- •1. Методологія та форми взаємодії людини і суспільства з природним середовищем в умовах індустріального періоду цивілізації.
- •2. Екологічна криза: поняття, причини, наслідки, форми прояву та шляхи подолання.
- •3. Поняття екологічного права в широкому і вузькому змісті: сучасні концепції екологічного права: однорідність і комплексність норм екологічного законодавства.
- •4. Основні критерії самостійності екологічного права як галузі законодавства і права, правової науки і навчальної дисципліни.
- •5. Принципи екологічного законодавства і права: правове забезпечення гармонізації взаємодії суспільства з природою.
- •6. Система екологічного права: загальна, особлива і спеціальна частини екологічного права; основні інститути екологічного права.
- •7. Виникнення й основні етапи становлення природоохоронного законодавства і права на території сучасної України.
- •8. Конституційні основи екологічного права та їх основоположне значення для розвитку природоохоронного законодавства.
- •9. Спеціальні закони як джерела екологічного права: зміст і структура Закону «Про охорону навколишнього природного середовища».
- •10. Нормативно-правові акти органів центральної виконавчої влади і спеціальних відомчих органів управління як джерела екологічного права.
- •11. Нормативні акти органів місцевого самоврядування у сфері екології та співвідношення їх змісту з правовими актами центральних органів влади й управління.
- •12. Екологічні правовідносини та їх відмінні риси від суміжних правовідносин: підстави виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин.
- •13. Основні види та особливості зміст екологічних правовідносин і співвідношення правових і технічних норм у врегулюванні екологічних правовідносин.
- •14. Завдання удосконалювання екологічного законодавства щодо регулювання екологічних відносин: перспективи кодифікації екологічного законодавства.
- •15. Поняття і функції об'єктів природи: природні об'єкти, природи і ресурси та природні комплекси, їх інтеграція і диференціація; фонди природних об'єктів
- •16. Природне і соціальне середовище як інтегрований об'єкт екологічного права: матеріалізовані та не матеріалізовані об'єкти екологічного права.?.
- •17. Суб'єкти екологічного права: природоохоронна правосуб'єктність і екологічні права й обов'язки юридичних і фізичних осіб.
- •18. Право власності українського народу на природні багатства: суб'єкти права державної, комунальної та приватної власності на природні об'єкти та їх ресурси.
- •19. Підстави виникнення права власності на природні об'єкти: сучасні цивільно-правові засади виникнення права власності на природні об'єкти.
- •20. Особливості змісту та умови здійснення правомочностей власності щодо природних об'єктів: законодавчі обмеження прав власників природних об'єктів.
- •21. Умови та порядок припинення права державної, комунальної та приватної власності на природні об'єкти та їх ресурси.
- •22. Природокористування як необхідна умова існування людини і суспільства: загальне (загальнодоступне) і спеціальне (врегульоване) природокористування.
- •23. Основні принципи інституту права природокористування: безоплатність загального і платність спеціального природокористування.
- •24. Правоздатність та дієздатність природокористувачів: природні права людини на користування природними об'єктами та їх ресурсами,
- •25. Здійснення права природокористування та основні права й обов'язки природокористувачів: охорона довкілля і захист прав природокористувачів.
- •26. Підстави й умови припинення права природокористування: тимчасове призупинення діяльності природокористувачів, які забруднюють природне середовище.
- •28. Система державних органів управління у сфері охорони довкілля: правовий статус спеціального органу виконавчої влади та його структурних формувань на місцях.
- •29. Основні функції державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища. (28-29)
- •30. Правовий механізм забезпечення ефективності природоохорони: форми екологічного контролю та їх здійснення.
- •31. Правові гарантії участі громадськості в управлінні природокористуванням і природоохороною: правовий статус природоохоронних організацій та екологічних рухів.
- •32. Основні цілі та завдання стандартизації та нормування у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •33. Система нормативів та стандартів у сфері природокористування й охорони навколишнього природного середовища.
- •34. Фактичні та юридичні критерії якості довкілля: нормативи гранично допустимого шкідливого впливу на довкілля.
- •35. Нормування санітарних та захисних зон: умови і порядок їх (становлення та контролю виконання.
