24. Співавторство та його види. Визначення авторства. Регулювання відносин між співавторами.

Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.

Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.

Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.

Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.

У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.

Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.

Співавторством є також авторське право на інтерв'ю. Співавторами інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка його взяла.

Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв'ю.

Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.

Зазначені положення не поширюються на випадки оприлюднення чи надання інформації на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації".

15. Особисті немайнові права авторів

Автору згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» належать немайнові і майнові права, пов'язані зі створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва. Всі авторські права можна поділити на дві групи: особисті немайнові і майнові.

До особистих немайнових. прав належить право автора на ім'я. Зміст цього права полягає в тому, що автор може зазначити своє ім'я в творі. Якщо це книга, то ім'я автора зазначається на титульній сторінці. Водночас не у всіх творах є можливість зазначити ім'я автора.. Наприклад, безпосередньо на скульптурі або архітектурній формі. Але в такому випадку автор може отримати свідоцтво про реєстрацію твору із зазначенням свого імені (мається на увазі прізвище, ім'я, по батькові).

Автор не обов'язково повинен зазначати своє ім'я. Він може скористатися правом на псевдонім. Літературна спадщина має чимало випадків, коли автори скористалися правом па псевдонім.

Зокрема, це право, використали Марко Вовчок, Остап Вишня, Жорж Санд та багато інших письменників. До особистих немайнових прав належить також право автора взагалі не вказувати своє прізвище та ініціали. Видавництво, редакція газети може відкрити ім'я автора лише у випадку і порядку, передбачених законом.

Особистим немайновим правом-автора є право на недоторканність твору. Зміст цього права полягає в тому, що автор має право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому посяганню на твір, яке може зашкодити честі і репутації автора. Йдеться про те, що, наприклад, при опублікуванні твору, його, виконанні, використанні іншими особами не можна без згоди автора скорочувати літературний твір, вносити зміни в сюжет, супроводжувати твір ілюстраціями, передмовами, післямовами. Навіть дизайн і колір обкладинки літературного твору слід погоджувати з автором.

Крім автора, цим особистим немайновим правом можуть володіти інші суб'єкти авторського права. Так, правонаступники автора, інші суб'єкти авторського права можуть мати певні особисті немайнові права. Звичайно, вони не мають права авторства на твір, але можуть контролювати, наприклад, недоторканність твору, протидіяти спробам інших осіб внести зміни до сюжету, спотворити зміст твору, присвоїти авторство. Автор має право на оприлюднення твору.