3.Порядок створення об’єктів природно-заповідного фонду України

Порядокстворенняоб’єктівприродно-заповідного фонду України регулюється Законом України „Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 року.

Перший етап– підготовка і подання клопотань проствореннячиоголошеннятериторійтаоб’єктівприродно-заповідного фонду (ст. 51 Закону): будь-які фізичні чи юридичні особи мають право подавати такі клопотання.

Другий етап– попередній розгляд клопотань проствореннячиоголошеннятериторійтаоб’єктівприродо заповідного фонду (ст. 52 Закону): клопотання про необхідністьствореннячиоголошеннятериторійтаоб’єктівПЗФ подаються і попередньо розглядаються у місячний термін відповідно:

· щодо територійтаоб’єктівзагальнодержавного значення – Мінприроди;

· щодо територійтаоб’єктівмісцевого значення – органами Мінприроди на місцях.

Третій етап– у разі схвалення клопотання Мінприроди та його органами на місцях проводиться їх погодження з власниками та користувачами природних ресурсів у межахтериторій, рекомендованих до заповідання.

Четвертий етап– на підставі результатів погодження клопотань відповідні органи Мінприродизабезпечують розробку спеціалізованими проектними та науковими установами ресурсовпорядних проектівстворенняоб’єктівприродно-заповідного фонду.

П’ятий етап– ресурсовпорядні проектиствореннятериторійтаоб’єктівПЗФ підлягають державній екологічній експертизі. У разі позитивного висновку екологічної експертизи щодо проектівствореннятериторійтаоб’єктівприродно-заповідного фонду всі матеріали передаються Мінприроди чи його органами на місцях до державних органів, уповноважених приймати рішення проствореннячиоголошеннятериторійтаоб’єктівприродно-заповідного фонду.

Шостий етап– прийняття рішень проствореннятериторійтаоб’єктівПЗФ та їх охоронних зон (ст.53 Закону):

-   рішення про створенняоб’єктівприродно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

- рішення про створенняоб’єктівПЗФ місцевого значення приймається обласними радами.

 

4.Правовий режим біосферних заповідників

Правовий режим біосферних заповідників регулюється:

· Главою 2 Розділу ІІІ Закону України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 року;

· Указом Президента України “Про біосферні заповідники в Україні” від 26 листопада 1993 року та іншими законодавчими актами.

Біосферні заповідникиє природоохоронними, науково-дослідними установами міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних чинників. Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, національних природних парків з включенням їх до складутериторійтаоб’єктівприродо-заповідного фонду інших категорій та інших земель і належать до всесвітньої глобальної мережі біосферних заповідників.

На території біосферних заповідників установлюється диференційний режим використання, відтворення та охорони природних комплексів, згідно з функціональним зонуванням:

Заповідна зона біосферних заповідниківвключає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними чинниками природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу. Режим її використання визначається відповідно до вимог встановлених для природних заповідників.

Буферна зонабіосферних заповідників включає території виділені з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її використання тапорядокствореннявизначаються відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників.

Зона антропогенних ландшафтіввключає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення та інших видів природокористування.

У межах територійбіосферних заповідників можуть виділятисязони регульованого заповідного режиму, до складу яких включаються регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з дотриманням вимог щодо використання та охорони їх природних комплексів.

Наукові дослідження, спостереження за станом навколишнього природного середовища та відповідні види природокористування, що не суперечать цілям і завданням біосферних заповідників, здійснюються з урахуванням міжнародних програм.

Проект організації території біосферного заповідника розробляється відповідно до Положення про проект організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів, затвердженого наказомМінприроди України від 6 липня 2005 року № 245.