80. Характеристика видів порушень митних правил.

Найбільш загальною класифікацією порушень митних правил є їх класифікація за ступенем завданої шкоди. У відповідності до цього критерію усі види складів порушень митних правил умовно можна поділити на наступні види:

– незначні – порушення, що не завдають матеріальної шкоди державі, наприклад, неподання документів та зразків товарів для проведення дослідження (ст. 331 МК України), втрата митного забезпечення (ст. 338 МК України) тощо;

– суттєві – порушення, що завдають матеріальної шкоди державі, за умови їх вчинення з необережності, наприклад, причалювання до суден, що перебувають під митним контролем (ст. 335 МК України), вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу митного органу (ст. 337 МК України), пошкодження митного забезпечення (ст. 338 МК України) тощо;

– грубі – порушення, скоєння яких нанесло реальну шкоду економічним інтересам держави, які, як правило, мають на меті отримання вигоди для осіб, що їх вчинили і мають форму умислу, наприклад, переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю (ст. 352 МК України), зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, ввезених на митну територію поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (ст. 353 МК України) тощо.

Класифікація порушень митних правил за об’єктом розділяється на чотири групи порушень митних правил, а саме порушення, пов’язані з: порядком здійснення митного контролю (ст. 330, 339, 342 МК України тощо); порядком здійснення митного оформлення (ст. 331, 332, 338 МК України тощо); порядком переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів (ст. 341, 351, 352 МК України); порядком оподаткування та сплати податків і зборів, надання митних пільг та користування ними (ст. 353, 354, 355 МК України).

Відповідно до форми вчинення протиправного діяння (дії чи бездіяльності), розрізняють правопорушення, що вчиняються шляхом: здійснення тих чи інших дій (ст. 329, 338, 355 МК України); утримання від виконання тих чи інших дій (ст. 332, 344, 348 МК України).

Залежно від наявності шкідливих наслідків виділяють: порушення митних правил з формальним складом, тобто таким, який не передбачає в результаті його вчинення настання матеріального шкідливого наслідку. Таких в МК України більшість; порушення митних правил з матеріальним складом, тобто таким, який включає в себе крім протиправного діяння обов’язкове настання в результаті їх вчинення шкідливих наслідків (наприклад, 355 МК України).

В залежності від суб’єктів порушення митних правил, вони можуть бути поділені на: порушення, суб’єктами яких можуть бути будь-які фізичні особи (ст. 329, 348, 355 МК України); порушення, суб’єктами яких можуть бути тільки спеціальні суб’єкти – посадові особи (ст. 346 МК України).

81. Учасники провадження у справах про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 365 МК України участь у провадженні в справах про порушення митного законодавства беруть особи, які притягуються до відповідальності за порушення митного законодавства, а також представники осіб, які притягуються до відповідальності за порушення Митного законодавства (законні представники, представники, що ді­ють на підставі доручень, адвокати), захисник, свідки, експерти, пе­рекладачі, поняті.

Центральною постаттю в провадженні є особа, яку притягають до адміністративної відповідальності. Навколо неї, власне, і концентрується процесуальна діяльність всіх інших суб’єктів провадження. Особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватись іншими правами, наданими їм законом.

Представниками осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, можуть бути:

1) законні представники, які представляють інтереси особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, неповнолітніх, а також осіб, які через свої фізичні чи психічні вади не можуть самі здійснювати свої права;

2) інші особи – на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана будь-яка особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають встановленню по даній справі. Свідок зобов’язаний з’явитися в зазначений час на виклик органу чи посадової особи, які розглядають справу, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

Експерт призначається посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, шляхом винесення постанови який розглядає справу, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для надання висновків. Крім зазначених прав експерт зобов’язаний надати об’єктивні висновки з поставлених перед ним питань.

Перекладач (ст.274 КУпАП), який також призначається в разі необхідності посадовою особою митного органу, зобов’язаний точно і у повному обсязі здійснювати доручений йому переклад, у необхідних випадках брати участь у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил.

Поняті. Питання участі понятих в провадженні, в КУпАП України, на відміну від МК України не врегульоване, проте вони беруть участь і сприяють провадженню. Поняті — це особи, які сприяють здійсненню провадження по справі про порушення митних правил і не зацікавлені в кінцевому результаті справи. Їх завдання складається у засвідченні своїми підписами факту правильного висвітлення в протоколі характеру проваджених дій, їх послідовності і результатів. Об’єктивність висвітлення тих дій, що відбуваються, забезпечується участю не менш як двох понятих.

Прокурор (ст.250 КУпАП), заступник прокурора. Основне завдання прокурора в провадженні в справах про порушення митних правил — в межах наданих Конституцією України (розділ 7), Законом України “Про прокуратуру” від 05 грудня 1991 року реагувати на будь-яке порушення, а якщо воно не усунено, своєчасно реагувати в порядку нагляду.