
- •§ 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права 10
- •Розділ 1 поняття, система і наука господарського права § 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права
- •§ 2. Предмет господарсько-правового регулювання
- •§ 3. Метод правового регулювання, принципи та інші системоутворювальні елементи господарського права
- •§ 4. Наука господарського права
- •Розділ 2 джерела господарського права § 1. Загальна характеристика системи господарського законодавства та інших джерел господарського права
- •§ 2. Господарський кодекс України як найважливіший акт кодифікації українського права
- •§ 3. Співвідношення Господарського і Цивільного кодексів України
- •§ 4. Діловий звичай як джерело господарського права
- •§ 5. Нормативний договір як джерело господарського права
- •§ 6. Судова практика як джерело господарського права
- •§ 7. Методологія тлумачення господарсько - правових актів
- •Розділ з правові основи державного впливу на економіку та господарську діяльність § 1. Поняття державного регулювання господарської діяльності
- •§ 2. Поняття методів, засобів і форм державного регулювання економіки
- •§ 3. Закріплення методів (засобів) іформ державного регулювання економіки в законодавстві України
- •§ 4. Планування та прогнозування господарської діяльності
- •§ 5. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності
- •§ 6. Державне регулювання економіки в зарубіжних країнах
- •Розділ 4 легалізація господарської діяльності § 1. Поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності
- •§ 2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання
- •§ 3. Державна реєстрація припинення суб'єктів господарювання
- •§ 4. Дозвільна система у сфері господарської діяльності
- •§ 5. Ліцензування і патентування господарської діяльності
- •Розділ 5 суб'єкти господарського права § 1. Поняття і види суб'єктів господарського права
- •§ 2. Ознаки суб'єктів господарювання
- •§ 3. Правовий статус громадян — підприємців
- •§ 4. Підприємство як основний господарюючий суб'єкт
- •§ 5. Установчі документи суб'єктів господарювання
- •§ 6. Державні та комунальні унітарні підприємства. Казенні підприємства
- •§ 7.Кооператив як підприємство колективної власності
- •§ 8. Історія виникнення господарських товариств
- •§ 9. Суть і співвідношення різних видів господарських товариств
- •§10.Правовий статус акціонерного товариства
- •§11.Правовий статус товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю
- •§ 12.Правовий статус повного і командитного товариств
- •§ 13.Об'єднання підприємств
- •§ 14.Суб'єкти некомерційної господарської діяльності (неприбуткові організації)
- •Розділ 6 правовий режим майна суб'єктів господарювання § 1. Поняття та види правового режиму майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим окремих видів майна суб'єктів господарювання
- •4. Особливості права господарського відання та оперативного управління
- •5.Правовий режим майна у внутрішньогосподарських відносинах
- •§ 6. Основні способи захисту речових прав суб'єктів господарювання
- •Розділ 7 господарські зобов'язання і договори § 1. Поняття господарського зобов'язання
- •§ 2. Класифікація господарських зобов'язань
- •§ 3. Виникнення, зміна і припинення господарських зобов'язань
- •§ 4. Господарські договори
- •Розділ 8 правове регулювання ціноутворення § 1. Ціна як економічна категорія
- •§ 2. Ціна як правова категорія
- •§ 3. Види цін та їх класифікація
- •§ 4. Державні органи, що здійснюють регулювання цін
- •§ 5. Контроль за додержанням дисципліни цін. Відповідальність у сфері ціноутворення
- •Розділ 9 обмеження монополізму та захист економічної конкуренції § 1. Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства
- •§ 2. Поняття економічної конкуренції
- •§ 3. Антиконкурентна поведінка у вигляді зловживання монопольним становищем
- •§ 4. Антиконкурентні узгоджені дії
- •§ 5. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно - господарського управління і контролю
- •§ 6. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
- •§ 7. Поняття та прояви недобросовісної конкуренції
- •Розділ 10 господарсько-правова відповідальність § 1. Поняття господарсько-правової відповідальності
- •§ 2. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Господарські санкції приватноправового характеру
- •§ 3. Договори фрахтування та транспортної експедиції
- •§ 4. Публічно-правові вимоги до транспортної діяльності та перевізника
- •Розділ 16 правове регулювання капітального будівництва § 1. Капітальне будівництво і його нормативно-правове регулювання
- •§ 2. Правовий статус суб'єктів правовідносин з капітального будівництва
- •§ 3. Способи і стадії капітального будівництва
- •§ 4. Підряд у капітальному будівництві
- •Розділ 17 правове регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання § 1. Поняття та правова природа фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим фінансових послуг і державні обмеження у їх здійсненні
- •§ 3. Банківські операції та їх публічно-правові обмеження
- •§ 4. Правове забезпечення страхування у сфері господарювання
- •§ 5. Контроль і нагляд у сфері фінансово- господарської діяльності
