- •§ 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права 10
- •Розділ 1 поняття, система і наука господарського права § 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права
- •§ 2. Предмет господарсько-правового регулювання
- •§ 3. Метод правового регулювання, принципи та інші системоутворювальні елементи господарського права
- •§ 4. Наука господарського права
- •Розділ 2 джерела господарського права § 1. Загальна характеристика системи господарського законодавства та інших джерел господарського права
- •§ 2. Господарський кодекс України як найважливіший акт кодифікації українського права
- •§ 3. Співвідношення Господарського і Цивільного кодексів України
- •§ 4. Діловий звичай як джерело господарського права
- •§ 5. Нормативний договір як джерело господарського права
- •§ 6. Судова практика як джерело господарського права
- •§ 7. Методологія тлумачення господарсько - правових актів
- •Розділ з правові основи державного впливу на економіку та господарську діяльність § 1. Поняття державного регулювання господарської діяльності
- •§ 2. Поняття методів, засобів і форм державного регулювання економіки
- •§ 3. Закріплення методів (засобів) іформ державного регулювання економіки в законодавстві України
- •§ 4. Планування та прогнозування господарської діяльності
- •§ 5. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності
- •§ 6. Державне регулювання економіки в зарубіжних країнах
- •Розділ 4 легалізація господарської діяльності § 1. Поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності
- •§ 2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання
- •§ 3. Державна реєстрація припинення суб'єктів господарювання
- •§ 4. Дозвільна система у сфері господарської діяльності
- •§ 5. Ліцензування і патентування господарської діяльності
- •Розділ 5 суб'єкти господарського права § 1. Поняття і види суб'єктів господарського права
- •§ 2. Ознаки суб'єктів господарювання
- •§ 3. Правовий статус громадян — підприємців
- •§ 4. Підприємство як основний господарюючий суб'єкт
- •§ 5. Установчі документи суб'єктів господарювання
- •§ 6. Державні та комунальні унітарні підприємства. Казенні підприємства
- •§ 7.Кооператив як підприємство колективної власності
- •§ 8. Історія виникнення господарських товариств
- •§ 9. Суть і співвідношення різних видів господарських товариств
- •§10.Правовий статус акціонерного товариства
- •§11.Правовий статус товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю
- •§ 12.Правовий статус повного і командитного товариств
- •§ 13.Об'єднання підприємств
- •§ 14.Суб'єкти некомерційної господарської діяльності (неприбуткові організації)
- •Розділ 6 правовий режим майна суб'єктів господарювання § 1. Поняття та види правового режиму майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим окремих видів майна суб'єктів господарювання
- •4. Особливості права господарського відання та оперативного управління
- •5.Правовий режим майна у внутрішньогосподарських відносинах
- •§ 6. Основні способи захисту речових прав суб'єктів господарювання
- •Розділ 7 господарські зобов'язання і договори § 1. Поняття господарського зобов'язання
- •§ 2. Класифікація господарських зобов'язань
- •§ 3. Виникнення, зміна і припинення господарських зобов'язань
- •§ 4. Господарські договори
- •Розділ 8 правове регулювання ціноутворення § 1. Ціна як економічна категорія
- •§ 2. Ціна як правова категорія
- •§ 3. Види цін та їх класифікація
- •§ 4. Державні органи, що здійснюють регулювання цін
- •§ 5. Контроль за додержанням дисципліни цін. Відповідальність у сфері ціноутворення
- •Розділ 9 обмеження монополізму та захист економічної конкуренції § 1. Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства
- •§ 2. Поняття економічної конкуренції
- •§ 3. Антиконкурентна поведінка у вигляді зловживання монопольним становищем
- •§ 4. Антиконкурентні узгоджені дії
- •§ 5. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно - господарського управління і контролю
- •§ 6. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
- •§ 7. Поняття та прояви недобросовісної конкуренції
- •Розділ 10 господарсько-правова відповідальність § 1. Поняття господарсько-правової відповідальності
- •§ 2. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Господарські санкції приватноправового характеру
- •§ 3. Договори фрахтування та транспортної експедиції
- •§ 4. Публічно-правові вимоги до транспортної діяльності та перевізника
- •Розділ 16 правове регулювання капітального будівництва § 1. Капітальне будівництво і його нормативно-правове регулювання
- •§ 2. Правовий статус суб'єктів правовідносин з капітального будівництва
- •§ 3. Способи і стадії капітального будівництва
- •§ 4. Підряд у капітальному будівництві
- •Розділ 17 правове регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання § 1. Поняття та правова природа фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим фінансових послуг і державні обмеження у їх здійсненні
- •§ 3. Банківські операції та їх публічно-правові обмеження