- •36. Юридичні вимоги щодо інформації про стан навколишнього іриродного середовища: зміст права громадян на екологічну інформацію.
- •37. Короткострокові та довгострокові екологічні прогнози та їх народногосподарське й природоохоронне значення.
- •38. Законодавчі вимоги щодо ведення екологічного моніторингу та юго юридичне і практичне значення.
- •39. Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів та їх еколого-правовий зміст.
- •40. Державний облік об'єктів та речовин, що негативно впливають на стан навколишнього природного середовища.
- •41. Сучасний стан нормативно-правового закріплення екологічних прав, свобод та обов'язків людини, громадянина й особистості в національному законодавстві та міжнародних документах.
- •42. Функції юридичної відповідальності за природоохоронні правопорушення й основні види екологічних правопорушень.
- •43. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення: кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна.
- •44. Підстави та умови застосування юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •45. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу: співвідношення економічного збитку й екологічної шкоди,
- •46. Попередження екологічних правопорушень: усунення законодавчих прогалин і поліпшення роботи природоохоронних органів.
- •47. Правова охорона водних ресурсів через охорону інших природних об'єктів: охорона земель водного фонду, ділянок дна річок, озер, морів та інших водних об'єктів.
- •48. Правовий режим водоохоронних зон і зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг, смуг відводу, берегових смуг водних шляхів.
- •49. Правова охорона вод від забруднення, засмічення і виснаження: умови розміщення та будівництва підприємств, що можуть впливати на стан водних об'єктів.
- •50. Економічні ти екологічні функції лісів і стан законодавства про охорону лісових ресурсів: піввідношення вимог лісового і земельного законодавства.
- •51. Державне управління і державний контроль в області охорон и, захисту і відтворення лісів.
- •52. Законодавство про охорону рослинного світу та природних рослинних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення.
- •53. Правові вимоги щодо здійснення інтродукції, акліматизації та селекції рослин; правила створення і збереження ботанічних колекцій.
- •54. Основні характерні риси законодавства про охорону тваринного світу: структура та зміст Закону «Про тваринний світ».
- •55. Правові заходи охорони тваринного світу: охорона середовищів існування, умов розмноження та шляхів міграції тварин.
- •56. Особливості охорони тваринного світу на територіях і об'єктів природно-заповідного фонду: «Червона книга України» та значення її ведення.
- •57. Правові вимоги щодо переселення й акліматизація тварин: правила ввозу та вивозу об'єктів тваринного світу в Україну та створений біологічних колекцій тварин.
- •58. Загальна характеристика законодавства про природно-заповідний фонд України: поняття і класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- •59. Умови і порядок оголошення та створення територій й об'єктів заповідними: правове й економічне забезпечення функціонування природно-заповідного фонду.
- •60. Особливості правової охорона окремих видів територій та об'єктів природно-заповідного фонду. (59-60)
- •3.Порядок створення об’єктів природно-заповідного фонду України
- •4.Правовий режим біосферних заповідників
- •5.Правовий режим природних заповідників
- •6.Правовий режим національних природних парків
- •7.Правовий режим регіональних ландшафтних парків
- •8.Правові режими заказників, пам’яток природи і заповідних урочищ
- •9.Правовий режим ботанічних садів
- •10.Правовий режим дендрологічних парків
- •11.Правовий режим зоологічних парків
- •12.Правовий режим парків-пам’яток садово-паркового мистецтва
- •61. Поняття й особливості охорони курортних, лікувально-оздоровчих територій та об'єктів: структура і зміст Закону «Про курорти».
- •62. Умови оголошення територій та об'єктів курортними: правові заходи охорони територій і середовища курортів та їх охоронних зон.
- •63. Лікувально-оздоровчі території й об'єкти та їх правове становище: охорона мінеральних джерел і кліматичних умов, що сприяють лікуванню населення країни.
- •64. Правовий режим особливо охоронюваних об'єктів і територій, що мають курортно-оздоровче значення.
- •65. Формування міського ландшафту й охорона природних ресурсів в населених пунктах при здійсненні планування, проектування, будівництва та благоустрою.
- •66. Особливості правової охорони зеленої і захисної рослинності в містах та інших насолених пунктах.