- •Розділ 18 грошові зобов'язання та розрахункові правовідносини в сфері господарювання § 1. Поняття грошей та грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 2. Особливості виникнення, зміни і припинення грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 3. Поняття розрахункових правовідносин
- •§ 4. Порядок відкриття і обслуговування банківського рахунка
- •§ 5. Правове регулювання готівкових розрахунків
- •§ 6. Правове регулювання безготівкових розрахунків
- •Розділ 19 правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності § 1. Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •§ 2. Державне регулювання зед. Тарифне і нетарифне регулювання, ліцензування і квотування
- •§ 3. Форма та зміст зовнішньоекономічних договорів
- •§ 4. Базисні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу (поставки)
- •§ 5. Особливості розрахунків за контрактами у сфері зед і механізм контролю за надходженням валютного виторгу
- •§ 6. Санкції за порушення законодавства про зед
- •Розділ 20 правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності § 1. Поняття, форми і суб'єкти інвестиційної діяльності
- •§ 2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •§ 3. Інвестиційний договір: порядок укладання, основні і додаткові умови
- •§ 4. Загальна характеристика інноваційної діяльності в Україні
- •Розділ 21 правове забезпечення спеціальних режимів господарювання § 1. Поняття спеціальних режимів господарювання
- •§ 2. Окремі види спеціальних режимів господарювання
- •Розділ 22 правова робота в діяльності суб'єкта господарювання § 1. Поняття правової роботи у сфері господарювання
- •§ 2. Зміст і види правової роботи суб'єкта господарювання
- •§ 3. Захист прав суб'єктів господарювання при здійсненні державними контролюючими органами перевірок їхньої діяльності
- •§ 4. Судовий і третейський (арбітражний) захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання
- •§ 5. Організація правової роботи щодо запобігання та усунення рейдерських захоплень підприємств
§11.Правовий статус товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю
ТОВ має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчим документом, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства несуть ризик збитків, пов'язаний з діяльністю товариства, в межах своїх внесків.
Даний вид господарського товариства є оптимальною формою ведення спільного бізнесу для невеликої кількості учасників.
Як вже було зазначено вище, ТДВ відрізняється від ТОВ лише тим, що в разі недостатності майна товариства, його учасники несуть додаткову солідарну відповідальність в однаково кратному розмірі до внеску кожного з учасників. Розмір кратності додаткової відповідальності учасників ТДВ (одно-, дво-, трикратний розмір) визначається статутом. Можна бачити, що відповідальність учасника ТДВ, хоча і є додатковою, все одно має свої межі, на відміну від відповідальності учасника повного товариства.
ТДВ, на відміну від ТОВ не користується популярністю серед підприємців і створюється, як правило, у випадках, коли ТДВ є . однією з організаційно-правових форм, в яких може здійснюватися відповідний вид діяльності (наприклад — страхова діяльність).
За винятком вказаних вище відмінностей, відносно ТОВ і ТДВ застосовуються одні і ті ж норми законодавства, тому надалі ми оперуватимемо тільки абревіатурою ТОВ, маючи на увазі, що все написане відноситься також і до ТДВ.
Відповідно до ч.2 ст.50 Закону України «Про господарські товариства» в ТОВ не може бути більше 10 учасників. У разі перевищення цього обмеження, ТОВ повинно бути перетворено в AT протягом року, а якщо, після закінчення цього строку кількість учасників не буде зменшена — ТОВ має бути ліквідоване (ч.2 ст. 141 ЦК України).
На відміну від AT, відомості про учасників і розміри їх часток закріплюються у статуті ТОВ, тому при будь-якій зміні складу учасників товариства, у тому числі — при відчуженні корпоративних прав, до статуту ТОВ слід вносити зміни. Крім того, у статуті ТОВ закріплюються відомості про порядок внесення внесків учасників, порядок передачі (переходу) часток учасників, деякі інші відомості. Як і в AT, статут є єдиним установчим документом ТОВ.
Передбачений статутом розмір статутного капіталу ТОВ не може бути меншим за одну мінімальну заробітну плату на момент створення товариства (ч.І ст.52 Закону України «Про господарські товариства»), що також сприяє популярності ТОВ серед підприємців. Наслідки зменшення вартості чистих активів товариства від розміру статутного капіталу в ТОВ такі ж, як і в AT.
Подібно до того, як акціонери AT можуть продавати акції, що належать їм, учасники ТОВ можуть відчужувати (продавати, дарувати, обмінювати) частки, що належать їм, як іншим учасникам, так і третім особам (ст.147 ЦК України, ст.53 Закону України «Про господарські товариства»). Якщо інше не передбачене статутом, учасники товариства мають переважне щодо третіх осіб право купівлі частки, що продається, пропорційне розміру їхніх часток.
Разом з тим, на відміну від акціонерів AT, учасники ТОВ можуть вийти з товариства і можуть бути виключені з нього.
