуренція посилюється, коли товари підприємства недостатньо диференційовані.

5. Суперництво зростає у відповідності з розміром віддачі від успішних стратегічних маневрів.

6. Боротьба має тенденцію до посилення, коли покидати ринок виявляється дорожчим, ніж продовжити конкурентну боротьбу.

7. Конкуренція набуває гострого та непередбачуваного характеру при збільшенні розбіжностей між підприємствами в підходах до стратегій, кадрового складу, загальних пріоритетів, ресурсів.

З вище викладених чинників стає зрозуміло, що конкуренція є частиною маркетингового середовища фірми, тому вона завжди має залишатися предметом серйозного вивчення й оцінки. Сукупність суб’єктів ринку та їх відносин, які складаються в ході конкурентної боротьби і які визначають інтенсивність конкуренції, являє собою дуже важливий, з практичної точки зору, напрямок маркетингових досліджень.

Аналіз конкурентів і розробка плану конкретних дій по відношенню до головних суперників часто приносить більше користі, ніж навіть суттєве реальне зростання на даному сегменті ринку. Знаючи слабкі та сильні сторони конкурентів, можна оцінити їхній потенціал, цілі, існуючу та майбутню стратегії. Це дасть змогу стратегічно точно зорієнтуватись на те, де конкурент є слабкішим, Таким чином, підприємство зможе розширяти власні переваги в конкурентній боротьбі.

Практично всі видатні маркетингові успіхи підприємства базуються на конкуренції власних кращих сил проти слабких місць конкурентів. Зробити це можливо лише при добре налагодженій системі їх дослідження (рис. 2.3).

Оцінка стану конкурентної боротьби ускладнюється тим, що надзвичайно важко проводити аналіз діяльності всіх конкурентів на ринку. Тому виділяють їх стратегічні групи (рис 2.4).

Існуючі прямі конкуренти– це підприємства, які в минулому і тепер безпосередньо конкурують з фірмою.

Серед потенційних конкурентіврозрізняють:

• наявні підприємства, які розширюють коло пропонованих товарів і/або послуг, вдосконалюють товарну стратегію для того, щоб краще задовольняти потреби споживачів, а в результаті мають намір стати прямими конкурентами;

• нові фірми, які вступають у конкурентну боротьбу.

Ідея стратегічних груп дає можливість зробити процес аналізу конкуренції більш керованим. Так, різні конкуренти повинні бути проаналізованими з різним ступенем глибини.

Елементи аналізу конкурентів

Збір усіх даних, необхідних для аналізу конкурентів, практично майже завжди неможливий. Тому часто використовується схема досліджень, запропонованих американським ученим М.Портером (рис. 2.5). Ця схема включає в себе чотири основні елементи, які характеризують конкурентів: мета на майбутнє, поточні стратегії, уявлення про себе та ринкові можливості.

Проведення аналізу діяльності конкурентів пов’язане з систематичним нагромадженням відповідної інформації. Всю інформацію можна поділити на дві групи (рис 2.6):

• кількісна або формальна інформація;

• якісна інформація.

Кількіснаінформація є об’єктивною й відображає фактичні дані про діяльність конкурентів.

У зв’язку з тим, що товари та послуги сприймаються індивідуально і часто залежать від того, хто їх виробляє та надає, великого значення набувають якісні характеристики конкурентів. Якісна інформація являє собою сукупність суб’єктивних оцінок, оскільки включає в себе неформалізовані параметри. Вона може бути доповнена відгуками споживачів, клієнтів, експертів.

Комплексну оцінку діяльності конкурентів можна отримати використовуючи спеціальні таблиці, в яких містяться дані про основних конкурентів. Аналіз матеріалів даних таблиць дає змогу правильно та своєчасно реагувати на:

• зміну основних конкурентів;

• специфічні особливості стратегії конкурентів.

Результати аналізу показують:

• де найсильніші місця у конкурентів і де слабкі;

• чому конкуренти віддають перевагу;

• як швидко можна очікувати на реакцію конкурентів;

• які існують бар’єри для входу на ринок;

• які перспективи вистояти в конкурентній боротьбі.

Інформація про конкурентів, згрупована за окремими показниками, дає можливість збудувати конкурентну карту ринку.

Побудова конкурентної карти ринку

Заключним етапом маркетингових досліджень конкурентів є побудова конкурентної карти ринку. Вона являє собою класифікацію конкурентів згідно з позицією, яку вони посідають на ринку.

Конкурентна карта ринку може бути побудована з використанням двох показників:

• часткою ринку підприємства;

• динамікою ринкової частки.

Розподіл ринкової частки дає змогу виділити ряд стандартних положень підприємств на ринку:

• лідери ринку;

• підприємства з сильною конкурентною позицією;

• підприємства зі слабкою конкурентною позицією;

• аутсайдери ринку.

При оцінці динамічної зміни частки ринку використовують показник величини темпу зростання ринкової частки.

Для визначення ступеня зміни конкурентної позиції доцільно виділяти типові стани підприємства згідно з динамікою його ринкової частки:

• підприємства зі швидкозростаючою конкурентною позицією;

• підприємства з конкурентною позицією, що поліпшується;

• підприємства з конкурентною позицією, що погіршується;

• підприємства з конкурентною позицією, що швидко погіршується.

Конкурентна карта ринку (табл. 2.2) будується, виходячи з перехресної класифікації розміру та динаміки ринкової частки. Це дозволяє виділити 16 типових положень підприємств, які відрізняються ступенем використання конкурентних переваг. Найбільш вагомим становищем наділені підприємства першої групи, найслабкішим – аутсайдери ринку.

Таблиця 2.2.