- •67. Екологічні вимоги щодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції й експлуатації промислових підприємств.
- •68. Правові заходи охорони довкілля на підприємствах паливно-енергетичного комплексу та ядерної енергетики.
- •69. Юридична відповідальність підприємств за заподіяну шкоду довкіллю: відшкодування здоров'ю людини внаслідок погіршення середовища життєдіяльності.
- •70. Основні напрями охорони навколишньої природного середовища у сільському господарстві.
- •71. Види зон надзвичайної екологічної ситуації та їх правовий статус: зони екологічної катастрофи, зони підвищеної екологічної небезпеки і зони екологічного лиха.
- •72. Правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •73. Правові вимоги стосовно попередження та ліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій.
- •74. Законодавчі вимоги щодо поводження з виробничими і побутовими відходами: основні напрями державної політики в сфері поводженні з відходами.
- •75. Законодавчі заходи запобігання утворенню відходів та екологічно безпечного поводження з ними.
- •76. Правове регулювання поводження з особливо небезпечними відходами: законодавчі вимоги щодо їх утворення, транспортування, зберігання та знешкодження.
- •77. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони: структура і зміст Закону «Про охорону атмосферного повітря».
- •78. Правові вимоги щодо стандартизації та нормування використання й охорони атмосферного повітря.
- •79. Правові міри охорони атмосферного повітря від побутового виробничого впливу: обмеження викидів речовин зі стаціонарних та пересувних джерел.
- •80. Роль і значення екологічної експертизи для здійснення природоохоронних заходів: структура і зміст закону «Про екологічну експертизу»
- •81. Форми екологічної експертизи: державна й громадська екологічна експертиза та їх правове значення.
- •82. Функції державних органів виконавчої влади щодо регулювання екологічної експертизи: умови і порядок призначення екологічної експертизи.
- •83. Правовий статус експерта екологічної експертизи: права й обов'язки учасників проведення екологічної експертизи.
- •84. Умови і порядок проведення екологічної експертизи: правове значення експертного висновку, його затвердження й оскарження.
- •85. Поняття екологічної безпеки: основні вимоги законодавства щодо забезпечення екологічної безпеки.
- •86. Забезпечення екологічної безпеки населення при застосуванні хімічних речовин і токсичних препаратів.
- •87. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки від шкідливого біологічного впливу на життя і здоров'я населення.
- •88. Правове забезпечення екологічної безпеки населення від радіоактивного забруднення середовища існування.
- •89. Поняття та особливості джерел екологічного права, їх класифікація.
- •90. Правовий статус і структура Міністерства аграрної політики та продовольства України.
- •91. Правовий статус і структура Міністерства екології та природних ресурсів України.
- •92. Екологічне прогнозування та його природоохоронне значення
- •93. Екологічне оподаткування.
- •94. Правове регулювання нормування і ліцензування природокористування.
- •95. Правовий режим охорони та використання рекреаційних зон і територій.
- •96. Правове регулювання ведення полювання і засоби забезпечення охорони тваринного світу.
- •97. Правове регулювання державного управління і ведення державного кадастру у сфері охорони природно-заповідного фонду.
- •98. Міжнародні об’єкти екологічного права і особливості їх правового статусу в національному законодавстві.
- •99. Поняття і види управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •100. Договірні форми природокористування та їх правовий зміст.
- •101. Правові засади поводження з радіоактивними відходами.
- •102. Правове забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення в містах та інших населених пунктах.
66. Особливості правової охорони зеленої і захисної рослинності в містах та інших насолених пунктах.