Учасник може вийти з ТОВ, повідомивши про це не пізніше, ніж за 3 місяці до моменту виходу. У такому разі товариство виплачує учасникові, що вийшов, вартість частки активів товариства, пропорційну розміру його частки (ст.148 ЦК України, ст.54 Закону України «Про господарські товариства»). Частки учасників, що залишаються, перераховуються, а статутний капітал товариства підлягає, відповідно, зменшенню.
Якщо учасник порушує свої зобов'язання перед товариством, або своїми діями перешкоджає його діяльності, інші учасники можуть виключити його з товариства з виплатою вартості його частки, як і в разі добровільного виходу (ст.64 Закону України «Про господарські товариства»).
Прикладом таких дій учасника може бути створення ним підприємства, яке гостро конкуруватиме з даним ТОВ, переманювання на таке підприємство працівників і контрагентів ТОВ, відчуження учасником, що є директором (генеральним директором) ТОВ нерухомості, або іншого ліквідного майна ТОВ на користь пов'язаних з ним осіб, без згоди інших учасників, нехай навіть у формальній відповідності до статуту товариства.
Система управління і контролю ТОВ є, фактично, спрощеним варіантом аналогічної системи AT, пристосованим для невеликої кількості учасників.
Найвищим органом ТОВ є загальні збори учасників (ст.145 ЦК України, ст.ст.58-61 Закону України «Про господарські товариства»), компетенція яких, як і у випадку із загальними зборами акціонерів AT, поділяється на загальну компетенцію і виключну.
Серед найважливіших повноважень, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ і відсутні у виключній компетенції загальних зборів AT, слід назвати виключення учасника.
Процедура скликання загальних зборів учасників ТОВ у загальних рисах схожа із скликання загальних зборів приватного AT.
Кворум на загальних зборах учасників ТОВ складає 60%+1 голос.
Присутність учасника на загальних зборах учасників ТОВ і його підпис на протоколі зборів свідчать про відсутність порушення вимог закону про наявність кворуму (відносно голосів цього учасника), а також — про належне його повідомлення про час і місце зборів. До таких висновків прийшов Вищий господарський суд України, приймаючи постанову від 04.03.2003 р. у справі за позовом ТОВ «Ефект Медіа инт» до ТОВ «Сейлзап Медіа» і ТОВ «Айдолз Груп Юкрейн», де позивачеві, що обґрунтовував порушення відповідачами порядку повідомлення учасників ТОВ, було відмовлено в позові про визнання незаконним протоколу загальних зборів учасників саме з цих підстав.
Загальні збори учасників обирають голову загальних зборів (голову товариства), який скликає і веде збори.
Кількість голосів кожного учасника залежить від розміру його частки.
Рішення ухвалюються простою більшістю голосів учасників, що беруть участь у зборах, а з питань визначення основних напрямів діяльності товариства, внесення змін до статуту і виключення учасника з товариства — простою більшістю голосів від загальної кількості голосів учасників товариства.
Так само як і в AT за Законом України «Про акціонерні товариства» , загальні збори учасників ТОВ можуть бути проведені шляхом опитування учасників, тобто — заочно. Утім, на відміну від AT, у ТОВ для ухвалення рішення шляхом опитування одностайність учасників не вимагається.
Виконавчий орган ТОВ (ст.145 ЦК України, ст.62 Закону України «Про господарські товариства») може бути колегіальним (дирекція, очолювана генеральним директором) або одноосібним (директор).
Статус виконавчого органу ТОВ такий же, як у виконавчого органу AT.
Генеральний директор (директор) ТОВ не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства (головою товариства).
Як і в AT, контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу ТОВ може бути внутрішнім (постійним) і зовнішнім (ad hoc).
Внутрішній постійний контроль здійснюється органами, що створюються загальними зборами учасників (ст.146 ЦК України).
Таким органом може бути передбачена ст.63 Закону України «Про господарські товариства» ревізійна комісія, яка повинна складатися не менше, ніж з трьох учасників товариства і має статус, який є аналогічним статусу ревізійної комісії AT.
Разом із тим, у багатьох ТОВ сформувати ревізійну комісію неможливо фізично, оскільки в таких товариствах один або два учасники, або частина учасників є членами виконавчого органу, а кількість учасників, не задіяних у роботі виконавчого органу, є меншою від трьох. У таких товариствах можуть створюватися інші одноосібні (ревізор, президент) або колегіальні (наглядова рада, наглядова комісія) органи внутрішнього постійного контролю, які можуть складатися як з учасників товариства, так і третіх осіб. Компетенція таких органів визначається статутом товариства.
Зовнішній контроль ad hoc здійснюється, як і в AT, аудиторською перевіркою (ст.146 ЦК України). Така перевірка може проводитися або за рішенням загальних зборів, або на вимогу одного або декількох учасників ТОВ, незалежно від розміру їхньої частки.