- •§ 4. Правове забезпечення страхування у сфері господарювання
- •§ 5. Контроль і нагляд у сфері фінансово- господарської діяльності
- •Розділ 18 грошові зобов'язання та розрахункові правовідносини в сфері господарювання § 1. Поняття грошей та грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 2. Особливості виникнення, зміни і припинення грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 3. Поняття розрахункових правовідносин
- •§ 4. Порядок відкриття і обслуговування банківського рахунка
- •§ 5. Правове регулювання готівкових розрахунків
- •§ 6. Правове регулювання безготівкових розрахунків
- •Розділ 19 правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності § 1. Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •§ 2. Державне регулювання зед. Тарифне і нетарифне регулювання, ліцензування і квотування
- •§ 3. Форма та зміст зовнішньоекономічних договорів
- •§ 4. Базисні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу (поставки)
- •§ 5. Особливості розрахунків за контрактами у сфері зед і механізм контролю за надходженням валютного виторгу
- •§ 6. Санкції за порушення законодавства про зед
- •Розділ 20 правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності § 1. Поняття, форми і суб'єкти інвестиційної діяльності
- •§ 2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •§ 3. Інвестиційний договір: порядок укладання, основні і додаткові умови
- •§ 4. Загальна характеристика інноваційної діяльності в Україні
- •Розділ 21 правове забезпечення спеціальних режимів господарювання § 1. Поняття спеціальних режимів господарювання
- •§ 2. Окремі види спеціальних режимів господарювання
- •Розділ 22 правова робота в діяльності суб'єкта господарювання § 1. Поняття правової роботи у сфері господарювання
- •§ 2. Зміст і види правової роботи суб'єкта господарювання
- •§ 3. Захист прав суб'єктів господарювання при здійсненні державними контролюючими органами перевірок їхньої діяльності
- •§ 4. Судовий і третейський (арбітражний) захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання
- •§ 5. Організація правової роботи щодо запобігання та усунення рейдерських захоплень підприємств
§ 4. Загальна характеристика інноваційної діяльності в Україні
Інновації і інвестиції традиційно сприймаються як галузь знань в економіці. Інноваціям присвячені праці таких авторів, як Г.Андрощук, Ю.Бажал, Л.Безчасний, О.Волков, А.Гальчинський, В.Гєєць, Г.Гольдштейн, Е. Тоффлер, Ф. Фукуяма та інші. Але, останнім часом правознавці стали також приділяти цим питанням увагу. Зокрема, серед юристів-господарників виділяються в цьому плані праці Ю. Атаманової, Д. Задихайла і деяких інших. Правове регулювання державної підтримки інвестицій в інновації досліджує О. Подцерковний.
Закон «Про інвестиційну діяльність» установлює, що основною метою державної інноваційної політики є створення соціально- економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку та використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентоспроможної продукції.
Не дивлячись на те, що такий різновид інвестиційної діяльності, як інноваційна діяльність, був виділений у Законі України «Про інвестиційну діяльність» ще в 1991 році, правова база для її здійснення і розвитку фактично почала створюватися лише з 1999 року. Зокрема, були ухвалені закони України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» від 16.07.99 р., «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11.07.2001 р., «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. На двадцять сьомому пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав-учас- ниць СНД, Постановою № 27-16 від 16.11.2006 р. був затверджений Модельний закон про інноваційну діяльність, метою якого стала гармонізація законодавства держав-учасниць СНД в галузі інноваційної діяльності, направленої на підвищення конкурентоспроможності національної економіки країн Співдружності за рахунок вживання результатів науково-технічної діяльності.
На даний час основним нормативно-правовим актом у сфері інноваційної діяльності виступає ГК України (глава 34). Крім того, положення ЦК України в субсидіарному порядку регулюють чимало інноваційних відносин. Так, можна виділити два блоки норм ЦК, пов'язаних з інноваційним договором: щодо прав інтелектуальної власності (книга 4) і договору на виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських і технологічних робіт (глава 62).
Засадничим правовим документом, що регулює інноваційну діяльність є Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. Цей закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом.
Серед законів у цій сфері варто також визначити закони України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків»у редакції від 12.01.2006 р., «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 р., «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006 р. Сучасна нормативно-правова база стосовно науково-технічної та інноваційної діяльності налічує близько 200 документів.