Навколишнє середовище міст – це складний виробничий, природний і соціальний комплекс. Він включає в себе промисловість, транспорт, архітектурно-будівельні ансамблі, заклади науки, освіти, культури, жилі і комунально-побутові, міські угіддя, парки відпочинку, земельні зони.Правова охорона міст та інших населених пунктів здійснюється на підставі згальних екологічних правових норм, спямованих на охорону земель від ерозії, вод і атморсферного повітря від забруднення, лісів населених пунктів від пожеж, знищення, пошкодження, засмічення.Зелена рослинність у населених пунктах є самостійним об'єктом правової охорони. Вона має велике екологічне, оздоровче, естетичне, рекреаційне значення в місцях проживання людей. Уся зелена рослинність у межах населених пунктів поділяється на дві групи: на лісову і нелісову.До лісів населених пунктів належить рослинність, яка росте в населених пунктах на землях лісового фонду. Згідно зі ст. 36 Лісового кодексу України ліси населених пунктів належать до першої групи лісів, які виконують переважно природоохоронні функції. За своїм цільовим призначенням ліси населених пунктів виконують дві основні функції: санітарно-гігієнічну та оздоровчу. Перша функція полягає в забезпеченні чистоти повітря населеного пункту, друга — у використанні населеням лісів для зміцнення здоров'я, відпочинку, туризму, спорту.До нелісової рослинності в населених пунктах (ст. 4 Лісового кодексу України) належать усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів, а також окремі дерева і групи дерев, чагарники на садибах, присадибних, дачних і садових ділянках. Зелені насадження мають оздоровче, естетичне та рекреаційне значення. Тому озеленення міст та інших населених пунктів є обов'язковим заходом у процесі їх забудови.
За своїм цільовим призначенням зелені насадження (нелісова рослинність) поділяються на чотири види: захисні, озеленювані, декоративні та плодові.За функціональними ознаками зелені насадження населених пунктів поділяються на три групи: загального користування — міські та районні парки і сквери, бульвари, набережні, лісопарки; обмеженого користування — насадження на територіях громадських та житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, промислових та інших підприємств; спеціального призначення — насадження вздовж вулиць, ліній електропередач високої напруги, в санітарно-захисних та охоронних зонах, на територіях ботанічних та зоологічних садів.Порядок охорони зелених насаджень у містах та інших населених пунктах регулюється Правилами утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів.
107. 92. Екологічні вимоги шодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції й експлуатації промислових : підприємств: . екологічна служба .промислових підприємств і забезпечення екологічної безпеки на підприємствах.Стаття 51. Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»Екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктівПри проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище.Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та його органам на місцях спеціальну заяву про це.Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).Зокрема, підприємства, установи та організації, що здійснюють господарську чи іншу діяльність, пов'язану з використанням радіоактивних речовин у різних формах і з будь-якою метою, зобов'язані забезпечувати екологічну безпеку цієї діяльності, що виключала б можливість радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища та негативного впливу на здоров'я людей у процесі видобутку, збагачення, транспортування, переробки, використання та захоронення радіоактивних речовин.Визначальною ланкою в системі екологічного менеджменту є екологічна служба підприємства або, у випадку невеликих виробництв, окремий кваліфікований спеціаліст, уповноважений вирішувати відповідні питання.Достатньо часто зустрічається структура з відсутньою екологічною службою.Виконання екологічних завдань в такому випадку покладається на ту чи іншу особу як додаткове навантаження. Це може бути головний інженер, головний технолог, головний енергетик тощо. Наприклад, на гіганті металургійної промисловості комбінаті ВАТ «Запоріжсталь» функції менеджера з питань екології виконує заступник технічного директора, тобто на підприємстві представлений перший, найменш досконалий тип структури, при тому, що екологічна проблематика має бути пріоритетною для підприємства такого типу і масштабу.Іноді екологічна служба об’єднується з іншим підрозділом підприємства. Наприклад, часто екологічну службу об’єднують зі службою охорони праці чи службою експлуатації обладнання. Недоліками такої структури є недостатня увага до екологічних аспектів діяльності підприємства, а також недостатній авторитет екологічної служби. Наступним типом є структура, в якій екологічна служба виділена в окремий підрозділ. Недоліком такої структури є те, що ефективність екологічної служби напряму залежить від посади й підпорядкованості її керівника.Найефективнішим типом структури є такий, де екологічна служба виділена в окремий підрозділ з керівником, рівним за посадою заміснику директора підприємства. Така структура надає можливість комплексно, раціонально та повноцінно здійснювати різноманітнуекологічну діяльність. Саме це дозволило підприємству проводити системні дослідження з екологічних та природоохоронних питань, налагодити співпрацю з науковцями, вести постійний екомоніторниг та впроваджувати новітні методики розрахунку шкідливих викидів.