27

даних табл.5.4, Δσ0 – гранично допустиме відхилення попереднього напруження арматури, МПа.

*Примітка - при проміжних значеннях довжини виробу граничне відхилення попереднього напруження арматури Δσ0 визначають лінійною інтерполяцією.

Орієнтовне подовження стержньової арматури ( l0), мм, при електротермічному натяганні приймають по табл.5.5.

Повне подовження арматури при її електронагріванні визначають за формулою:

де lз – величина зсуву губок інвентарних затискачів відносно корпусу, деформація шайб під висадженими головками, зминання висаджених головок,

опресованих шайб, упорів і таке інше, мм - lз=2m×σ0, де m=0,02 і 0,03 мм3/кгс відповідно для анкерів типу “обтиснута обойма” і “висаджена голівка”; lф –

поздовжня деформація форми, піддона або стенда, мм - lф=1...3 мм – для під-

донів довжиною 6...12 м з жорсткими упорами; lф=3...4 мм для форм з поворотними упорами; Сt – додаткове подовження, що забезпечує вільне укладання арматурного стержня в упори з урахуванням охолодження при переносі (при-

ймається не менше як 0,5 мм на 1 м довжини стержня); lн – залишкова деформація, що виникає внаслідок нагрівання високоміцного дроту: lн=5×10-6(tр-300)ly; tp=350...400°C – рекомендована температура нагрівання.

Температуру нагрівання арматури для забезпечення заданого напруження визначають за формулою:

28

де lн – відстань між струмопровідними контактами (довжина ділянки арматури, що нагрівається), мм - lн=Lз-1000 мм; t0 – температура оточуючого сере-

довища, °С; α - коефіцієнт лінійного розширення арматурної сталі (табл.5.6).

Таблиця 5.4

Примітка: 1. Значення коефіцієнта k для сталі класів Ат-IV і А-III допускається приймати такими ж, що і для арматури класу А-IV марок 20Г2Ц і

20ГСП;

2. Проміжні значення k визначаються лінійною інтерполяцією.

Таблиця 5.5