2. Зовнішнє середовище міжнародного бізнесу

Зовнішнє середовище, в якому оперує фірма, принципово важливе для будь-якого бізнесу незалежно від його спрямованості та масштабів. Для міжнародного бізнесу середовище має особливе значення - якщо у власній країні все "більш менш знайоме", то з виходом на міжнародний ринок фірма потрапляє часто в невідоме економічне, політичне, соціальне й культурне середовище.

Середовище, в якому функціонує міжнародний бізнес, знахо­диться під впливом чотирьох основних факторів [3]:

♦ культурних;

♦ економічних;

♦ політичних;

♦ технологічних.

Культурні факторії становлять систему цінностей, вірувань, звичаїв і установок. Кожне суспільство має свою культуру, яка впливає на стиль повсякденного життя.

Культура - це набуття знань про використання людьми уяв­лень щодо досвіду та загальної суспільної поведінки.

Основні риси культури:

♦ культура не є біологічною рисою, а являє собою результат навчання та досвіду (Learned);

♦ люди причетні до культури певних соціальних груп (Shared);

♦ культура передається від покоління до покоління (Trunsgenerational);

♦ культура пов'язана з певними символами (Symbolic);

♦ культура є певна система, яка має цілісність і власну струк­туру (Patteerned);

♦ культура ґрунтується на здатності людей пристосовуватись до змін (Adaptive).

Одним з важливих аспектів культури є мова, яка завжди ство­рює труднощі для організації, що веде свої справи за кордоном. Часто причиною непорозуміння може бути незбігання мови жес­тів і відмінності у взаємодіючих культурах. Загалом, на міжнарод­ний менеджмент впливає культура суспільства, зокрема такі явища:

♦ централізація проти децентралізації прийняття рішень;

♦ безпека на противагу ризику;

♦ індивідуальні винагороди на противагу груповим;

♦ неформальні процедури на противагу формальним;

♦ висока організаційна лояльність на противагу низькій;

♦ кооперація на противагу конкуренції;

♦ короткострокові перспективи на противагу довгостроковим;

♦ стабільність на противагу інноваціям.

Економічні фактори включають економічні умови та тен­денції, які є предметом аналізу міжнародних фірм у процесі їх діяльності в міжнародному середовищі.

Аналіз середовища сприяє підвищенню ефективності проце­су планування та прийняття рішень. Міжнародний менеджер зобов'язаний опрацювати основні дані економічного аналізу зовнішнього середовища, а саме:

♦ місце країни за показниками: валовий внутрішній продукт, темпи економічного зростання, темпи зростання інвестицій, зов­нішньоторговельний обіг, імпорт товарів і послуг;

♦ населення країни в цілому і в регіонах проникнення зокрема;

♦ статево-вікова структура населення в динаміці;

♦ структура суспільства й питома вага окремих соціальних верств з характеристиками їх особистого та сімейного доходу;

♦ динаміка цих показників.

♦ основні характеристики можливостей зв'язку (кількість теле­фонів на тисячу жителів; різновиди та ефективність роботи пошти;

♦ основні характеристики комп'ютерно-мережевих послуг);

♦ характеристики транспортних комунікацій (в контексті "як можна привезти?", "як можна відвезти?"), в яких зацікавлена фірма;

♦ рівень оплати праці в різних галузях бізнесу (за основними категоріями найманих працівників); прийняті в країні форми оп­лати праці;

♦ загальна оцінка розвитку та можливостей;

♦ основні елементи валютного регулювання в країні;

♦ основні елементи торгових та експортно-імпортних обме­жень у країні;

♦ рівень розвитку науково-технічної та консультаційної діяль­ності в країні (напрями, фірми, можливості залучення);

♦ рівень основних економічних проблем у країні (інфляція, безробіття, регіональні й галузеві депресивні явища, бідність і т.н.).

♦ ключові характеристики національних економік як елемента середовища міжнародного бізнесу та менеджменту:

– стабільність і рівень розвитку;

– рівень інфляції;

– стабільність національної валюти.

Політичні фактори включають урядові позиції щодо міжна­родних операцій (стимули для започаткування бізнесу в країні господаря та встановлення різних вимог до міжнародних компа­ній, виходячи зі свого суверенітету), ефективність державного уп­равління (наявність бюрократичних структур, що заважають ді­яльності ТНК, вплив бюрократичних структур на законодавство у власних інтересах, хабарництво) та політичну стабільність (екс­ пропріація та націоналізація, політичні ризики (макро- і мікро-ризики, тероризм). Фірми, що діють на міжнародних ринках, повинні зважати на більшість законів і регулюючих актів.

Структура правового аналізу будь-якої країни включає: за­гальну оцінку узгодженості системи права в країні з основними положеннями міжнародного права; регулювання експортно-імпортних операцій, в яких зацікавлена фірма; регулювання в'їзду-виїзду приватних осіб; захищеність власності та прав особистості; регулювання переміщення капіталу, експорту прибутку, інших фінансових операцій через кордон; оцінку елементів комерційного права, які можуть зацікавити фірму; регулювання створення та трансформації бізнесу; регулювання трудових відносин; регулю­вання цін; елементи антимонопольного законодавства, які можуть стосуватись інтересів фірми; загальну оцінку стабільності правової системи країни.

Політичні фактори потрібно оцінювати до вкладення капі­талів чи прийняття на себе зобов'язань із збуту. В міру надход­ження інформації про зміни обставин необхідно коректувати від­повідні прогнози. Звичайно, можна було б прагнути до виклю­чення будь-якого ризику. Але у випадку, коли потрібний продукт можна отримати з єдиного джерела, фірмі необхідно залишитись на іноземному ринку, контролюючи рівень ризику й викорис­товуючи відповідні методи його зниження. Політичні дії проти уряду або несподівана зміна режиму, як мінімум, означають збіль­шення невизначеності для експортера (іноземного інвестора).

Міжнародний менеджер повинен аналізувати середовище міжнародного бізнесу з допомогою даних політичного аналізу, а саме:

— політичний режим в країні господаря (країні перебування) та його відносини з країною базування;

— міждержавні (міжрегіональні, міжміські) угоди між країною перебування та країною базування;

— участь країни в політичних блоках і міжнародних еконо­мічних союзах;

— політичні партії та громадські організації в країні базування, які мають тісні контакти з владою, політичними партіями та гро­мадськими організаціями країни перебування;

— коротка характеристика зв'язку "бізнес-політика" (фірми, партії, лідери);

— найближчі вибори парламенту та президента (або їх анало­гів у країні), перспективи їх результатів і ймовірний вплив на бізнес та на відношення з країною базування;

— роль і вплив регіональної влади;

— політична ситуація в регіонах проникнення фірми;

— загальна оцінка політичної стабільності в країні.

Технологічні фактори визначають рівень технології в країні-господаря та взаємозв'язок між технологією та операціями міжна­родних компаній.