Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekonomika_2_semestr_IPS.doc
Скачиваний:
27
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
676.35 Кб
Скачать

4. Суспільне виробництво:

А) структура суспільного виробництва.

Економічна система суспільства формується на основі сус­пільного виробництва і спрямована на його розвиток, якісне удоско­налення, що є фундаментом для реалізації багатоманітних потреб та інтересів суб'єктів виробничої діяльності всіх членів суспільства.

Матеріальне виробництвоє сферою суспільного виробництва, в якій виробляються: а) матеріальні блага: вугілля, цемент, метал, папір, будівлі, одяг, взуття, машини, обладнання, сільськогосподарсь­ка продукція, хімічні вироби, електроенергія, тепло, холод тощо; б) матеріальні послуги: вантажний транспорт, оптова торгівля, об­слуговування і ремонт техніки, обладнання виробничого призначен­ня тощо.

Нематеріальне виробництво— це сфера суспільного виробниц­тва, в якій виробляються: а) нематеріальні послуги: роздрібна тор­гівля, громадське харчування, пасажирський транспорт та зв'язок (що обслуговує населення), побутове обслуговування, охорона здо­ров'я тощо; б) духовні цінності: освіта, культура, мистецтво тощо.

Виробництво матеріальних і нематеріальних послуг становить сферу послуг. Остання охоплює підприємства й галузі, що виробля­ють як матеріальні, так і нематеріальні послуги. Це може бути, скажі­мо, транспорт, зв'язок, торгівля. Зазначені галузі самі по собі не ство­рюють матеріального продукту. Проте корисний ефект, що створюється вантажним транспортом та зв'язком, можна спожити лише під час перевезення (переміщення вантажів — матеріальних благ у просторі) та поєднання різних суб'єктів господарювання (економія часу, підпи­сання угоди). Ось чому ці галузі є структурним елементом матері­ального виробництва.

Праця у сфері обігу (оптової торгівлі) передбачає сортування, фасування, зберігання та пакування засобів виробництва, що також є продовженням процесу виробництва. Роздрібну торгівлю, переве­зення пасажирським транспортом, зв'язок, що задовольняє потреби людей, слід відносити до нематеріальних послуг.

Матеріальне виробництво — це вирішальна сфера людської діяль­ності. Вона визначає виникнення, становлення і розвиток нематері­ального виробництва. Водночас, особливо в сучасних умовах у роз­винених країнах, нематеріальна сфера має великий зворотний вплив на розвиток матеріального виробництва.

Усі складові структури економіки не тільки глибоко взаємозалежні та взаємодіють, а й постійно змінюються.Інакше кажучи, категорія «структура економіки» є не статичною, а динамічною. Так, процес індустріалізації країни передбачає переважний розвиток виробниц­тва засобів виробництва, важкої промисловості.

Б) основні фактори (чинники) суспільного виробництва, їх класифікація. Трьома основними факторами суспільного виробництва є: капітал, земля, праця. Але деякі вчені виділяють і 4-тий фактор Ї підприємницький талант (здібності). Кожний із факторів створює свою частину доходу. Капітал, під яким розуміють переважно засоби виробництва, приносить прибуток, земля Ї ренту замлевласникові, праця Ї платню робітникові; п/п талант приносить додаткові доходи підприємцю. Зараз окремими факторами виробництва ще називають такожризик, інформацію, час.

Речові фактори виробництва називають ще природніми, об'єктивними, а працю людини Ї суб'єктивним фактором. Речові фактори вир-ва самі не є капіталом, вони перетворюються у нього лише тоді, коли слугують засобом експлуатації найманої робочої сили, коли вони є матеріальним носієм певної суспільної форми, тобто певного виробничого відношення.

Засоби вир-ваЇ це речові фактори, які беруть участь у створенні споживчої вар-ті товарів, але вартості (і додаткової вартості також) не створюють. Їхня вартість лише частково переноситься на новостворений продукт конкретною працею робітника.

ПрацяЇ це цілеспрямована, доцільна і свідома діял-ть людей, в процесі якої вони змінюють зовнішню природу.

Предмети праціЇ це речовини природи, на які люди діють у процесі праці, піддаючи їх обробці.

Засоби праціЇ це речі або їх сукупність, якими людина діє на предмети праці, а також усі матеріальні умови процесу праці (будівлі, споруди, дороги, канали). Якщо процес праці розглядати як його результат (продукти), то він виступає як процес виробництва, а засоби і предмети праці Ї як засоби виробництва.

5. Виробництво як основа життя та розвитку суспільства.

Увизначеннісуспільстваяксистемиважливурольвідіграє аналізлюдськоїдіяльностіяксуспільноговиробництва.Поняття суспільного  виробництва створене для визначення самої  суті  соці ального.  Як спосіб суспільної життєдіяльності, суспільне виробниц тво   має  складну  структуру.  В  широкому  розумінні,  суспільне виробництво охоплює усі сфери суспільної праці і суспільної  трудо вої  діяльності: матеріальне виробництво, що забезпечує людей мате ріальними  засобами життя, сферу послуг, у тому числі охорона  здо ров'я  і  соціальне  забезпечення, виробництво духовних  цінностей (духовне виробництво), діяльність соціальних інститутів, що  забез печують  виховання та освіту, підготовку до самостійної життєдіяль ності, коротше, весь процес соціалізації людини.

Суспільне   виробництво  з  самого  початку  має   соціальний характер,  формується  зусиллями всіх людей у конкретно-історичних умовах  і  здійснюється за законами людського  єднання,  тобто  за законами соціуму.

Здійснюючи  процес виробництва, люди змінюють навколишню  при роду  і  разом  з тим змінюють свою власну природу, формуються  як соціальні  істоти.  Виробляючи певним способом матеріальні  блага, люди  виробляють  відповідний уклад свого життя,  оскільки  спосіб виробництва  є  певний  вид життєдіяльності індивідів,  їх  певний спосіб  життя.  Вироблений у соціумі спосіб виробництва  (поряд  з природними   умовами)   забезпечує   не   лише   соціальні   умови життєдіяльності  суспільства, але  й  соціальний  спосіб  життя  й діяльності конкретного індивіда. Кожний індивід засвоює соціальний досвід,  мову,  культуру і відповідно з ними здійснює  працю.  Ось чому,  навіть працюючи наодинці, індивід діє як істота  суспільна.

Ніхтоневільнийвідтієїсистемисуспільноговиробництва,що індивідзастаєпринародженні,оскількиусуспільномувиробництві формуєтьсясуспільство,тобтосамалюдинавїїсуспільних відносинах.Відомий  соціолог  Еміль  Дюркгейм  підкреслює,   що суспільна   праця  забезпечує  єдність  суспільства,  є   джерелом соціального зв'язку людей, джерелом життя і багатства людини. Отже, спосіб виробництва - це матеріальна система, що, зрештою, функціонує як системотворчий елемент суспільства. Історія сус пільства в певному розумінні є історією зміни способів виробниц тва.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]