1.5 Порядок виконання курсової роботи

Курсова робота являє собою самостійну роботу студента, що він робить у відведений для самостійних занять час. Керівник роботи доводить до студентів терміни виконання курсової роботи, що знаходяться в суворій відповідності з графіком навчального процесу. Терміни виконання роботи керівник контролює на консультаціях з курсового проектування. Студент зобов'язаний здавати керівнику результати своєї роботи не менше одного разу в два тижні.

1.6 Захист курсової роботи

Захист - форма перевірки якості виконання курсової роботи - містить у собі коротку (5-8 хвилин) доповідь студента з основних результатів курсової роботи перед комісією, що складається з двох викладачів, і відповіді на питання викладачів. Студент повинен дати пояснення по суті роботи, проявити достатній рівень теоретичної підготовки й вміння застосувати його для розв'язання конкретної задачі.

Результати захисту оцінюють оцінкою за стобальною системою. Студент, що не виконав і не здав курсову роботу у встановлений термін або не захистив її, має академічну заборгованість.

2 Короткі теоретичні відомості

2.1 Діелектричні матеріали

Полярізованість Р більшості діелектриків пропорційна напруженості електричного поля Е:

Р=_о( - 1)Е,

де _о= 8,8510^-12 Ф/м – електрична стала;

 - відносна діелектрична проникність.

Залежність діелектричної проникності газу  від тиску р підкоряється співвідношенню:

d/dp = ( - 1)/p.

Відносна діелектрична проникність діелектричної композиції на основі двох діелектриків визначається формулою Ліхтенеккера

ln =₁ ln₁ + ₂ ln₂,

де ₁ та ₂ – об’ємні концентрації компонентів;

, ₁ та ₂ – відносні діелектричні проникності діелектричної композиції та компонентів 1 і 2 відповідно.

Температурний коефіцієнт _ відносної діелектричної проникності :

Стала часу конденсатора

_о= R_ізС,

де R_із – опір ізоляції, або опір діелектрика

С – ємність конденсатора.

Значення _о визначається співвідношенням:

де U – напруга на електродах конденсатора після часу  з моменту відключення його від джерела напруги;

U_о – напруга, до якої був зарядженій конденсатор ( при  = 0 ).

Тангенс кута діелектричних втрат при паралельної схемі заміщення діелектрика

де w – циклічна частота, с^-1;

С_р – ємність діелектрика при паралельної схемі заміщення, Ф;

R – опір діелектрика, Ом.

Потужність розсіювання Р_а, Вт при напрузі U, В

Р_а=U²wC_ptg.

Тангенс кута діелектричних втрат при послідовної схемі заміщення діелектрика

де С_s – ємність діелектрика при послідовної схемі заміщення, Ом;

r – опір діелектрика, Ом.

Потужність розсіювання при напрузі U

Напруга теплового пробою може бути визначена шляхом порівняння потужності, яка розсіюється у діелектрику з потужністю, яка розсіюється в навколишньому середовищі. Спрощений вираз щодо пробивної напругі U_пр, В має від:

де К=1,1510⁵ – чисельній коефіцієнт;

 - коефіцієнт теплопередачі діелектрик – метал електродів, Вт/(м²К);

h – товщина діелектрика, м;

f – частота, Гц;

 - відносна діелектрична проникність;

 - температурний коефіцієнт тангенса кута діелектричних втрат, К^-1;

tg _o – тангенс кута діелектричних втрат при температурі навколишнього середовища.

Напруга теплового пробою за теорією Фока визначається з наступного виразу:

де _Т – питома теплопровідність діелектрика, Вт/(мК);

(с) – функція, значення якої для плоских зразків знаходять з графіка.

Значення с обчислюється за формулою:

де _т1 – питома теплопровідність матеріалу електродів, Вт/(мК);

 - коефіцієнт теплопередачі діелектрик – метал електродів, Вт/(м²К);

l – товщина електрода, м.