- •Мінісерство освіти та науки України
- •Тема 1. Політологія як наука
- •1.1. Предмет політології
- •1) Теорія політики,
- •2) Політичні інститути,
- •3) Партії, групи і суспільне поняття,
- •4) Міжнародні відносини.
- •Основні парадигми, категорії, методи і функції політології
- •Висновки
- •Методи досліджень політології
- •Функції політології
- •Висновки
- •2.2. Структура, поле, види та функції політики
- •Поле політики /а.Боднар/
- •Основні аспекти та риси політики
- •Тема 3. Політична влада
- •Поняття, ресурси і форми політичної влади
- •3.2. Політичне панування, легітимність та ефективність влади
- •Висновки
- •Легітимність
- •Тема 4. Історія політичної думки
- •4.1. Соціально-політичні погляди Стародавнього світу і Середньовіччя
- •4.2. Політична думка епохи Відродження та Нового часу
- •4.3. Європейська соціально-політична думка XIX- XX століть
- •4.4. Розвиток політичної думки в сша
- •4.5. Розвиток політичних ідей в Росії
- •Провідні постаті світової політичної думки
- •Представники німецької політичної думки
- •Представники російської політичної думки
- •Представники французької політичної думки
- •Представники політичної думки інших держав
- •Загальна характеристика політичної думки України
- •Видатні представники української політичної думки
- •З м і с т
Представники французької політичної думки
Представник, основні праці |
Загальна характеристика внеску у розвиток політичної науки |
|
|
Арон Раймонд (1905-1983 рр.) “Мир і війна”, “Основні течії соціологічної теорії” |
Заперечував принципи марксизму. Один із перших аналітиків індустріального суспільства. Аналізував типи політичних еліт. З’ясовував сукупність цінностей, які властиві політичним акторам. Вивчав значення політичного чинника у міжнародних відносинах. |
Боден Жан (1529/30-1596 рр.) “Шість книг про республіку”, ”Метод легкого вивчення історії” |
Першим сформулював і обґрунтував поняття суверенітету. Прихильник насильницької теорії походження держави. Поставив виникнення різних форм держави у залежність від географічного середовища, природних умов країни. Найкращою формою правління вважав монархію, обмежену законами. |
Вольтер (Аруе) Франсуа-Марі (1694-1778 рр.) “Досвід про звичаї і дух народів”, “Історія французького парламенту”, “Республіканські ідеї” |
Вважав, що на людську свідомість впливають три обставини – клімат, уряд і релігія. У всесвітній історії вирізняв дві помилки – фанатизм і політичний деспотизм. Його ідеалом була “просвітницька республіка”. |
Дюверже Моріс (1917 р.н.) “Політичні партії”, Соціологія політики”, “Демократія без народу” |
Запропонував класифікувати політичні партії на “кадрові” та “масові”. Вивчав питання суспільної та політичної інтеграції, взаємозв’язку регіональних політичних проблем з глобальними, міжнародними. |
Монтеск’є Шарль Луї де Секондат (1689-1755 рр.) “Перські листи”, “Про дух законів” |
Розглянув три форми правління – республіку, монархію, деспотизм. Ввів поняття “природа правління” та “принцип правління”. Виступав з ідеєю поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову. |
Прудон П’ер Жозеф (1809-1865 рр.) “Що таке власність”, “Система економічних суперечностей, або Філософія злиденності” |
Один із засновників теорії анархізму. Виклав програму, яка заперечувала будь-яку політичну боротьбу і державу взагалі. Змінити суспільство вважав за можливе шляхом реформування законодавства. Висунув ідею класового примирення. |
Руссо Жан Жак (1712-1778 рр.) “Про суспільний договір, або Принципи політичного права”, “Розмірковування про походження та основи нерівності між людьми” |
У своїх поглядах на суспільство виходив із уявлень про природний (додержавний) стан. Ядро його політичної програми – це принцип рівності та свободи й ідея належності суверенітету народові. Заперечував доцільність поділу влади на законодавчу та виконавчу. Виступав з концепцією егалітаризму. Вважав шкідливим існування в державі різноманітних асоціативних утворень (церква, політичні партії тощо). |
Токвіль Шарль Алексіс де (1805-1859 рр.) “Демократія в Америці”, “Старий порядок і революція” |
Проаналізував американську політичну систему. Розглянув проблеми співвідношення свободи і рівності. Наголосив на парадоксі демократії яка встановлює “тиранію більшості”. |