Тема 5.Вибір граматичної форми дієслова в діловому тексті. Дієприкметник як змінювана форма дієслова. Дієприслівники доконаного й недоконаного видів, способи їх утворення (2 години).

1. Граматичні категорії часу, способу, виду.

2. Особові закінчення дієслів.

3. Вживання неозначеної форми дієслова в наказах.

4. Розряди дієприкметників.

5. Особливості перекладу дієприкметникового звороту з російської на українську мову.

6. Відокремлення дієприкметникового звороту на письмі.

7. Дієприслівники доконаного й недоконаного видів, способи їх утворення.

1. Дієслово – це повнозначна частина мови, яка означає дію або стан і відповідає на питання що робити? Що зробити? І в реченні є присудком.

Основні граматичні ознаки дієслова – час, особа, число, спосіб: Начальник підписує наказ. Секретар складає відповідний документ.

Окремі форми дієслів доконаного виду утворюються від інших основ і їх треба запам'ятати: брати – взяти, ловити – піймати.

Дієслова мають три форми часу: Наказую, наказував, буду наказувати.

Дієслова теперішнього часу (у ділових паперах найчастіше зустрічається форма першої особи однини чи множини: пропоную, заперечую, відповідаю, вимагаю.

Дієслова у формі минулого часу: зацікавився розмовою, переконував товариша, приймав рішення, брав участь.

Дієслова у формі майбутнього часу мають складену форму: допоміжне слово бути та інфінітив: будемо працювати, будуть складати; складну форму: працюватимете, керуватимете; просту форму: напишу, наголошу, підтверджу, вилучу.

Спосіб дієслова виражає відношення дії до дійсності. Дійсний спосіб: виражає дійсну, реальну дію (що робить? Що зробить? Що робив? : працює, сміється, забуде, плив. Умовний виражає бажану, можливу за певних умов дію (що робив би? Що зробив би?): працював би, сміявся б, забула б, плив би. Наказовий виражає спонукання до дії(наказ, прохання, побажання, пораду) – (що роби? Що зроби?): працюй, смійтеся, забудьмо, пливіть.

2. Особові закінчення дієслів:

Дієвідміна	Особа	Однина			Множина
I	1	-у	-ю	-ю	-емо	-емо	-ємо
	2	-еш	-еш	-єш	-ете	-ете	-єте
	3	-е	-е	-є	-уть	-ють	-ють
II	1	-у	-ю	-ю	-имо	-їмо	-мо
	2	-иш	-їш	-їш	-ите	-їте	-їте
	3	-ить	-їть	-їть	-ать	-ять	-ять

Складна і складена форми майбутнього часу

Особа	Майбутній час
	Складна форма		Складена форма
	Однина	Множина	Однина	Множина
1	Писати-м-у	Писати-м-емо	Буд-у писати	Буд-емо писати
2	Писати-м-еш	Писати-м-ете	Буд-еш писати	Буд-емо писати
3	Писати-м-е	Писати-м-уть	Буд-е писати	Буд-уть писати

3. Неозначена форма дієслова із суфіксом –ти: затверджувати, погоджувати, підписувати, відповідати.

Просимо надіслати, читати корисно, говорити правильно.

Дуже часто форма інфінітива може заступати іменник: читання корисне. Куріння заборонене.

3. Дієприкметник – особлива відмінювана форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? Яка? Яке? Які?

Активні дієприкметники виражають ознаку діючого предмета (згасаюче світло – світло згасає).

Пасивні дієприкметники – виражають ознаку, зумовлену дією іншої особи чи предмета (спійманий м'яч - м'яча спіймав воротар ).

Активні дієприкметники
-уч, -ач, -яч	Теперішнього часу	Неперехідних і рідко перехідних	теперішній	Співають – співаючий; крокують – крокуючий; люблять – люблячий; лежать - лежачий
-л-	Неозначена форма	Неперехідних доконаного виду	минулий	Почервоніти – почервонілий; Пожовкнути - пожовклий
Пасивні дієприкметники
-н- -ен- -т-	Неозначена форма	Перехідних доконаного і недоконаного виду	минулий	Здолати – здоланий; Солити – солений; Розрити - розритий

4. Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник із залежним від нього словом.

Якщо він стоїть після означувального слова, відокремлюється комами: Навіть діти, занепокоєні батьківською тривогою, довго не засинали.

Якщо стоїть перед означувальним словом, відокремлюється тільки тоді, коли вони мають додаткове обставинне значення, наприклад причинове: Захоплений своєю тяганиною з конем, Сивок не зауважував безлічі подій і речей, які його оточували.