- •1. Аналіз об'єкта проектування. Визначення коефіцієнтів відбиття поверхонь в приміщеннях об'єкту проектування.
- •2. Вибір джерела світла.
- •3. Вибір системи і виду освітлення, норм освітленості, коефіцієнтів запасу використання світлового потоку.
- •4. Розрахунок освітлення основних приміщень методом коефіцієнту використання світлового потоку.
- •5. Перевірка точковим методом відповідності фактичної освітленості нормованій в контрольних точках (з найкращою і найгіршою освітленістю) в основному приміщенні.
- •6. Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях за методом питомої потужності, або за прямими нормативами.
- •7. Світлотехнічна відомість проекту.
- •8. Вибір та розрахунок опроміню вальної установки, відповідно до технологічного процесу в основному приміщенні об’єкту проектування.
- •9. Компоновка освітлювальної та опроміню вальної мереж. Вибір та розрахунок проводів, спосіб їх прокладки.
- •Розрахунок перерізу проводів.
- •10. Вибір і розрахунок комунікаційно-захисних апаратів і щитів.
- •11. Складання специфікації на світлотехнічне обладнання, провідники і матеріали.
- •12. Розробка міроприємств щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об'єкті проектування.
- •13. Техніко-економічне обґрунтування ефективності опромінювальної установки.
- •Використана література
4. Розрахунок освітлення основних приміщень методом коефіцієнту використання світлового потоку.
Метод коефіцієнта використання світлового потоку використовуються при розрахунку загального освітлення свинарника-відгодівельника на 1000 голів для найбільшого з його приміщень: приміщення для свиней.
Розрахунок даним методом проводиться в такому порядку:
Нормована освітленість даного приміщення становить Eн=20 лк. Враховуючи умови навколишнього середовища вибирається світильник НСП01 з лампою розжарювання. Крива світлорозподілу світильника -Д.
В приміщенні для свиней застосовується загальна рівномірна система освітлення.
Розрахункова висота підвісу світильників в приміщенні:
Hp = H-(h3 + hp)
де Н - висота приміщення, м;
h3 - висота звисання світильника, h3 =0,45 м;
hp - рівень робочої поверхні від підлоги на якій нормується освітленість, hp=0.
НР=3,25- (0,45 +0) = 2,8 м.
Відстань між світильниками:
L=Hp · λ
де λ – найвигідніша відстань відносна між світильниками.
Для кривої Д λ=1,4…1,6
L=(1,4…1,6) ·2,8=3,92…4,48 м
Приймаємо L=4,2 м
Визначають кількість світильників у ряду, кількість радів (при системі загального рівномірного освітлення) і загальну кількість світильників відповідно до виразів:
де, А– довжина приміщення, А=74 м.
м
Приймаємо nа =18 рядів
де В – ширина приміщення, В=12 м
Приймаємо nв =3 рядів
Загальна кількість світильників:
N= nв · nа= 3·18 =54 світильників
Коефіцієнт використання світлового потоку для даного світильника становить η=65%
Нормативна освітленість в даному приміщенні:
Eн=20 лк
Коефіцієнт запасу К=1,15 коефіцієнт нерівномірності освітлення Z=1,15
Розрахунковий світловий потік лампи:
лм
Приймається лампа розжарювання Б 235-245-60, потужність лампи 60 Вт. Світловий потік Фл=700 лм
Фактична освітленість в приміщені:
лк
Відхилення освітленості від нормованої:
Допустиме відхилення фактичної освітленості від нормованої лежить у межах (+20%…-10%).
Установлена потужність освітлювальної установки у приміщенні:
Ру = Рл ·N = 60·54 =3240 Вт =3,24 кВт
5. Перевірка точковим методом відповідності фактичної освітленості нормованій в контрольних точках (з найкращою і найгіршою освітленістю) в основному приміщенні.
Рис.1. Вертикальний переріз просторового розміщення світильника над розрахунковою точкою А на освітлювальній поверхні.
Рис.2. Горизонтальна проекція розміщення світильників на плані приміщення.
Визначення умовної освітленості в точці А.
Визначаємо відстань від точки розрахунку А до проекції осі симетрії світильника на площину:
d1= d2= d3= d4= 3м
d5= d6= d7= d8= 6,6м
Визначаємо кут падіння світлового променя від світильника в точку розрахунку:
де, Нр=2,8 м розрахункова висота підвісу. Визначають силу світла від фактичної лампи:
- сила світла світильника з умовною лампою зі світловим потоком 1000 лм [1];
Фл =700 лм - світловий потік лампи.
Визначаємо освітленість від першого світильника:
Розрахунок освітленості від інших світильників проводимо аналогічно та їх дані записуємо в таблицю 5.1.
Таблиця 5.1 Визначаємо загальну освітленість в точці А:
№ Світильника | |||||||
1 |
3 |
1,07 |
47 |
0,318 |
162 |
113,4 |
4,6 |
2 |
3 |
1,07 |
47 |
0,318 |
162 |
113,4 |
4,6 |
3 |
3 |
1,07 |
47 |
0,318 |
162 |
113,4 |
4,6 |
4 |
3 |
1,07 |
47 |
0,318 |
162 |
113,4 |
4,6 |
5 |
6,6 |
2,36 |
67 |
0,06 |
116 |
81,2 |
0,6 |
6 |
6,6 |
2,36 |
67 |
0,06 |
116 |
81,2 |
0,6 |
7 |
6,6 |
2,36 |
67 |
0,06 |
116 |
81,2 |
0,6 |
8 |
6,6 |
2,36 |
67 |
0,06 |
116 |
81,2 |
0,6 |
Визначаємо відхилення освітленості від нормованої в процентах:
Отримане значення відхилення фактичної освітленості знаходиться у межах норми Визначення умовної освітленості в точці В.
Визначаємо відстань від точки розрахунку В до проекції осі симетрії світильника на площину:
d1= 1,3 м
d3= d5= 4,4 м
d2=5,5 м
Визначаємо кут падіння світлового променя від світильника в точку розрахунку:
де, Нр=2,8 м розрахункова висота підвісу. Визначають силу світла від фактичної лампи:
- сила світла світильника з умовною лампою зі світловим потоком 1000 лм [1];
Фл =700 лм - світловий потік лампи.
Визначаємо освітленість від першого світильника:
Розрахунок освітленості від інших світильників проводимо аналогічно та їх дані записуємо в таблицю 5.2.
Таблиця 5.2 Визначаємо загальну освітленість в точці В:
№ Світильника | |||||||
1 |
1,3 |
0,46 |
25 |
0,746 |
204 |
142,8 |
13,6 |
3 |
4,4 |
1,57 |
58 |
0,155 |
138 |
96,6 |
1,9 |
5 |
4,4 |
1,57 |
58 |
0,155 |
138 |
96,6 |
1,9 |
2 |
5,5 |
1,96 |
63 |
0,093 |
128 |
89,6 |
1,1 |
Визначаємо загальну освітленість в точці В:
Визначаємо відхилення освітленості від нормованої в процентах:
Отримане значення відхилення фактичної освітленості знаходиться у межах норми( Ев = -10%....+20%).
Визначаємо кількість світильників для чергового освітлення:
Приймаємо: 5 шт.