57. Зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів.

Обов'язковому переданню на склад митного органу підлягають такі товари (крім валютних цінностей): не пропущені на митну територію України внаслідок установлених законом заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України й не вивезені за межі митної території України в день їх ввезення;що ввозяться громадянами на митну територію України й підлягають обкладенню податками та зборами, якщо останні не сплачено; якщо до закінчення строку зберігання на складі тимчасового зберігання не були задекларовані власником або вповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; заявлені до митного режиму відмови на користь держави.

Як склади митних органів можуть використовуватися визначені митним органом приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, що належать митним органам й спеціально обладнані для зберігання товарів і транспортних засобів.

Робота складу митного органу повинна бути організована таким чином, щоб увезення на склад і вивезення зі складу товарів здійснювалися відповідно до вимог митного законодавства, а порядок зберігання товарів гарантував їх постійне перебування під митним контролем та унеможливлював надходження (вилучення) товарів поза митним контролем.

Строк зберігання товарів і транспортних засобів під митним контролем на складі митного органу обчислюється з дати їх фактичного передання на зберігання, тобто з дати оформлення первинного документа про прийняття товарів на зберігання.

У разі неналежного зберігання товарів на складі митного органу начальник митного органу несе відповідальність, установлену законодавством України. Приміщення складу митного органу (крім критих і відкритих майданчиків) повинні відповідати певним вимогам: бути ізольованими від інших службових і допоміжних приміщень, доступ на склад митного органу особам, які не забезпечують його роботи, забороняється, мати огороджувальні конструкції, що забезпечують належне зберігання, а також міцні стіни, перегородки, перекриття підлоги й стелі.

58. Митний перевізник.

Митний перевізник – це підприємство, що здійснює перевезення між митними органами товарів без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів у митний орган призначення, передбачених пунктами 1,2,4 частини першої статті 164 Митного кодексу (а це – подання власникам товарів (уповноважених цією особою) гарантій митним органам, охорона й супровід товарів митними органами, перевезення на умовах конвенції МДП (TIR (фр. Transports International Routiers, «Международные дорожные перевозки»), має ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника, видану спеціально уповноваженим органом центральної виконавчої влади в галузі митної справи. Митним перевізником може бути лише підприємство резидент.

Поняття митного перевізника вичерпно дається у статті МКУ – це підприємство, що здійснює перевезення між митними органами товарів без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів у митний орган призначення, має ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника, видану спеціально уповноваженим органом центральної виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до положень МКУ, нема обмежень для застосування гарантії митного перевізника для будь-якого виду транспорту. Тобто митним перевізником, може бути будь-яке підприємство, яке безпосередньо надає транспортні послуги та здійснює перевезення вантажів між митними органами України.

Митний перевізник це юридична особа, або громадянин, що здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Основні вимоги, які висуваються до митного перевізника, викладені в розділах 2,3 Ліцензійних умов. Ліцензійні умови містять загальні відомості про умови провадження діяльності митного перевізника без посилань на конкретні документи. Вимоги до провадження посередницької діяльності митного перевізника встановлені в Умовах проведення діяльності митного перевізника та містять організаційні, кваліфікаційні, технологічні вимоги.

Використання послуг митного перевізника при проведенні зовнішньоекономічної операції має ряд позитивних моментів: підприємцям не потрібно вносити грошову заставу, надавати банківську гарантію, застосовувати супровід транспортного засобу з вантажем підрозділами митної варти, а значить не потрібно вилучати з обороту фінансовий капітал, значно зменшується час, витрачений на проходження митних процедур на кордоні. Перевізник зі статусом і ліцензією митного перевізника самостійно гарантує доставлення вантажу між митницями. З іншого боку держава теж має позитивні моменти – надійне доставлення вантажів у митниці призначення та профілактика контрабанди та порушення митних правил.

Розвиток інституту митного перевізника сприяє збільшенню обсягів переміщуваних вантажів, спрощенню проходження митних формальностей, сприяє конкуренції як на ринку надання послуг в галузі митної справи, так і послуг з перевезення вантажів.