Законодавче визначення інновацій міститься в Законі України «Про інноваційну діяльність» — новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. Виходячи з такої дефініції, можна констатувати, що об'єктом інновацій за законом можуть бути: технологія, продукція, послуги і організаційно-технічні рішення. Для набуття ними статусу інновацій необхідно, щоб вони відповідали таким умовам: а) були новоствореними або вдосконаленими; б) повинні покращувати структуру і якість виробництва і/або соціальну сферу; в) таке поліпшення має бути істотним.
Ю. Атаманова пропонує наукове визначення інновації — упроваджений (реалізований) суб'єктом господарювання об'єкт інтелектуальної власності, який є результатом виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і інших необхідних робіт щодо виготовлення дослідницьких зразків, пробних партій продукції і впровадження експериментального виробництва, що здійснюється згідно з інвестиційним проектом.
Повністю відповідають поняттю інновацій такі об'єкти інтелектуальної власності: винаходи; корисні моделі; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; сорти рослин; породи тварин.
Таким чином, об'єкти інтелектуальної власності в результаті проведення робіт з розробки проекту їх реалізації, доведення до стану, придатного до практичного використання і впровадження входять до складу інновацій і складають їхні елементи.
Основними функціями інновації є: інтелектуально-інформаційна, техніко-технологічна, інвестиційна і конкурентна.
У Законі інноваційна діяльність вперше трактується як специфічна форма інвестування. Зокрема, у ст. З Закону вказано, що інноваційна діяльність як форма інвестування здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво та соціальну сферу і включає: випуск і розповсюдження принципово нової техніки, технологій; прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довгострокових науково-технічних програм; фінансування фундаментальних досліджень для забезпечення якісних змін у виробничих засобах; розробку і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, призначених для поліпшення соціального і екологічного стану виробництва.
Згідно з частиною 3 п.1 ст. 1 Закону України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. інноваційна діяльність визначається як діяльність, яка направлена на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг. При цьому, ст, 325 ГК України містить більш вдале визначення інноваційної діяльності і розглядає її, як діяльність учасників господарських відносин, щ0 здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими термінами окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво і інші сфери суспільного життя.
Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» побудований саме за принципом регулювання інновацій в окремих галузях економіки України. Щодо змісту цього поняття у фахівців існують два підходи: широкий і вузький. Класичним широким підходом вважають викладене австрійським економістом Й. Шумпетером ще у 1913 р. у праці «Теорія економічного розвитку» розуміння цього процесу як такого, що складається з п'яти основних варіантів:
введення нового товару (товару, з яким не знайомий споживач, або товару нового виду);
впровадження нового методу виробництва продукції (методу, який раніше не використовувався у цій галузі промисловості);
відкриття нового ринку, на якому цю галузь промисловості цієї країни не було представлено;
завоювання нового джерела сировини та напівфабрикатів;
впровадження нової організаційної структури в будь-якій галузі.
Особливість інноваційної діяльності як одного з різновидів підприємницької діяльності полягає в тому, що вона є діяльністю підвищеного ризику порівняно зі звичайним підприємництвом. Такий ризик обумовлений новизною, творчим характером науково- технічної роботи, можливістю отримання як позитивного, так і негативного результату.
Державні пріоритети інноваційної діяльності викладені в Законі України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від. 16.01.2003 р. Цей закон визначає правові, економічні й організаційні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в країні.
Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні зобов'язують органи виконавчої влади всіх рівнів створювати режим найбільшого сприяння виконанню робіт, спрямованих на реалізацію відповідних пріоритетних напрямів, та концентрації на них фінансово-економічних та інтелектуальних ресурсів.
Згідно із Законом України «Про інноваційну діяльність» державну підтримку одержують суб'єкти господарювання всіх форм власності, що реалізують в країні інноваційні проекти, і підприємства всіх форм власності, які мають статус інноваційних.
Для того, аби створити і ефективно використовувати потенціал інноваційного розвитку економіки України, необхідно сформувати систему ефективного стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств, задіяти державну підтримку і ефективне використання внутрішніх можливостей підприємств для створення потенціалу інноваційного розвитку.
Контрольні запитання:
Дайте визначення інвестиційної діяльності.
Які джерела правового регулювання інвестиційної діяльності та їхня правова природа?
Що таке іноземна інвестиція, який порядок і значення її державної реєстрації?
Який правовий статус підприємства з іноземними інвестиціями?
У чому полягають гарантії іноземних інвесторів?
Що таке інвестиційний договір і які його види?
Охарактеризуйте поняття інновацій.
Визначте поняття інноваційної діяльності.