Формат видання

Відповідно до ДСТУ 3018-95 формат видання - це розмір готового видання, що визначається шириною і довжиною сторінки видання у міліметрах, або шириною і довжиною аркуша паперу видання у сантимет­рах із зазначенням частини, яку займає на ньому сторінка видання. Сторі­нка друкованого видання є тим мальовничим полем, у межах якого розмі­щуються всі елементи видання, і, відповідно, зображення або текст за своїми розмірами не можуть перевищувати її розмір.

Найчастіше сторінка має вертикальний формат (portrait mode), тобто її висота більша за ширину, але застосовуються і квадратні, і горизонта­льні, або альбомні (landscape mode) формати.

Формат готового видання відповідає обрізаному з трьох боків блоку книги, брошури, журналу. Блок- складені (сфальцьовані) друковані аркуші примірника видання у вигляді зошитів, підібраних відповідно до нумерації і скріплених між собою.

Оригінал, що отримує технічний редактор, супроводжується проектом художньо-технічного оформлення видання, затвердженим директором або головним редактором видавництва, у якому зазначаються головні харак­теристики майбутнього видання. Технічний редактор має визначити фор­мат видання, який пов'язаний з видом видання і характером авторського твору (кількістю і розміром зображень, різновидів тексту тощо). При цьому він користується такими стандартами:

• ГОСТ 5773-90. Издания книжньїе и журнальньїе. Формати.

• ГСТУ 29.5-2002. Видання книжкові: Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

• ГСТУ 29.1-97. Журнали: Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

• ГСТУ 29.3-2000. Газети: Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

• ГСТУ 29.6-2002. Видання для дітей: Поліграфічне виконання. Загаль­ні технічні вимоги.

• ГСТУ 29.2-1997. Підручники та навчальні посібники для загальноосві­тніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів: Поліграфічне вико­нання. Загальні технічні вимоги.

Формат паперу (розмір паперового аркуша) частка

є визначальним для формату видань, що аркуша

одержують шляхом розрізування паперу на визначену кількість частин, що мають назву

частки аркуша Формат видання позначається | //

не точним значенням у міліметрах, а форматом паперу в сантиметрах і часткою від нього (наприклад, 60 * 90/16) або форматом обрізаного з трьох боків видання у міліметрах (наприклад, 145 ^х 215). При цьому пер­ший розмір приймають за ширину, а другий - за висоту. Наприклад, у фо-

89

і;

cc ca ви нт ве

ПЄ|

KBE

Дні

ВИН

npc але пол том Фор тері

Розмірні характеристики видань

88

рматі 145 х 215, 145 мм - ширина книжкового блока, 215 мм - його висота. Частка показує, скільки сторінок майбутнього видання розміщується на друкованому аркуші й кількість сторінок у зошиті. Найбільш розповсюджені такі частки: 1/8, 1/16, 1/32, 1/64. Частка аркуша, яка дорівнює 1/8, означає, що аркуш згинався три рази: при першому згині аркуш поділявся на дві рі­вні частини, другому - на чотири, третьому - на вісім (табл. 4). Аркуш мо­же фальцюватися або цілком, або бути вже розрізаним на 2, 3, 4, 8 рівних частин, причому кожний розріз заміняє один згин.

Таблиця 4. Утворення форматів при фальцюванні

Фал юе ься- Кількість згинів для утворення формату в частку аркуша

1/128 1/64 1/32 1/16 1/8 1/4 1/24 1/18 1/12 1/6

З

двапайцііо

Частка являє собою два множники, які показують, на яку кількість ча­стин ділиться аркуш (горизонтально й вертикально):

1/8 = 2x4, 1/32 = 4x8,

1/16 = 4x4; 1/64 = 8x8.

Повний друкований аркуш називається квад (quad) і містить чотири ба­зові аркуші broadside, тобто четверту частину аркуша. Цей аркуш був єди­ним можливим розміром для старих друкувальних машин. Аркуш double є подвійним великим аркушем, або 1/2 аркуша. Великий аркуш broadside по­діляється на два аркуші фоліо (folio), або 1/8 частка аркуша, чотири аркуші кварто (quarto) або 1/16 і вісім аркушів октаво (octavo), або 1/32 (рис. 5).

Рис. 5. Поділ аркуша квад (quad)

г-=—:——і 1

Формат видання

У процесі виготовлення друковані видань застосовуються паралельне або перпендикулярне фальцювання. Найчастіше - перпендикулярне, за якого ко­жен наступний згин є перпендикулярним до попереднього. Перпендикулярне фальцювання утворює зошити, що містять сторінки, кількість яких є кратною чотирьом: за одного згину - чотирьом сторінкам, двох - восьми, трьох -ц І6, чотирьох - 32 сторінкам. На рис. 6 продемонстровано утворення форматів шляхом фальцювання аркушів в 1/4, 1/8 та 1/16 частку. Цифри означають кі­лькість згинів. Необхідно враховувати те, що видання, які випускаються в го­ризонтальному форматі, потребують комбінованого фальцювання не більш як у три згини - два паралельних і один перпендикулярний.

