- •Національна академія державного управління при президентові україни
- •Частина і. Публічна сфера як предметна область проектного менеджменту
- •Взаємодія нно й органів влади в процесі формування рішень.
- •Система підтримки нно органами публічної влади.
- •Основні принципи заснування та функціонування державно-приватних партнерств
- •Основні сфери та критерії оцінки готовності держави до успішного впровадження проектів дпп
- •ССистемний підхід.
- •Проектний підхід.
- •Процесний підхід.
- •Сценарний підхід.
- •5.3.1. Державне регулювання інноваційних процесів
- •5.3.2. Державне управління інвестиційними проектами
- •5.3.3. Правові засади розроблення, затвердження та виконання Державних програм
- •Контракти
- •Оренда / лізинг
- •Концесія
- •Угода про розподіл продукції
- •Договора про спільну діяльність
- •Приклади типових ризиків дпп
- •Оптимальний варіант розподілу ризиків у проектах дпп
- •Порівняльна характеристика традиційної та сучасної регіональної економічної політики
- •Таблиця 8.3. Типова структура стратегії розвитку регіону
- •Загальна структура та зміст основних планово-прогнозних документів щодо регіонального розвитку
- •Порядок розробки програмних документів
- •Типова структура програми соціально-економічного розвитку області
- •Типова структура регіональної цільової програми
- •8.3.1. Територіальний маркетинг, територіальний брендинг: визначення сутності та особливості
- •8.3.2. Державно-приватне партнерство як механізм реалізації проектів територіального маркетингу
- •8.3.3. Інноваційні методи формування територіального бренду
- •Семінарські і практичні заняття
- •Додаток а Визначення ризиків у проектах дпп
- •Додаток б Матриця розподілу ризиків
- •Список рекомендованих джерел
- •Предметний покажчик
- •Безверхнюк Тетяна Миколаївна,
Оренда / лізинг
!
|
Особливість орендних відносин між владними структурами і приватним бізнесом полягає в тому, що на визначених договором умовах відбувається передача приватному партнеру державного або муніципального майна в тимчасове користування і за визначену плату. Традиційні угоди оренди передбачають повернення предмету орендних відносин, причому право розпорядження майном зберігається за власником і не передається приватному партнеру. В спеціально обумовлених випадках орендні відносини можуть завершитись викупом орендованого майна. |
Оренда – це засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Державну політику у сфері оренди здійснюють:
Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна;
органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим;
органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та іншими нормативно-правовими актами.
Правові засади: Закон України «Про оренду державного та комунального майна»; Закон України «Про оренду»; Закон України «Про оренду землі»; Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»; Закон України «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук»; Закон України «Про приватизацію державного майна»; Закон України «Про підприємництво».
Лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Законодавство про лізинг не є єдиним і включає у себе наступні законодавчі акти: Кодекси - Цивільний кодекс України; Господарський кодекс України; Морський кодекс України; Митний кодекс України; Закони України - «Про оренду державного та комунального майна»; «Про фінансовий лізинг»; «Про фінансові послуги та державний контроль ринків фінансових послуг»; «Про банки і банківську діяльність»; «Про податок на прибуток підприємств»; «Про ПДВ»; «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»; Конвенція УНІДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг».
Таким чином, за чинним українським законодавством, державні та комунальні підприємства України можуть укладати договори оренди і лізингу. Підстави для лізингу сформульовані у Законі України «Про лізинг» (№723 від 16 грудня 1997 року), згідно з яким державне чи комунальне підприємство може надати лізингоодержувачу в користування на встановлений термін своє майно.
Якщо об’єктом лізингу можуть бути лише основні фонди підприємства, тобто окремо визначене майно, то об’єктом оренди може бути ціле підприємство (згідно з Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (№ 2270 від 10 квітня 1992 року).
Переваги та недоліки договорів оренди\лізингу, як форми державно-приватного партнерства, у вітчизняних умовах, можна визначити наступні:
Переваги:
комунальне чи державне підприємство може на конкурсній основі передати в лізинг майно, необхідне для надання послуг, і, згідно з договором, вимагати їх належного рівня і якості;
приватний партнер зберігає підзвітність перед публічним партнером,
з яким укладено договір, або ж перед органом влади, який є засновником публічного партнера (державного/ комунального підприємства);
існує система розподілу ризиків, оскільки відповідальність за надання послуг і встановлення їх вартості несе публічний партнер.
Недоліки:
у сфері житлово-комунального господарства неприбутковість діяльності комунальних підприємств, правові обмеження щодо встановлення рівня тарифів для населення робить оренду чи лізинг як форму залучення приватного сектору до процесу надання послуг непривабливою;
публічний партнер несе відповідальність за втрати, спричинені аваріями, технічними несправностями, що в умовах відсутності значних капіталовкладень у розвиток інфраструктури, зокрема комунальної, робить цей ризик для підприємства публічної форми власності чи органу влади, як його засновника, дуже високим, тому у договорі про лізинг необхідно обумовлювати розподіл ризику за форс-мажорних обставин.