Поле політики /а.Боднар/
Політика – це діяльність осіб, мікро-і макрогруп, та інститутів, спрямована на завоювання, утримання і використання влади; це система відносин у суспільній організації, що регулюється нормованою ієрархією підпорядкування.
Ідеологічні
вартості Суспільна
свідомість
п-3 п-4
Політичні
явища і процеси
п-2 п-1
Суспільні
структури Економічна
база
Схема №2
Основні аспекти та риси політики
а)
Відносини
Настанови
і цілі Участь
Суб’єкти Діяльність
Наука Мистецтво
Функції
б)
Засіб
узгодження інтересів
Спосіб
виявлення інтересів
Рух
соціальних груп
Засіб
збереження цілісності Альтернатива
неправовому примусу
Боротьба
за
владу
Схема №3
Види політики
Політика
різниться
з
Внутрішня Зовнішня
за сферами життя
Економічна Соціальна Технічна Воєнна Культурна
за масштабам
Регіональна Локальна Глобальна
за динамікою соціальних перетворень
Консервативна Прогресивна Реакційна
за суб’єктами
Нації Класу Особи Партії Держави
за функціями влади
Виконавча Судова Інформаційна Законодавча
Схема №4
Політичній інтерес
Політичний інтерес – усвідомлення можливостей участі суб’єктів політики в здійсненні політичної влади, задовільненні своїх інтересів з допомогою держави та інших політичних інститутів.
Структура політичного інтересу
Потреби Усвідом-лення Інституціо-налізація
Мотив Діяль-ність
Форми
здійснення політичного
інтересу
Політична
участь –
це дія людини з метою впливу на державну
політику, вибір політичних лідерів,
прийняття політичних рішень Політична
діяльність
– це сукупність
дій суб’єктів влади з приводу здійснення
своїх політичних інтересів, пов’язаних
з завоюванням,
утриманням і
використанням політичноївлади
Організована Неорганізована Теоретична Практична
Епізодична Постійна Пізнавальна Революція
Автономна Мобілізаційна Оціночна Війна
Законна Незаконна Прогностична Тероризм
Тема 3. Політична влада
3.1. Поняття, ресурси і форми політичної влади.
3.2. Політичне панування, легітимність та ефективність влади.
Вступ
Серед центральних категорій політології, особливе місце займає поняття “влада”.
Влада являється одним із фундаментальних початків людського суспільства. Воно існує навколо, де існують стійкі об’єднання людей: в сім’ї, виробничих колективах, різного роду організаціях і закладах, в усієї державі.
Як вважають багато авторів саме це поняття є ключовим для розуміння природи політики і виділення політичних відносин із комплексу інших суспільних відносин. Характеризуючи феномен суспільних відносин, відомий американський вчений Т. Парсонс стверджував, що “влада займає в аналізі політичних систем таке ж місце, яке займають гроші в економічних системах”.
Така роль влади зумовлена тим, що будь-яка політика прямо або опосередковано пов’язана з організованою цільністю по завоюванню, збереженню чи використанню влади. “Політика, - писав класик німецької політології М.Вебер, - є участь у владі або здійснення впливу на владу”. Такої же думки дотримуються багато сучасних політологів, особливо американських. Так, наприклад, Г. Лассуел навіть саму політологію характеризує як науку про владу.
Незважаючи на те, що влада досить реалізується кожним, хто попадає у сферу її дії, суть її і джерела, механізми і технологія впливу для більшості людей є малозрозумілою.
Складність розуміння феномену влади зумовлена ще й тим, що це поняття вживається у досить різних значеннях.
Філософи кажуть про владу над об’єктивними законами суспільства, соціологи – про владу соціальну, економісти – про владу господарчу, батьки – про сімейну владу, богослови – про владу Бога, юристи – про державну владу, політологи – про політичну владу і т.д.
Що ж представляє собою феномен влади?