Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧКА Держ.упр..doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
971.26 Кб
Скачать

2. Органи регіональної транспортної політики:

2.1. Місцеві державні адміністрації.

2.2. Органи місцевого самоврядування.

3. Органи оперативного державного управління на транспорті:

3.1. Галузевий орган - Міністерство інфраструктури України.

3.2. Органи управління підгалузями транспорту.

3.3. Спеціалізовані органи державного управління на транспорті. Наприклад, спеціалізованим державним орга­ном транспорту у складі Міністерства інфра­структури України, призначеним для забезпечення стійкого функціону­вання транс­порту в мирний час та в умовах воєнного і надзвичайного стану (в особли­вий період) є Державна спеціальна служба транспорту. Постановою КМ Укра­їни від 08.09.2004 р. № 1190 утворено Голо­вну державну інспек­цію на автомобі­льному транспорті.

Такий поділ органів управління транспортом здійснюється за рівнем управлін­ської діяльності (транспортна політика - оперативне управління транспор­том).

За територіально-галузевим принципом серед органів державного управління транспортом можна виділити дві групи суб’єктів. Перша група - це центральні галузеві органи управління: Міністерство інфраструктури України, державні служби окремих видів транспорту, органи управління залізниць, органи юри­ди­чних осіб - підпри­ємств транспорту.

Друга група суб’єктів - місцеві органи управління. Це місцеві ради, держа­вні адміністрації, інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх ком­петенції (наприклад, підрозділи державтоінспекції).

Відносини підприємств транспорту загального користування з центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самовряду­вання базуються на основі податків, податкових пільг, встановлених нор­мати­вів та ін­ших економічних засобів.

Законодавство забороняє місцевим органам влади і самоврядування втруча­тися у господарську діяльність під­приємств транспорту, залучати їх експлуата­ційний персонал на інші роботи.

У той же час Закон України “Про транспорт” зобов’язує органи управління тра­нспортом сприяти місцевим орга­нам влади і самоврядування у виконанні ними своїх повноважень щодо соціального та економічного розвитку транспо­рту, спі­льно здійснювати заходи щодо захисту навколишнього природного се­редовища, розробляти і проводити узгоджені заходи для забезпечення безпере­бійної ро­боти транспорту у разі стихійного лиха, аварій, катастроф та під час ліквідації їх наслідків, координувати роботу, пов’язану з запобіганням аваріям і порушенням на транспорті, а також організовувати взаємодію різних видів тра­нспорту з ме­тою більш ефективного їх викорис­тання, підвищення якості обслу­говування.

Органи місцевої влади і самоврядування в межах своїх повноважень надають допомогу підприємствам і органі­заціям транспорту у поліпшенні використання транспортних засобів відправниками (одержувачами) вантажів і розвитку (у тому числі на пайових засадах) будівельної індустрії, об’єднують кошти підп­ри­ємств, організацій, ко­лективних господарських підприємств і фермерських гос­подарств, а також бюджетні та позабюджетні кошти для вдосконалення тра­нс­портної мережі, будівництва вокзалів, шляхопроводів та інших об’єктів тран­с­порту.

Органи управління транспортом та органи місцевої влади об’єднують кошти державного і місцевого бюджетів та підприємств транспорту для будівництва вокзалів, станцій, портів, пристаней, аеропортів, пішохідних мостів, ту­нелей, пасажирських платформ, метрополітенів, придбання пасажирського рухомого складу, утримання і впоряд­кування шляхів сполучення та інших об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням пасажирів і перевезеннями вантажів.