1/8 = 2x4 1/16 = 4x4 1/32 = 4x8 1/64 = 8x8

Рис. 6. Фальцювання аркушів

Як правило, більший бік аркуша ділиться на більший множник, а менший -на менший. Так, за 1/8 частки довгий бік аркуша ділиться на чотири частини, а короткий - на дві, за 1/16 - обидва боки діляться на чотири частини, за 1/32 -довгий бік ділиться на вісім частин, а короткий - на чотири. Для рекламних, аркушевих, зображальних й експериментальних видань припускається поділ меншого боку аркуша на більший множник, а більшого - на менший.

У форматі октаво (1/32) кожен аркуш квад містить 32 сторінки; при цьому вісім сторінок розташовано вертикально вздовж ширшого боку аркуша, а чо­тири - уздовж вузькішого. Для одержання правильного напрямку волокон у виданні портретної орієнтації (тобто волокна паперу мають бути паралель­ними корінцю) потрібен папір з поперечним розташуванням волокон.

Форматі кварто (1/16) кожен аркуш квад містить 16 сторінок; при цьо-У на кожному боці аркуша розташовується по чотири сторінки. Для нор-

91

Розмірні характеристики видань

90

мальних аркушів кварто з портретною орієнтацією застосовується аркуш із подовжнім розташуванням волокон. Формат кварто - 8* 10 дюймів - є найпоширенішим у США, використовується для виробництва шкільних під­ручників, дитячих альбомів для малювання, окремих рисунків.

Для того, щоб підрахувати розмір майбутньої сторінки, виходячи з формату паперу і частки аркуша, менший бік паперового аркуша ділять на менший множник, ширший - на більший. Наприклад, формат паперу 70 х 100 см, частка 1/16. Формат видання можна представити так: 70:4 х 100:4= 17,5 * 25 см. Відповідно до стандарту формат потрібно записувати в міліметрах: 175 х 250 мм. Такий формат називається вертикальним.

Формат 70x108/32 означає розміри сторінок видання: 70 : 4 = 17,5; 108:8=13. Формат видання буде 175 х 130 мм. Він називається горизо­нтальним, або альбомним.

Залежно від частки і формату паперу можна одержати і квадратний формат видання. Наприклад: формат паперу 60 * 90 см, частка 1/24 (до­даткова). Формат видання можна представити так: 60 : 4 х до ; 6 =

15 х 15 см = 150 х 150 мм.

Крім того, для кишенькових і мініатюрних видань застосовують 1/128 частка (16 х 8), а для альбомів художніх репродукцій й аркушевих видань

1/4(2 х 2).

Формати можуть мати нестандартну частку:

1/40 = 5x8, 1/18 = 6x3,

1/36 = 6x6, 1/12 = 4x3,

1/24 = 6x4, 1/6 = 3x2.

1/20 = 4 х 5 Дванадцятисторінковий зошит утворюється шляхом фальцювання у три згини: перший і другий - паралельні, за якими загинається 1/3 арку­ша за довжиною, а третій згин, перпендикулярний першим двом, іде по­середині ширини аркуша.

Складові частки можуть бути розподілені також нестандартно, і кожен із множників застосовується для поділу як більшого, так і меншого боку аркуша: 1/16 = 2x8, 1/24 = 3x8,

1/32 = 2x16, 1/64 = 4x16.

Отримані формати показують розмір книжкового, брошурного або журна­льного блока до обрізування. Але фактично вони будуть меншими, тому, ви­бираючи формат, важливо знати не лише розмір аркушів після фальцювання, але й після обрізування. Стандарт передбачає обрізування з трьох боків у се­редньому по 5 мм, але кількість відрізаних міліметрів різниться, вона зале­жить від друкарського устаткування, способу скріплення тощо. Наприклад, щоб підрахувати розмір готової сторінки видання, за висотою від кожної сторі­нки відрізають 6 мм, за шириною - 3 мм. Якщо планується однофарбове ви­дання без обрізування у край, то тоді додатково аркуш не обрізається. Якщо ж однофарбове видання обрізається у край, то тоді необхідно додати 15 мм до

Формат видання

переднього краю під захват, 12 мм - до заднього для розміщення шкали конт­ролю друку, 6 мм - до кожного бічного поля. Друкуючи чотирифарбове видан­ня з обрізуванням у край, додається 15 мм - до переднього поля, ЗО мм - до заднього, 6 мм - до кожного бічного поля (рис. 7).