Міністерство освіти і науки України

Білоцерківський інститут економіки та управління

вищого навчального закладу

«Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

Методичні рекомендації

до вивчення дисципліни

“ Політологія”

за модульно-рейтинговою системою навчання

(для студентів денної форми навчання

всіх спеціальностей)

Біла Церква

2008

Методичні рекомендації до вивчення дисципліни

„ПОЛІТОЛОГІЯ”

Вступ

Важливе завдання вищої освіти – забезпечення якості підготовки спеціалістів, конкурентоспроможних на ринку праці.

Для того, щоб цілі навчання відповідали соціальному замовленню, необхідно переходити до формування творчої особистості, здатної до самоактуалізації, самореалізації в професійній діяльності. Для вирішення цих завдань необхідно створення відповідних умов.

Одним із шляхів ліквідації у студентів розриву між знаннями, уміннями, навичками є введення модульно-рейтингової системи навчання, суть якої полягає у спробі відходу від репродуктивних методів навчання, переході до самостійної творчої навчальної роботи студентів.

Основним завданням впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, що аналогічна ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу. ЕСТS має стати багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий аспект запровадження кредитної системи накопичення – можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оцінювання досягнень студента повинно стати основою для вирішення ще однієї задекларованої в Болоньї мети – створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти та дослідників на теренах Європи.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модульно-рейтингова система складається з двох взаємопов’язаних частин: модульної і рейтингової, які доповнюють одна одну.

Модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Модульний контроль – форма поточного або підсумкового контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента щодо засвоєння модуля.

Рейтингова оцінка – визначається сумою балів, отриманих за кожне виконане завдання.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою навчального процесу і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

Упорядковуючи цей посібник з курсу „Політологія”, автори виходили з того, що вивчення предмета курсу передбачає самостійну роботу студента над курсом, поетапне опрацьовування матеріалу за визначеними модулями, виконання індивідуальних завдань передбачених тематичним планом.

Навчальний посібник складається з тематичного плану вивчення дисципліни, який чітко поділяє весь навчальний матеріал на три логічно поєднаних модулі в яких чітко вказано які теми курсу „Політологія” вивчаються в даному модулі. Тематичний план вказує всі види робіт завдяки яким буде опрацьовуватися тема – лекція, семінарське заняття, індивідуальна та самостійна робота.

Змістовний модуль включає в себе аудитору роботу: роботу викладача та роботу студентів під керівництвом викладача (виступи на семінарських заняттях, виконання письмових завдань, експрес тестування, підготовка рефератів, поточний контроль знань, умінь і навичок студентів); індивідуальну та самостійну роботу студентів, модульний контроль.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей студента.

Мета індивідуального завдання: самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Автори посібника передбачають індивідуальні завдання у формі письмових завдань для самостійного опрацювання, які передбачені кожною темою тематичного плану вивчення дисципліни. Індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом і оцінюються викладачем у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою.

Зміст самостійної роботи по кожній навчальній дисципліні визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.

Самостійна робота студентів передбачає роботу студента над окремими темами політології, окремими питаннями, проблемами, що викликають суперечку в політологічній науці.

У процесі вивчення навчальної дисципліни «Політологія» кожний студент повинен підготувати один реферат ( тематика визначена у посібнику відповідно кожної теми навчальної дисципліни і узгоджується із викладачем).

При роботі над рефератом студент може проявити більше ініціативи і самостійності у підборі літератури та джерел, в опрацюванні наукових матеріалів, аналізі нормативно-правової документації, у складанні плану роботи та її оформленні. Перш ніж приступити до написання реферату студент повинен виконати таку роботу:

а) підібрати необхідну літературу з теми і опрацювати її;

б) скласти детальний план роботи;

в) зіставити факти, які розглядаються в літературі, виділити в них загальне і особливе, узагальнити вивчений матеріал відповідно до наміченого плану;

г) підготувати необхідні ілюстрації, використати особисті міркування з даної теми.

Технічні вимоги до реферату:

Формат сторінки А-4, поля: зліва і справа, внизу і вверху – 2 см.

Шрифт Times New Roman, кегль – 14.

Інтервал міжрядковий 1,5.

Основні вимоги до реферату:

1. Повнота відображень основних компонентів проблемної чи навчальної теми.

2. Доступність сприйняття тексту.

3. Висвітлення особистої точки зору на питання, котрі розглядаються у роботі.

4. При написанні реферату слід використовувати різні наукові і науково-популярні видання (монографії, наукові збірники, наукові журнали тощо). Список літератури повинен містити не менше трьох опрацьованих джерел.

Структура реферату:

- титульна сторінка;

- зміст реферату;

- вступ (актуальність проблеми);

- основна частина;

- висновки, рекомендації;

- список використаної літератури

Підготовлений реферат необхідно здати викладачу, який перевірить і оцінить роботу студента.

Студентам рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів передбачає й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань, експрес тестування).

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Студенти можуть отримати додаткові заохочувальні бали за такі види робіт:

Відсутність пропусків занять протягом семестру		3 бали
Доповідь на студентській науковій конференції з тематики дисципліни	Інститутська	5 балів
	міжвузівська (в тому числі Університет “Україна”)	15 балів
	Міжнародна	20 балів
1 етап Всеукраїнської студентської олімпіади з тематики дисципліни	Переможець	5 балів
	Призер	4 балів
	Учасник	2 балів
2 етап Всеукраїнської студентської олімпіади з тематики дисципліни	Переможець	15 балів
	Призер	10 балів
	Учасник	5 балів
Конкурси студентських наукових робіт з тематики дисципліни	Переможець	20 балів
	Призер	15 балів
	Учасник	10 балів
Наукова стаття з тематики дисципліни	в університетських виданнях	10 балів
	в інших наукових виданнях України	20 балів
	в міжнародних виданнях	30 балів
Виготовлення наочних посібників (плакати, таблиці формату А1, презентації тощо)		5 балів
Старості групи	у випадку коли середній бал рейтингу групи з дисципліни складає не менше 75 балів	10 балів