Функціональна підсистема

Це відносно самостійна частина системи, яка характеризується певним цільовим призначенням, підпорядкованістю, відокремлюваністю інформаційної бази, методичною спрямованістю результатів показників і вироблених рішень і спеціалізацією робіт апарату.

В ІС управління виробництвом виділяють такі головні підсистеми

ІС стратегічного менеджменту

ІС виробничого

ІС фінансового

ІС маркетингу

ІС управління персоналу

В свою чергу ІС виробничого менеджменту може поділятися на:

ІС управління працею і зарплатою

ІС управління собівартістю і цінами

Кожна ІС складається із комп. задач, задач.

Задача в ІС (або задача обробки даних) визначається як функція чи її частина, що являє собою формалізовану сукупність автоматичних дій, виконання яких призводить до результатів заданого виду.

Зміст, постановка алгоритму задачі ІС для автоматизованого розв”язання

Опис постановки задачі

1. Характеристика комплексу задач

   1. призначення комплексу задач;

   2. перелік об’єктів при управління якими вирішують комплекс задачі;

   3. періодичність і тривалість рішення;

   4. умови, за яких припиняється рішення комплексу задач автоматизованим способом;

   5. зв’язки даного комплексу задач з іншими комплексами задач;

   6. посади осіб та (або) найменування підрозділів, які визначають умови і часові характеристики конкретного рішення задач;

   7. розподіл дій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях рішення комплексу задач.

2. Вихідна інформація

   1. Перелік та опис вихідних повідомлень (машинного чи екр. форм)

   2. Перелік та опис структурних одиниць інформації вихідних повідомлень, які мають самостійне смислове значення.

3. Вхідна інформація (документація)

   1. Перелік та опис вхідних повідомлень

   2. Перелік та опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень, які мають самостійне значення.

Постановка економічної задачі для автоматизованого розв’язування супроводжується алгоритмом, який відображає логіку постановки задачі та спосіб формування перехідних даних.

Документ “Опис алгоритму” (РД – 50 – 34.698 – 90) вміщує:

• перелік масивів інформації, що використовується при реалізації алгоритму і формування в результаті його реалізації;

• математичний опис і алгоритм розв’язання, який повинен бути виражений графічно, у вигляді тексту або таблично. Математичний опис подається за допомогою формул розрахунків.

Склад задач в ІС визначається слідуючими факторами:

1. важливістю тої чи іншої функції управління;

2. можливістю формалізації управлінських процедур

3. наявність техніки.

У сучасних системах автоматизації проектування інформаційних систем цей компонент входить до складу так званих банків моделей і алгоритмів, з яких під час розробки інформаційних систем вибираються найефективніші для конкретного об'єкта управління.

Компоненти системи опрацювання даних

Основна функція системи опрацювання даних - це реалізація таких типових операцій опрацювання даних:

 збір, реєстрація і перенесення інформації на машинні носії;

 передача інформації в місця її збереження й опрацювання;

 уведення інформації в ЕОМ, контроль уведення та компонування інформації в пам'яті комп'ютера;

 створення і ведення внутрішньомашинної інформаційної бази;

 опрацювання інформації на ЕОМ (накопичення, сортування коригування, вибірка, арифметичне і логічне опрацювання) для вирішення функціональних задач системи (підсистеми) управління об'єктом;

 вивід інформації у вигляді табуляграм, відеограм, сигналів для прямого управління технологічними процесами, інформації для зв'язку з іншими системами;

 організація, управління (адміністрування) обчислювальним процесом (планування, облік, контроль, аналіз реалізації ходу обчислень в обчислювальних мережах).

Система опрацювання даних (СОД) призначена для інформаційного обслуговування фахівців різних органів управління підприємства, що приймають управлінські рішення.

Виділення типових операцій опрацювання даних дозволили створити спеціалізовані програмно-апаратні комплекси, що їх реалізують (різні периферійні пристрої, оргтехніку, стандартні набори програм, у тому числі пакети прикладних програм - ППП за допомогою яких реалізують функціональні задачі ІС). Конфігурація апаратних комплексів утворює так звану топологію обчислювальних систем.

