Плинні ремонти

В статтю витрат виробництва “плинні ремонти” включають витрати на виконання цього виду ремонту основних фондів всіх цехів підприємства. В середньому для ТЕС ці витрати можна приймати рівними 10 – 20 % від амортизаційних відрахувань (менші значення відносяться до потужних ТЕС);

Ип.р = (0,1... 0,2) Иа =

=0,15 * 109080000 = 16362000 грн.

Витрати на заробітну плату

В економічних розрахунках обчислення витратна заробітну плату по спрощеній методиці з використанням значень чисельності експлуатаційного персоналу теплової електростанції і середньої величини річного фонду заробітної плат одного працівника ТЕС.

Загальна чисельність персоналу станції визначається за формулою

n= n_шт  Ру =

=0,25 * 300 = 75 чоловік.

де n - чисельність персоналу станції, чоловік;

n_шт - штатний коефіцієнт (повний) станції _, проект якої розробляється, приймається в залежності від типу і потужності станції по табл. 19 – 21 , на 1 МВт ;

Рв - встановлена потужність станції, МВт.

Основна заробітна плата виробничих робітників, виключно ремонтний персонал, розраховується укрупнено як

Ф = n Ф_ср =

=75 * 1200 *12= 1080000грн.

де Ф - річні витрати на заробітну (основну) плату персоналу ТЕС, грн.;

n - чисельність персоналу ТЕС, чоловік;

Ф_ср - середня річна заробітна плата з нарахуваннями одного працюючого, для потужних КЕС ця величина дорівнює, орієнтовно 1200-1400 грн., для ТЕЦ – 1800-2000 грн.

Витрати на заробітну плату персоналу з урахуванням додатків, також з урахуванням відрахувань на соціальне страхування по [10] розраховуються як

Из.п = (1 + _доп) (1 + _с.с) Ф =

=(1 + 0,1)(1 + 0,066)* 619200 = 1266408 грн.

де Из.п - повні річні витрати на заробітну плату персоналу ТЕС, грн.;

_доп - коефіцієнт , якій враховує додаткову заробітну плату;

_с.с - коефіцієнт, якій враховує відчислення на соціальне страхування.

В розрахунках можна приймати _доп = 0,1 ; _с.с = 0,066.

Плата за воду

Головний споживач технічної води на ТЕС – конденсатори парових турбін. Якщо прийняти витрати технічної води на конденсатори за 100%, то інші споживачі використовують від 4% до 7%. Це дозволяє оцінити загальні витрати технічної води на ТЕС попередньо визначив витрати води на конденсатори. При відсутності даних, витрати води розраховують з достатньою точністю використовуючи значення кратності охолодження конденсатора (відношення витрати охолодної води до витрати пари в конденсатор). В сучасних турбоагрегатах значення кратності охолодження дорівнює (40 ... 60) кг води на 1 кг пари. Середнє значення в розрахунках рекомендується приймати рівним 55 кг/кг.

Якщо відома витрата пари на турбіну, то витрати технічної води на енергоблок розраховується як

G_т.в = (1,04 ... 1,07)n D₀ _л m=1.05*3*90*0.9*50=

=8505 т/год(51,03*10^6 т/рік)

де G_т.в – витрати технічної води, т/год;

D₀ – витрати пари на турбіну, т/год;

_л – питома витрата пари в конденсатор;

m – кратність охолодження конденсатора, кг/кг.

Коефіцієнт (1,04 ... 1,07) враховує додаткові витрати води на допоміжних споживачів.

Треба зазначити, що для теплофікаційних турбін витрата пари на турбіну досягає максимального значення при відключених відборах пари на зовнішніх споживачів теплоти. При такому режимі досягається і максимальна електрична потужність турбіни. Тому номінальна витрата технічної води на турбоустановку розраховується для цього чисто конденсаційного режиму.

В системах технічного водопостачання для охолодження конденсаторів потужних турбін найчастіше використовуються поверхневі води річок, водоймищ-охолодників (ставів-охолодників). Для поповнення утрат води в технологічних схемах теплових і атомних електростанцій, котелень використовують також підземні води.

Плата за водокористування поверхневими водами розраховується за формулою

И_т.в = Ц_т.в G_т.в =0,0479*51,03*10^6=2444337грн.

де И_т.в – плата за воду, грн. ;

Ц_т.в – норматив збору за використання поверхневих вод , грн./т (грн./м³) ;

G_т.в – витрати води на електростанції, т .