І.2. Знаходження гранично припустимого викиду.
Відповідно до вимог ДОСТ 17.2.3.02-78 для кожного проектованого і діючого промислового підприємства встановлюється гранично припустимий викид шкідливих речовин в атмосферу за умови, що викиди шкідливих речовин від даного джерела в сукупності з іншими джерелами (з урахуванням перспективи їхнього розвитки) не створять приземну концентрацію, що перевищує ГДК.
Гранично припустимий нагрітий викид шкідливої речовини в атмосферу ГДВ (г/с), з одиночного джерела (труби), при якому забезпечується не перевищуюча ГДК концентрація його в приземному шарі повітря, повинний визначатися по формулі:
(30)
I.3. Визначення санітарно-захисної зони для підприємств
Значне місце в системі охорони атмосферного повітря займають планувальні заходи, що дозволяють при сталості валових викидів істотно знизити вплив забруднення навколишнього середовища на людину. Особливу увагу варто приділяти вибору майданчику для промислового підприємства і взаємному розташуванні виробничих будівель і житлових масивів.
Майданчики для будівництва промислових підприємств і житлових масивів повинні обиратися з урахуванням аерокліматичної характеристики і рельєфу місцевості. Промисловий об'єкт повинен бути розташований на рівному піднятому місці, що добре провівається вітрами. Майданчик житлової забудови не повинен бути вищим, ніж майданчик підприємства, інакше перевага високих труб для розсіювання промислових викидів практично зводиться на ніщо.
Взаємне розташування підприємств і населених пунктів визначається по середній трояндів вітрів теплого періоду року. Для даної місцевості промислові об'єкти, що є джерелами виділення шкідливих речовин у навколишнє середовище, розташовуються за рисою населених пунктів і з вітряної сторони від житлових масивів, щоб викиди неслися убік від житлових кварталів.
Вимогами «Санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71» передбачено, що об'єкти, які являються джерелами виділення в навколишнє середовище шкідливих речовин і речовин, що неприємно пахнуть, варто відокремити від житлової забудови санітарно-захисними зонами. Розміри цих зон до межі житлової забудови встановлюють у залежності від потужності підприємства, умов здійснення технологічного процесу, характеру і кількості шкідливих речовин і речовин,що неприємно пахнуть, які виділяються в навколишнє середовище. Відповідно до класифікації промислових підприємств у залежності від шкідливостей, що виділяються встановлено п'ять санітарно-захисних зон: для підприємств I класу - 1000м. ; ІІ класу - 500м. ; ІІІ класу -300м. ; IV класу- 100м. ; V класу- 50м.
Розмір санітарно-захисної зони L повинен уточнюватися як убік збільшення, так і убік зменшення в залежності від троянди вітрів району розташування підприємства по формулі:
(31)
де L0 – розрахункова відстань, м, від джерела забруднення до межі санітарно-захисної зони;
Р – середньорічна повторюваність напрямів вітрів розглядуваного румба, % ;
Р0 – повторюваність напрямів вітрів одного румба при коловій троянді вітрів (наприклад, при восьмирумбовій троянді вітрів Р0=100/8=12.5%).
Повторюваність напрямку вітру і штилів (%) для Одеси представленна в табл. 1.
Таблиця 1