- •Методичні рекомендації
- •Скорочення, які зустрічаються у тексті:
- •Тематичний план та форми організації занять з курсу «Політологія»
- •Тема 1. Політологія як наука та навчальна дисципліна. Політологія як соціальне явище
- •Література
- •Тема 2. Джерела, історія та еволюція та еволюція світової політичної думки
- •Література
- •Тема 3. Зародження і розвиток української політичної думки
- •Література
- •План семінарського заняття № 1
- •Тема 4. Політична сфера суспільства: структура та особливості функціонування
- •Література
- •План семінарського заняття № 2
- •Тема 5. Політична система
- •Література
- •Тема 6. Держава – головний інститут політичної системи. Громадянське суспільство
- •Література
- •Тема 7 політичні режими та світові ідейно-політичні доктрини
- •Література
- •План семінарського заняття № 3
- •Тема 8. Політичні партії та партійні системи. Громадські організації.
- •Література:
- •Тема 9. Особа як субєкт політики: проблеми соціалізації. Участь націй у політиці.
- •Література
- •Тема 10. Політичні еліти та політичне лідерство
- •Література
- •Тема 11. Політична свідомість та політична культура
- •Література
- •Тема 12. Політика і міжнародний процес
- •Література
- •Література
Скорочення, які зустрічаються у тексті:
АР – аудиторна робота;
СР – самостійна робота;
ІР – індивідуальна робота.
Анотація дисципліни
«ПОЛІТОЛОГІЯ»
Проблеми політики, влади були і залишаються центральними в процесі життєдіяльності суспільства. Особливу значимість в теоретичному та практичному плані вони набувають в переломні періоди історії країн і народів. Позитивні результати кардинальних змін можливі на ґрунті наукових знань. Політологія – світова наука, яка має давню історію, багату теоретично-методологічну спадщину, блискучих представників. Деякі ідеї, висловлені не одне століття тому назад, з точки зору історичної практики, оцінюються сьогодні як універсальні, загальнолюдські. « Навіть тоді, коли ми не цікавимося політикою, політика цікавиться нами», стверджував Уінстон Черчілль
В західних країнах наука про політику направлена на стабільність та процвітання суспільства. Вона – невід’ємна складова частина процесу гуманітарної підготовки спеціалістів. У всіх середніх і вищих навчальних закладах розвинутих країн обов’язковим є вивчення політичних дисциплін. За даними американських соціологів, приблизно 42% часу навчальної програми США відведено вивченню політичних наук, а в деяких вузах Японії майже 50%.
Досвід останніх років політичного життя України показав: активність громадян в управлінні справами суспільства і держави стримується політичною неосвіченістю, наївністю, нерідко відсутністю політичної культури, що дозволяє різним політичним партіям, групам маніпулювати суспільною свідомістю, використовувати активність народу для задоволення своїх політичних амбіцій. Сьогодні немає людини, яка б не перебувала під впливом політики.
Знання про політику необхідні кожній людині, тим більше майбутньому молодому спеціалісту, який прагне зрозуміти свої потреби у суспільстві. Завдання полягає не лише у тому, щоб озброїти майбутніх фахівців відповідними знаннями, потрібними для успішного виконання своїх службових обов'язків, а й сформувати таку людину, яка б свідомо і добровільно, належним чином могла виконувати загальнолюдські обов'язки, вміла за допомогою набутих знань захистити не лише свої законні права та інтереси, а і тих, хто працює поруч. У значній мірі розв’язанню цих проблем сприятиме курс науки «Політологія».
Вивчення політології відповідає завданням гуманізації підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, допомагає студентам самовизначитися в особистих світоглядних позиціях та духовних інтересах, сприяє формуванню їх політичної свідомості та політичної культури.
Вивчаючи політологію студент повинен знати:
фактичний матеріал, передбачений навчальною програмою з політології;
сутність історії, методології політології як науки;
основні етапи та напрямки розвитку світової політилогічної думки;
закономірності та особливості соціально-економічного, політичного розвитку України на різних історичних етапах;
основоположників української держави, українців, що внесли значний вклад в здобуття незалежності, відстоюванні національних інтересів;
процеси в розвитку політології, основні події та особливості розвитку політичних процесів сучасної України;
етапи здобуття Україною незалежності та їх особливості.
Студент повинен вміти:
систематизувати та узагальнювати вивчений матеріал;
орієнтуватися в сучасному політологічному просторі;
мати первинні навички політичної діяльності і поведінки;
всебічно аналізувати політичні процеси, події;
брати активну участь у громадсько-політичному житті, мати громадянську позицію, високу історико-політичну культуру;
користуватися категорійно-понятійним апаратом політологічної науки;
об’єктивно оцінювати роль і місце особи в політичному процесі, події, явища, які в сучасній політології та історії оцінюються неоднозначно; пояснювати альтернативні погляди на проблему;
застосовувати дані політичної науки для вирішення професійних завдань.