Практично всі системи опрацювання даних інформаційних систем незалежно від сфери застосування їх включають один і той самий набір складових (компонентів), що називаються видами забезпечення (рис. 1.3). Прийнято виділяти інформаційне, програмне, технічне, правове, лінгвістичне забезпечення.

Інформаційне забезпечення - це сукупність методів і засобів розміщення й організації інформації, що включають у себе системи класифікації і кодування, уніфіковані системи документації раціоналізації документообігу та форми документів, методів створення внутрішньомашинної інформаційної бази інформаційної системи. Від якості інформаційного забезпечення значною мірою залежить достовірність і якість прийнятих управлінських рішень.

Програмне забезпечення - сукупність програмних засобів для створення та експлуатації СОД засобами обчислювальної техніки. До складу програмного забезпечення входять базові (загальносистемні) та прикладні (спеціальні) програмні продукти. Базові програмні засоби служать для автоматизації взаємодії людини і комп'ютера, організації типових процедур опрацювання даних, контролю і діагностики функціонування технічних засобів СОД.

Прикладне програмне забезпечення представляє собою сукупність програмних продуктів, призначених для автоматизації вирішення функціональних задач інформаційної системи. Вони можуть буті розроблені як універсальні засоби (текстові редактори, електронні таблиці, системи управління базами даних) і як спеціалізовані, тобто такі, що реалізують функціональні підсистеми (бізнес-процеси) об'єктів різної природи (економічні, інженерні, технічні).

Технічне забезпечення представляє собою комплекс технічних засобів, що застосовуються для функціонування системи опрацювання даних, і містить у собі пристрої, за допомогою яких виконуються типові операції опрацювання даних як поза ЕОМ (периферійні технічні засоби збору, реєстрації, первинного опрацювання інформації, оргтехніка різного призначення, засоби телекомунікації і зв'язку), так і на ЕОМ різних класів.

Правове забезпечення - це сукупність правових норм, що регламентують створення і функціонування інформаційної системи.

Правове забезпечення розробки інформаційної системи включає нормативні акти договірних взаємовідносин між замовником і розробником ІС, правове регулювання відхилень. Правове забезпечення функціонування СОД включає: умови надання юридичної чинності документам, отриманим із застосуванням обчислювальної техніки; права, обов'язки і відповідальність персоналу, в тому числі

за своєчасність і точність опрацювання інформації; правила користування інформацією і порядок вирішення суперечок щодо її достовірності.

Лінгвістичне забезпечення - це сукупність мовних засобів що використовуються на різних стадіях створення та експлуатації СОД для підвищення ефективності розробки й забезпечення спілкування людини і ЕОМ.

Ергономічне забезпечення розглядають як сукупність методів і засобів, які використовуються на різних етапах розробки та функціонування ІС, призначене для створення оптимальних умов високоефективної і безпомилкової діяльності людини, спрямованої на якомога швидше освоєння цієї системи. До його складу входять: комплекс різноманітної документації, яка містить ергономічні вимоги до робочих місць, інформаційних моделей, умов діяльності персоналу, а також набір найдоцільніших способів реалізації цих вимог і здійснення ергономічної експертизи рівня їх реалізації; комплекс методів, навчально-методичної документації і технічних засобів, які забезпечують обґрунтованість вимог до рівня підготовки персоналу, і т. ін.

Організаційні компоненти інформаційної системи

Виділення організаційних компонентів у самостійний напрям зумовлюється особливою значущістю людського чинника (персоналу) в успішному функціонуванні ІС. Перш ніж упроваджувати дорогу систему опрацювання даних, має бути проведена величезна робота з упорядкування та удосконалення організаційної структури об'єкта; в противному разі ефективність ІС буде низькою. Під організаційними компонентами ІС мають на увазі сукупність методів і засобів, що дозволяють удосконалити організаційну структуру об'єктів і управлінські функції, які виконуються структурними підрозділами; визначити штатний розклад і чисельний склад кожного структурного підрозділу; розробити посадові інструкції персоналу управління в умовах функціонування СОД.

Впровадження інформаційних систем сприяє удосконаленню організаційних структур, оскільки передбачає визначення розрахункової, тобто науково обґрунтованої, чисельності апарату управління по структурних підрозділах.