Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бакалаврська (5).doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
265.73 Кб
Скачать

Розділ 2. Підготовка та організація розслідування контрабанди наркотичних засобів, вчиненої організованою групою

2.1. Типові слідчі ситуації та програми їх вирішення

Ситуаційний підхід у криміналістиці використовується для розроблення важливої у практичному розумінні проблеми слідчої ситуації. Ступінь складності розкриття злочину, проблематичність визначення обставин, що підлягають встановленню багато в чому визначаються характером слідчих ситуацій. «Слідча ситуація – зазначав В.В. Новік – сьогодні стала однією з найважливіших категорій і поряд з іншими є основою понятійного апарату сучасної криміналістики»36.

Аналіз розвитку теорії слідчої ситуації не є головною метою нашої роботи, оскільки виходить за межі дослідження. Однак необхідно виокремити, як ми вважаємо, найбільш важливі теоретичні положення, що мають значення для нашого дослідження.

Визначення слідчої ситуації дає змогу правильно обрати напрям розслідування і ті засоби, що будуть найбільш ефективними. На думку О.Н. Колесниченка та В.О.Коновалової, саме з типовими слідчими ситуаціями пов’язані методичні рекомендації про системи першочергових та інших слідчих дій. Чітка побудова таких ситуацій виконує функції навчання і вирішення завдань практичної діяльності37.

Т.С. Волчецька у цьому контексті зазначала, що слідча ситуація – це ступінь інформаційної обізнаності про злочин, а також стан процесу розслідування на будь-який визначений момент часу й оцінка якого дозволяє слідчому прийняти найбільш доцільні у справі рішення.

І.А. Возгрін розглядав слідчу ситуацію як необхідну й важливу частину теорії криміналістичної методики розслідування злочинів. При цьому він зазначав, що «... у криміналістиці відсутнє загальновизнане поняття слідчої ситуації, хоча багато авторів уже зверталися до її вивчення».

Л.Я. Драпкін запропонував таке визначення слідчої ситуації: «… це уявна, динамічна модель, що відображає інформаційно-логічний, тактико-психологічний, тактико-управлінський та організаційний стани, що склалися у кримінальній справі та характеризують сприятливий або несприятливий характер процесу розслідування». Проте зберігається, як ми вважаємо, неоднозначна позиція стосовно змісту слідчої ситуації і факторів, що впливають на її формування.

Визначаючи слідчу ситуацію, як «... сукупність умов, в яких на даний момент проходить розслідування, тобто і обстановку, в якій протікає процес доказування», Р.С. Бєлкін указував, що вона формується під впливом цілого комплексу об’єктивних і суб’єктивних факторів.

Інший підхід у розумінні слідчої ситуації запропонував О.Я. Баєв, який розрізняв ситуацію розслідуваного конкретного злочину конкретним слідчим і слідчу ситуацію як категорію науки криміналістики. Останню він розглядав, головним чином, як модель інформаційного характеру типових ситуацій розслідування38.

А.А. Боков виділяв дві слідчі ситуації, що виникали залежно від наявності інформації про особу, яка вчинила контрабанду. Перша слідча ситуація, за словами А.А. Бокова, характеризувалася наявністю даних про особу, яка вчинила контрабанду, а друга ситуація виникала у випадках, коли відсутня інформація про таку особу. Запропонована автором класифікація типових слідчих ситуацій, що виникають під час розслідування контрабанди, на нашу думку, є занадто узагальненою, та побудова на її основі програм (алгоритмів) розслідування і методичних рекомендацій щодо проведення слідчих та розшукових дій є малорезультативною.

Останніми роками у теорії криміналістики дослідження були звернені не тільки до класифікації слідчих ситуацій, а й до їх типізації і навіть ситуаційного моделювання. Важливим є те, що під типовою слідчою ситуацією доцільно розуміти узагальнену, засновану на схожості криміналістичних характеристик учинення і розслідування злочинів обстановку, яка при заданих інформаційних та інших характерних для неї даних об’єктивно відображає стан, хід й умови розслідування39.

Типізація слідчих ситуацій, як показало наше дослідження, надає можливість «формалізувати» процес розслідування злочинів і таким чином обирати напрям розслідування та оптимізувати його.

У криміналістичній літературі мали місце певні спроби щодо типізації слідчих ситуацій у провадженнях про контрабанду. Так, В.М. Шевчук виокремлює три групи ситуацій залежно від обсягу та змісту даних, що стали підставою для порушення кримінального провадження, та інформації про злочинця:

1) є ознаки – достатні дані про вчинення контрабанди, відома особа, яка її вчинила;

2) є ознаки вчиненої контрабанди, але особа, яка її вчинила, невідома;

3) є ознаки контрабанди й відомості про злочинця, але останній зник з місця події40.

У межах груп цих ситуацій автор підкреслює існування ще й конкретних ситуацій. Зокрема, до першої групи ситуацій він відносить: а) вихідні (початкові) дані – ознаки контрабанди отримано працівниками митниці при здійсненні митного контролю під час затримання злочинця з речовими доказами безпосередньо при незаконному перетині кордону; б) вихідні (початкові) дані про вчинення злочину отримано в результаті прикордонного контролю особовим складом прикордонних військ; в) інформацію про вчинення контрабанди отримано в результаті здійснення оперативно-розшукових заходів, коли кримінальну справу було порушено за матеріалами СБУ або МВС України; г) інформацію про ознаки вчинення контрабанди отримано під час розслідування інших злочинів; ґ) початкові дані про підготовлювану або вчинену контрабанду отримано із заяв, повідомлень громадян, а також інформації, що надійшла від інших правоохоронних органів. Зазначені ситуації мають певне практичне значення і мають найбільш загальний характер, оскільки не враховують вид контрабанди. Окрім цього, не можна погодитися з автором у тому, що в межах групи ситуацій він виокремлює конкретні ситуації, адже зазначені ситуації не є конкретними, вони є типовими.

З аналізу цих положень ми дійшли висновку, що слідчі ситуації характеризують стан розслідування конкретного злочину на конкретний момент часу. А оскільки кожен злочин є суворо індивідуальним, то індивідуальними є і слідча ситуація, що складається у процесі його розслідування. Причому кожна ситуація служить вихідним положенням для розроблення слідчим програми подальших дій, а облік і правильна оцінка слідчих ситуацій, як показало наше дослідження, при розслідуванні дають змогу визначити оптимальну послідовність слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, а також порядок їх здійснення.